Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/4403/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4403/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

05 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ГУ ДПС у Житомирській області провело камеральні перевірки АТ «Житомиробленерго» щодо несвоєчасної сплати узгоджених зобов`язань з екологічного податку за І квартал 2023 року. За результатами перевірок встановлено прострочення сплати на 10 днів та прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафів. Підприємство заперечувало проти них, зазначаючи, що платіжні інструкції були своєчасно сформовані та підписані 18.05.2023, однак банк провів платежі лише 01.06.2023. ДПС не врахувала ці доводи та залишила штрафні санкції в силі. За результатами адміністративного оскарження ДПС України 31.01.2024 залишила податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги АТ «Житомиробленерго» — без задоволення.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп.4.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з приписами пунктів 36.1, 36.2 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.38.1та п.38.3 статті 38 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У п.57.1 статті 57 ПК України вказано, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

За визначенням, наведеним у пунктах 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.124.1 ст.124 ПК України).

Приписами п.129.6 статті 129 ПК України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У пп.129.9.4 пп. 129.9 ст.129 ПК України встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2346-III (далі - Закон №2346).

За визначенням, наведеним у пунктах 1.15, 1.24, 1.30 частини 1 статті 1 Закону №2346:

ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу;

переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі;

платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня (п.8.1 ч.1 статті 8 Закону №2346).

За змістом статті 22 Закону №2346 ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжними дорученнями. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов`язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.

Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, й у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15, у яких цей суд зазначав, що виконання платником податкового обов`язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання, а отже його сплата, пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій про сплату Товариством екологічного податку, ці документи були ним сформовані АТ "Житомиробленерго" та прийняті Житомирським обласним управлінням Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до виконання в межах операційного дня 18.05.2023.

Разом з тим, часом виконання на вказаних платіжних інструкціях вказано 01.06.2023, що й зумовило порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання АТ "Житомиробленерго" на десять календарних днів.

Частиною 22.7 ст.27 Закону №2346 встановлено, що у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Однак, під час розгляду справи до суду не надано доказів, що платіжні інструкції АТ "Житомиробленерго" повертались банком без виконання.

Позивачем надано до суду виписку по рахунку АТ "Житомиробленерго" станом на 18.05.2023 у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 44715066,22 грн., тобто в обсязі, достатньому для проведення платежів за платіжними інструкціями від 18.05.2023.

Отже, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов`язань з екологічного податку, при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку, є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання, тобто для виконання обов`язку, покладеного на нього законодавцем.

Слід зауважити, що в матеріалах справи наявний лист Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 24.05.2023 №105.33-09/20197/2023, яким банківська установа повідомляла позивача про продовження зупинення видаткових фінансових операцій на його рахунках, згідно рішень спеціально уповноваженого органу від 18.05.2023.

Крім того, у листі-відповіді від 01.06.2023 №1877/820-05 на адвокатські запити, Державна служба фінансового моніторингу України, з посиланням на положення законодавства України, зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31.05.2023 на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій Товариства.

Також, вказані листи жодним чином не спростовують позиції суду щодо вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для своєчасної сплати податкових зобов`язань з екологічного податку, натомість опосередковано підтверджують, що порушення термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань, в даному випадку, відбулось не з вини позивача.

Відтак, за необхідне зазначити, що частиною 6 статті 41 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.

Отже, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №809/3851/15 та від 10.12.2021 у справі №810/5852/15.

Отже, АТ «Житомиробленерго» через відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов`язок не повинно нести відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України товариство звільняється від відповідальності за таких обставин. При цьому закон не встановлює обов`язку підтверджувати таку можливість чи неможливість виконання податкового обов`язку іншим нормативним актом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.