Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №154/4029/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/4029/26

3/154/1419/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю прокурора Книш В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Володимир-Волинський Волинської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка на момент виникнення обов`язку декларування проходила службу в Національній поліції України на посаді інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, на даний час вчитель Нововолинського ліцею № 5

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, —

ВСТАНОВИВ:

24.09.2026 До Володимирського міського суду Волинської області з Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №49-2026 від 21 вересня 2026 року, складеного оперуповноваженим Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Владиславом Домецем, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». адмінматеріали на

ОСОБА_1 матеріалів протоколу вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України та була призначена на посаду інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області №478 о/с від 15 листопада 2024 року «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.

При вступі на службу ОСОБА_1 склала Присягу працівника поліції, відповідно до якої зобов`язалася вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, поважати й охороняти права і свободи людини, честь держави та з гідністю нести високе звання поліцейського.

Наказом ГУНП у Волинській області №809 о/с від 17 грудня 2025 року «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського районного відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, з 18 грудня 2025 року.

Вказані обставини також підтверджуються довідкою ГУНП у Волинській області щодо проходження служби ОСОБА_1 , відповідно до якої остання з листопада 2024 року проходила службу на посаді інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Володимирського районного відділу поліції, а з 18.12.2025 звільнена зі служби в поліції на підставі наказу №809 о/с від 17.12.2025.

Отже, на момент припинення служби ОСОБА_1 була особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та суб`єктом, на якого поширювалася дія Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі встановлений цим Законом обов`язок фінансового контролю.

Після припинення такої діяльності у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто за період з 01.01.2025 по 18.12.2025 включно.

У матеріалах справи міститься повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, адресоване ОСОБА_1 , у якому зазначено про необхідність виконання встановленого законом обов`язку щодо подання декларації.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що декларація після припинення діяльності за період з 01.01.2025 по 18.12.2025 ОСОБА_1 у передбачений законом строк подана не була.

Натомість фактично відповідну декларацію ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій лише 09 липня 2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку. Ця обставина зафіксована у протоколі №49-2026 та підтверджується відомостями Національного агентства з питань запобігання корупції і даними інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиного державного реєстру декларацій.

Зокрема, з долученої до матеріалів справи послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі декларацій, сформованої Національним агентством з питань запобігання корупції, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово здійснювала вхід до персонального електронного кабінету Реєстру.

Так, у системі зафіксовані входи та робота користувача, зокрема 05.02.2026, 06.02.2026, 25.03.2026 та 09.07.2026. У відповідні дати ОСОБА_1 входила до Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису, відкривала форму декларації, заповнювала та переглядала її окремі розділи.

З журналу дій користувача також встановлено, що 09.07.2026 ОСОБА_1 здійснила вхід до Реєстру, обрала функцію створення нової декларації, заповнила відповідні розділи, перевірила її повноту та достовірність, після чого підтвердила ознайомлення з повідомленням та здійснила подання декларації.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 мала доступ до власного електронного кабінету та технічну можливість користуватися Реєстром.

Крім того, у матеріалах справи містяться відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції щодо технічної працездатності Єдиного державного реєстру декларацій.

Так, з листа НАЗК №53599-2026 від 30.06.2026 вбачається, що Національним агентством надана інформація про періоди технічних обмежень доступу до Реєстру та його публічної частини. При цьому будь-яких тривалих технічних несправностей, які б унеможливлювали подання декларації протягом усього встановленого законом строку, матеріалами справи не підтверджено.

Також з листа НАЗК №5791-2026 від 22.01.2026 встановлено, що окремі тимчасові обмеження в роботі Реєстру мали нетривалий характер. Зокрема, у матеріалах відображені окремі проміжки технічної недоступності, водночас зазначено про відсутність інших тривалих несправностей у досліджуваний період.

Таким чином, наведені технічні обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивної неможливості подати ОСОБА_1 декларацію у встановлений законом строк.

У матеріалах справи також міститься посадова інструкція інспектора сектору «Служба освітньої безпеки», з якою ОСОБА_1 була ознайомлена.

Посадовою інструкцією, серед іншого, передбачено обов`язок поліцейського дотримуватися Конституції України, законів України, Присяги поліцейського, антикорупційного законодавства та обмежень, установлених для працівників поліції.

До матеріалів долучені також Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016, з якими ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис.

Крім того, ОСОБА_1 була ознайомлена з пам`яткою щодо каналів повідомлень про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень та з пам`яткою щодо етичної поведінки в установі, що підтверджує систематичне доведення до працівників поліції вимог антикорупційного законодавства.

У матеріалах наявні також рекомендації для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування, щодо дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, з якими працівників ознайомлювали під підпис. У них окремо роз`яснюється обов`язок подання декларації після припинення діяльності та відповідальність за її несвоєчасне подання.

Отже, характер займаної ОСОБА_1 посади, її статус працівника поліції, ознайомлення з посадовими та антикорупційними обов`язками свідчать про те, що вона була обізнана або повинна була бути обізнана з установленими законодавством вимогами щодо декларування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала, факту несвоєчасного подання декларації не заперечувала.

Прокурор Книш В.В. у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції вказаної норми.

Заслухавши ОСОБА_1 , думку прокурора, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Диспозиція зазначеної норми є бланкетною та для встановлення змісту відповідного обов`язку відсилає до положень Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія цього Закону поширюється, зокрема, на поліцейських як осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

За змістом ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, у строк, визначений цією нормою.

Таким чином, після звільнення зі служби в Національній поліції 18.12.2025 ОСОБА_1 була зобов`язана у встановлений Законом строк подати відповідну декларацію за період з 01.01.2025 по 18.12.2025.

Разом з тим така декларація була фактично подана лише 09.07.2026.

Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення не лише факту подання декларації після закінчення встановленого законом строку, а й відсутності поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали її своєчасне подання.

Під поважними причинами у цьому контексті можуть розумітися обставини, які фактично позбавляли особу можливості виконати відповідний обов`язок, зокрема тяжка хвороба, перебування на лікуванні, стихійне лихо, тривала технічна несправність Реєстру чи інші об`єктивні обставини, які не залежали від волі суб`єкта декларування.

Таких обставин у цій справі судом не встановлено.

Навпаки, матеріали НАЗК підтверджують функціонування Реєстру протягом відповідного періоду, а журнал дій самої ОСОБА_1 свідчить про можливість входу до персонального кабінету та роботу з декларацією у лютому, березні та липні 2026 року.

Тимчасові короткострокові технічні обмеження роботи Реєстру, зазначені у відповідях НАЗК, не охоплювали весь установлений законом строк та не створювали об`єктивної неможливості виконання обов`язку декларування.

При цьому ОСОБА_1 була обізнана із загальними вимогами антикорупційного законодавства, що підтверджується документами про ознайомлення з посадовою інструкцією, правилами етичної поведінки, антикорупційними пам`ятками та рекомендаціями для суб`єктів декларування.

Суд також враховує визнання ОСОБА_1 своєї вини, яке узгоджується з іншими доказами у справі та не є єдиною підставою для висновку про її винуватість.

Таким чином, досліджені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, без поважних причин несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, ставлення до вчиненого та інші обставини, що мають значення для індивідуалізації адміністративного стягнення.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вину визнала, декларацію на момент розгляду справи подала.

Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушниці, ступеня її вини, визнання вини, фактичного виконання обов`язку щодо подання декларації та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним та достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 221, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 287–289, 294 КУпАП, суддя, —

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова відповідно до ст. 308 КУпАП надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ