Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №600/3925/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3925/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

05 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 із військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12, підпункту “г” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12, підпункту “г” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неналежного розгляду рапорту про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 від 05.06.2025 із військової служби на підставі абз.16 п. 3 ч. 12 ст. 26, пп. “г” п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) повторно розглянути рапорт про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 від 05.06.2025 із військової служби на підставі абз.16 п. 3 ч. 12 ст. 26, пп. “г” п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу, як військовослужбовця, чий батько - ОСОБА_2 загинув під час безпосередньої участі у здійсненні заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В решті позову відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження підстав для звільнення із військової служби на підставі абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26, пп. “г” п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідач вказав, що поняття загибелі та смерті не є тотожними поняттями, в той час як смерть батька позивача відбулась через природні обставини – набряк головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології 17.11.2024, що рахується подією, яка сталася під час його перебуванні за визначеним місцем служби. Відтак, у розумінні чинного законодавства ОСОБА_2 не є загиблим, а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та 05.06.2025 р. звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби згідно з абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26, пп. “г” п. “ 3” ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

До вказаного рапорту долучено наступні документи: свідоцтво про народження позивача серія НОМЕР_3 ; свідоцтво серії НОМЕР_4 про смерть ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сповіщення №42 від 22.12.2024 р. про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Велика Рибиця, Сумської області під час виконання службових обов`язків; довідку про причину смерті №1958 від 20.11.2024 р. в якій причиною вказано - набряк головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології; акт службового розслідування від 07.12.2024 р. за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 солдата ОСОБА_2 , згідно яким смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати природною смертю, яка настала про причині набряку головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології, що рахується подією, яка сталася під час його перебування за визначеним місцем служби, пов`язана із виконанням ним обов`язків військової служби; довідку про безпосередню участь в період з 20.10.2024 р. по 17.11.2024 р. загиблого (померлого) солдата ОСОБА_2 у заходах, необхідних для України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку російської федерації проти України від 30.01.2025 №1815/724, згідно якої ОСОБА_2 дійсно в період з 20.10.2024 р. по 17.11.2024 р. брав безпосередню участь у заходах; паспорт та РНОКПП позивача; витяг з реєстру Сокирянської територіальної громади щодо місця проживання позивача; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 22.01.2025 р. №22 про виключення зі списків військової частини ОСОБА_2 , у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби. (а.с. 8-21).

Листом військової частини НОМЕР_5 від 01.07.2025 на вказаний рапорт позивача від 05.06.2025 р. повідомлено, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки його батько – солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через природні обставини – набряк головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології, а не загинув.

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах смерть батька позивача настала внаслідок захворювання, спричиненого зовнішніми чинниками безпосередньо під час захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації, під час перебування за визначеним місцем служби, що на переконання суду не може трактуватись у вузькому розумінні поняття «помер». При цьому, метою запровадження норми, викладеної в абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII було визначення підстав для звільнення військовослужбовців, що втратили перелічених у нормі близьких родичів внаслідок їх участі у заходах із захисту держави, незалежно від механізму настання їх смерті.

Оскільки судовим розглядом встановлено неналежний розгляд відповідачем рапорту позивача про звільнення від 05.06.2025, належним способом відновлення порушеного права у цьому випадку буде зобов`язання відповідача повторно розглянути вказаний рапорт.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (Закон № 2232-XII). контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно із абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено режим воєнного стану, який наразі триває.

Встановлено, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , а його батько - ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 по 17.11.2024.

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи про причину смерті №1958 від 20.11.2024, причиною смерті ОСОБА_2 вказано - набряк головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_5 від 30.01.2025 №1815/724 загиблий (померлий) солдат ОСОБА_2 брав безпосередню участь в період з 20.10.2024 по 17.11.2024 у заходах, необхідних для України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку російської федерації проти України.

Відповідно до сповіщення №42 від 22.12.2024 та акту службового розслідування від 07.12.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Велика Рибиця, Сумської області під час виконання службових обов`язків. Смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати природною смертю, яка настала про причині набряку головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології, що рахується подією, яка сталася під час його перебування за визначеним місцем служби, пов`язана із виконанням ним обов`язків військової служби.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 22.01.2025 №22, наказано виключити зі списків військової частини ОСОБА_2 , у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.

За змістом абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII у контексті спірних правовідносин, для звільнення позивача з військової служби необхідною умовою є підтвердження факту загибелі батька ОСОБА_2 17.11.2024 під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Встановлено, що причиною смерті батька позивача стало захворювання - набряк головного мозку, енцефалопатії не уточненої етіології, яке мало місце під час перебування за визначеним місцем служби та під час проходження ним військової служби, у тому числі, приймаючи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Як зауважив суд першої інстанції, наявні підстави вважати, що батько позивача пішов із життя внаслідок захворювання, що виникло під час забезпечення ним національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України під час дії воєнного стану. Відтак, причина смерті батька позивача - військовослужбовця безпосередньо пов`язана із захистом Батьківщини.

При цьому, у спірних правовідносинах безпідставними є посилання військової частини на те, що з наданих до рапорту від 05.06.2025 документів не містить зазначення того, що батько позивача - ОСОБА_2 саме - «загинув», а не - «помер», оскільки такий підхід відповідача до вирішення спірної ситуації зводиться до надмірного формалізму та спростовується встановленими вище обставинами і зробленими судом висновками по суті спору. У спірних правовідносинах смерть батька позивача настала внаслідок захворювання, спричиненого зовнішніми чинниками безпосередньо під час захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації, під час перебування за визначеним місцем служби, що на переконання суду не може трактуватись у вузькому розумінні поняття «помер».

Крім того, відповідно до пп. 30 п. 5 Додатку 19 «Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби» до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.04.2009 № 170, чітко передбачено, що військовослужбовцю для встановлення вищевказаних обставин разом із рапортом необхідно надати «документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях». Тобто, Інструкцією №170 передбачені документи, що свідчать і про загибель, і про смерть військовослужбовця.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновки відповідача щодо відсутності підстав для звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 із військової служби необґрунтовані та передчасні, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах.

Належним способом відновлення порушеного права у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути вказаний рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз.16 п. 3 ч. 12 ст. 26, пп. “г” п “ 3” ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII, як військовослужбовця, чий батько загинув під час безпосередньої участі у здійсненні заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.