Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №154/3983/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3983/26

2-о/154/102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мушкета О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тивонюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської РДА Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської РДА Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Республіка Польща.

У зв`язку з проведенням переселенських заходів у 1944-1951 роках його родина була примусово переселена з території Польщі на територію України.

Під час оформлення документів, пов`язаних із переселенням його родини, було допущено помилку у зазначенні року його народження. Зокрема, у відповідних документах замість фактичного року його народження - 1941 рік, було зазначено - 1940 рік.

Заявник зазначає, що вказана розбіжність не відповідає дійсним обставинам його народження, оскільки відповідно до свідоцтва про народження він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою оформлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, при примусовому переселенні у 1944-1951 роках з території Польщі заявник звернувся до Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації.

Зазначений орган прийняв подані ним документи та направив їх для подальшого розгляду до Міністерства розвитку громад та територій України.

Під час розгляду поданих документів було виявлено розбіжність між відомостями про рік його народження, що містяться у різних документах.

Так, у документах, пов`язаних із переселенням його родини з території ОСОБА_2 , зазначено 1940 рік народження, тоді як у свідоцтві про народження зазначено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За твердженням заявника, зазначена розбіжність виникла саме внаслідок технічної або фактичної помилки, допущеної під час оформлення документів про переселення, та не свідчить про іншу дату його народження.

Наявність такої розбіжності перешкоджає належному підтвердженню відомостей про особу заявника та, відповідно, розгляду компетентними органами питання щодо оформлення йому статусу особи, депортованої за національною ознакою, при примусовому переселенні у 1944-1951 роках з території Польщі.

Заявник вказує, що усунути зазначену розбіжність у документах в іншому порядку він не має можливості, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду для встановлення відповідного юридичного факту.

Встановлення факту народження саме ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідне заявнику для підтвердження правильності відомостей про його дату народження, усунення розбіжностей у документах та подальшого розгляду уповноваженими органами питання щодо оформлення відповідного статусу.

Заявник наголошує, що спору про право із заінтересованою особою чи іншими особами не має, а встановлення факту необхідне виключно для підтвердження достовірних відомостей про його народження та реалізації належних йому прав.

Тому просить встановити факт, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Республіка Польща та встановити, що правильним роком його народження є 1941 рік, а зазначення 1940 року народження у документах, пов`язаних із переселенням його родини з території Польщі, є помилковим.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської РДА Волинської області — Капінус О.І. у судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи, не заперечувала щодо заявлених вимог.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке переважає над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану такого факту.

Водночас відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що суд може встановити факт, що має юридичне значення, за наявності юридичного інтересу заявника у встановленні такого факту, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення та якщо встановлення факту не пов`язане з вирішенням спору про право.

У цій справі юридичний інтерес заявника полягає у необхідності підтвердження правильної дати його народження для усунення розбіжностей у документах, пов`язаних із переселенням його родини з території Польщі, та подальшого розгляду питання про надання йому статусу особи, депортованої за національною ознакою.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Республіка Польща народився ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 травня 1958 року.

Відповідно до архівної довідки за №К-2590/07-12 від 17.06.2026 року, виданої Державним архівом Львівської області, у документах Управління при РНК УРСР у справах евакуації і розселення українського та польського населення та Головного Уповноваженого Уряду УРСР у справах евакуації українського населення з території Польщі в Україну значиться родина у складі:

Члени родини: Голова родини: « ОСОБА_3 », 1912 р.н., « ОСОБА_4 », 1916 р.н., « ОСОБА_5 », 1936 р.н., « ОСОБА_6 », 1940 р.н.

В архівній довідці також зазначено, що у 1945 році родина була переселена до Запорізької області із села Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща) у зв`язку з Угодою від 09 вересня 1944 року між Українською РСР та Польським Комітетом національного визволення.

В архівних документах також наведені відомості про господарське майно, залишене родиною при переселенні, зокрема житловий будинок, господарські будівлі, огорожу, сад та земельну ділянку загальною площею 5,81 га, а також зазначено вартість залишеного нерухомого майна.

При цьому в архівній довідці зазначено, що власний підпис власника майна розчитується як « ОСОБА_3 », національність родини – українці.

В архівній довідці також міститься застереження, що прізвища, імена, по батькові та роки народження зазначені відповідно до документів, мова яких українська та російська, а інших відомостей не виявлено.

Таким чином, архівний документ підтверджує обставини, на які посилається заявник, а саме проживання його родини у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства та переселення цієї родини у 1945 році на територію України. Разом із тим зазначений архівний документ містить щодо ОСОБА_6 відомості про 1940 рік народження.

Натомість факт народження та дата народження ОСОБА_1 безпосередньо підтверджуються його свідоцтвом про народження, у якому зазначено дату його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені відомості узгоджуються також з іншими матеріалами справи.

Так, у заяві ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою, заявник зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Замх, Польща, а у 1945 році був переселений до Запорізької області із села Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства.

Крім того, з облікової картки особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, вбачається, щодо ОСОБА_1 зазначено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, судом встановлено, що 08 жовтня 1997 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Замх, Польща, Володимир-Волинським міським відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Зазначені у паспорті відомості щодо дати та місця народження заявника узгоджуються з даними, що містяться у його свідоцтві про народження, а також з відомостями, зазначеними ним при зверненні до Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації та в обліковій картці особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою.

Таким чином, відомості про дату народження ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 не є такими, що виникли лише у зв`язку із зверненням заявника до органів соціального захисту населення у 2026 році. Вказана дата народження була зазначена в офіційному документі, що посвідчує особу громадянина України, ще ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто майже за тридцять років до виникнення спірної для заявника ситуації щодо підтвердження статусу особи, депортованої за національною ознакою.

Таким чином, оцінюючи надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 народився саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Республіка Польща.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для усунення розбіжності між відомостями про його дату народження, що містяться у переселенських документах, та відомостями, зазначеними у свідоцтві про народження і паспорті громадянина України, та дає йому можливість продовжити процедуру розгляду питання щодо надання статусу особи, депортованої за національною ознакою.

При цьому суд зазначає, що в межах розгляду справи в порядку окремого провадження суд не вирішує питання про надання заявнику відповідного статусу, не вносить змін до архівних чи інших документів та не визначає повноважень відповідного органу щодо розгляду заяви про надання такого статусу. Суд встановлює виключно юридичний факт, який є необхідним для реалізації заявником відповідного права.

Таким чином оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціальної та ветеранської політики Володимирської РДА Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення –задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Замх Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Республіка Польща.

Встановити, що правильним роком народження ОСОБА_1 є 1941 рік, а зазначення 1940 року народження у документах, пов`язаних із переселенням його родини з території Польщі, є помилковим.

На рішення може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр МУШКЕТ