Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/25210/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25210/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Т.О.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

05 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено частково.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 25 листопада 2024 року №063350035237 про відмову у призначені ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 18.11.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву розглянуло ГУ ПФУ в Рівненській області, яке рішенням від 25.11.2024 №063350035237 відмовило у призначенні пенсії через ненадання документів про безпосередню участь у бойових діях та відсутність необхідного страхового стажу. Про відмову позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 29.11.2024.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 26 Закону 1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.

Отже, пункт 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV передбачає право на дострокову пенсію за віком для визначених законом категорій військовослужбовців, учасників бойових дій та інших осіб після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років, за умови наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків та 20 років у жінок.

Вищенаведене кореспондується зі статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, якою установлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

За змістом підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника бойових дій; довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII), ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 2 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII визначено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP (включаю військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які рішенням Уряду колишнього Союзу PCP проходили службу, працювали чи перебували відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.1994 № 63 затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, відповідно до якого бойові дії в Анголі, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, проходили в період з листопада 1975 року по листопад 1979 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 3551-XII, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, установлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302(далі - Положення №302).

Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Як установлено, згідно довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 22.04.2014 №11-1/40-оп, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах внутрішніх справ на посадах молодшого та середнього начальницького складу з 14.07.1993 (Наказ УВС Житомирської області від 09.07.1993 №94 о/с) по 30.12.2005 (Наказ УМВС України в Житомирській області від 30.12.2005 №222 о/с). Разом із тим, довідкою Спеціального миротворчого підрозділу МВС України від 21.06.2002 року №1090/34 підтверджується, що позивач у період з 22.12.2001 по 24.06.2002 року проходив службу у складі Українського спеціального підрозділу поліції у складі миротворчих сил ООН на території Автономного Краю Косово Союзної республіки Югославія, яка піддавалася бомбардуванню та обстрілам боєприпасами зі змістом збідненого урану, у зв`язку з чим отримав статус ветерана війни-учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.08.2002.

Разом з цим, що повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі, й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ, належать органам, які видають Посвідчення учасника бойових дій. Останнє є єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії.

Відповідно до пункту 7 Положення № 302 такими органами є Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.

До матеріалів справи долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.08.2002 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

При цьому, належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій не оскаржується, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.

18 листопада 2024 року, після досягнення 57-річного віку, з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області листом від 29.11.2024 №0600-0210-8/149568 повідомило позивача про те, що його заява про призначення пенсії разом із доданими документами була розглянута з урахуванням принципу екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області, та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2024 року №063350035237 з посиланням на відсутність необхідного стажу роботи (25 років). Позиція відповідача ґрунтувалась на тому, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 2 місяці 12 днів. При цьому, в якості підстави для відмови вказано, що за долученими документами до страхового стажу не зараховано періоди проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.04.2004 по 31.05.2004 згідно довідки №11-1/40-оп, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення, а також та обставина, що до заяви про призначення пенсії за віком заявником не долучено довідку з територіального центру комплектування та соціальної підтримки про військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку згідно додатку №2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. У додатковому коментарі указано, що заявнику відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявником не надано документи, які підтверджують безпосередню участь в бойових дій та через відсутність необхідного страхового стажу 25 років.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду проходження служби в органах внутрішніх справ, слід зазначити наступне.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , заповненої 15.12.1987 року, позивач у спірні періоди, зокрема, проходив військову службу з 14.07.1993 (прийнятий на службу в органи внутрішніх справ наказом від 09.07.1993 №94) по 30.12.2005 (звільнений з органів внутрішніх справ наказом від 30.12.2005 №222).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною першою статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України Про пенсійне забезпечення 05.11.1991 року №1058-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Слід зазначити, що згідно пунктів 2.2-2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58, в редакції чинній на час роботи позивача) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.25 Інструкція № 58).

Крім того, згідно з пункту 2.26 Інструкція № 58 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Аналогічні за змістом положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162.

Отже, спірні періоди проходження служби підтверджуються належними даними трудової книжки та підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача. У зв`язку з цим рішення ГУ ПФУ в Рівненській області про відмову у призначенні дострокової пенсії є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.