Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №161/900/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/900/26

Провадження № 2/161/2512/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником автомобіля марки OPEL OMEGA, 1997 року випуску, VIN № НОМЕР_1 .

В грудні 2025 року при зверненні до Територіального сервісного центру МВС № 5641 позивачу стало відомо про наявність арешту вказаного транспортного засобу, накладеного на підставі постанови державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ від 25.06.2010 при примусовому виконанні ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2010 у справі № 2з-323.

Також зазначає, що звертався до Луцького міськрайонного суду Волинської області з метою отримання копії ухвали суду від 21.05.2010 у справі № 2з-323, однак йому було повідомлено про неможливість її надання, оскільки у зверненні не було зазначено номера основної цивільної справи, а серед відомостей, які містяться в алфавітних покажчиках цивільних справ за 2010 рік, інформація про справу № 2з-323 щодо накладення арешту на автомобіль OPEL OMEGA відсутня.

Посилаючись на те, що наявність арешту перешкоджає йому, як власнику вільно розпоряджатися належним транспортним засобом, просить суд зняти арешт з автомобіля марки OPEL OMEGA, 1997 року випуску, VIN № НОМЕР_1 .

16 січня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження у даній справі, призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

10 лютого 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

19 травня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

15 червня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

02 вересня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. На адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки OPEL OMEGA, 1997 року випуску, VIN № НОМЕР_1 .

На звернення позивача ОСОБА_1 Територіальним сервісним центром МВС № 5641 надано відповідь, відповідно до якої на автомобіль OPEL OMEGA, VIN № НОМЕР_1 , 1997 року випуску, який належить ОСОБА_1 , накладено арешт згідно з постановою від 25.06.2010 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем А.П. Приходько ВДВС Луцького МУЮ при примусовому виконанні ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2з-323 від 21.05.2010.

Під час розгляду справи судом витребувано відомості щодо судової справи, в межах якої було постановлено ухвалу від 21.05.2010 про забезпечення позову.

Згідно з довідкою Луцького міськрайонного суду Волинської області № 05-10/32/2026 від 17.03.2026 встановлено, що вказану ухвалу постановлено у цивільній справі № 2-5452/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння. Зазначена цивільна справа знищена у зв`язку із закінченням строку її зберігання, водночас оригінал ухвали про забезпечення позову зберігся в архіві суду.

На виконання ухвали суду про витребування доказів з архіву Луцького міськрайонного суду Волинської області надано оригінал ухвали від 21.05.2010 про забезпечення позову у справі № 2-5452/10 (провадження № 2з-323/10), якою накладено арешт на автомобіль марки OPEL OMEGA, 1997 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , двигун 2000 куб. см.

У подальшому ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2010 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння залишено без розгляду. Водночас питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 21.05.2010, вирішено не було.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, судом встановлено, що арешт на належний ОСОБА_1 транспортний засіб було накладено на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2010 як захід забезпечення позову у цивільній справі № 2-5452/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння.

У подальшому позовну заяву у вказаній справі залишено без розгляду, однак питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову вирішено не було, у зв`язку із чим накладений на автомобіль арешт продовжує існувати.

Матеріали справи не містять відомостей про скасування ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2010 в частині вжитих заходів забезпечення позову або про зняття накладеного на її виконання арешту. Водночас судовий розгляд справи, для забезпечення позову в якій було накладено арешт, завершено ще у 2010 році залишенням позовної заяви без розгляду.

З матеріалів справи не встановлено обставин, які б свідчили про існування на час розгляду справи правових підстав для подальшого збереження арешту належного позивачу транспортного засобу.

За таких обставин подальше збереження арешту належного ОСОБА_1 транспортного засобу безпідставно обмежує його право, як власника на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зняття арешту з транспортного засобу.

Вирішуючи питання щодо належного складу відповідачів у справі, суд враховує, що арешт на належний ОСОБА_1 транспортний засіб накладено державним виконавцем на виконання ухвали суду про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Відділ державної виконавчої служби при накладенні арешту діяв на виконання судового рішення про забезпечення позову та не є особою, в інтересах якої було встановлено відповідне обтяження майна.

У справах про зняття арешту з майна відповідачами є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт, тоді як орган державної виконавчої служби може бути залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на викладене, належними відповідачами за заявленою ОСОБА_1 вимогою є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тоді як Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є неналежним відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову до нього.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с. 3), а тому звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», судовий збір, який підлягав би сплаті за подання цього позову, з урахуванням коефіцієнта 0,8 становить 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений, підлягає стягненню з указаних відповідачів у дохід держави по 532,48 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна — задовольнити частково.

Зняти арешт з автомобіля марки OPEL OMEGA, 1997 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , двигун 2000 куб. см, який належить ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 25 червня 2010 року при примусовому виконанні ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2010 року у справі № 2з-323.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного рішення 30 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, б. 27А, ЄДРПОУ 35041461.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_3 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур