Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/12144/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12144/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

05 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бердичівської міської ради, в якій просив визнати протиправними дії Бердичівської міської ради щодо одноособового прийняття рішення на пропозицію Уповноваженого листом Бердичівської міської ради від 19.09.2024 за №Н-1589 та зобов`язати відповідача розглянути заяву №_28.12 2023 відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів У РСР від 11 грудня 1984 року № 470.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 28.12.2023 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно порушення його майнових прав відповідачем, а саме через відмову передачі у його власність вільного приміщення 14 м.кв. вільної квартири АДРЕСА_1 площею 14 кв. м. вул. Короленка, 41 в м. Бердичів, Житомирської області в якості поліпшення житлових умов, та просив сприяти у вирішенні вказаного питання. Як наслідок реагування Уповноваженого отримав відповідь від 19.09.2024 за №Е-1589 Бердичівської міської ради за підписом заступника міського голови, відповідно до якої загальними фразами процитовано закон та зазначено, що відповідно до Закону України «Про статут ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року з державного бюджету не виділялися кошти на придбання житла для даних категорії громадян. При отриманні субвенції з Державного бюджету на придбання (будівництво) для осіб, які підпадають під дію вищевказаного закону, питання придбання (будівництва) буде вирішуватись згідно чинним законодавства в порядку черговості.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно порушення його майнових прав відповідачем, а саме через відмову передачі у його власність вільного приміщення 14 м.кв. вільної квартири АДРЕСА_1 площею 14 кв. м. АДРЕСА_2 в якості поліпшення житлових умов, та просив сприяти у вирішенні вказаного питання.

За результатами розгляду вказаного звернення було відкрито провадження Уповноваженого.

На юридичну адресу Бердичівської міської ради надійшла заява від 09.09.2024 вхід.54476.4/E-38360.3/23/40 представника Уповноваженого соціальних та економічних прав та лист Міністерства оборони України від 27.08.2024 №220/12334.

На заяву Уповноваженого соціальних та економічних прав від 09.09.2024 Бердичівська міська рада повідомила Уповноваженого соціальних та економічних прав листом від 19.09.2024 №Е-1589, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі з 28.05.2019 в пільговій черзі інвалідів війни (ІІІ група АТО). Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року з державного бюджету не виділялися кошти на придбання житла для даних категорій громадян.

31.10.2024 Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомив ОСОБА_2 , що в межах провадження Уповноваженого до Міністерства оборони України надсилалися відповідні запити щодо можливості виключення квартири АДРЕСА_3 з числа службових Міністерства оборони України та передачі зазначеної квартири у комунальну власність Бердичівської міської ради Житомирської області.

У відповідь на запит Уповноваженого МО України зауважило, що службова квартира АДРЕСА_1 не використовується за призначенням, а саме для проживання військовослужбовців Збройних Сил України, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 50 Житлового кодексу України та має незадовільний санітарно-технічний стан. Також МО України висловлена позиція, що питання виключення квартири із числа службових та передача її у комунальну власність, можливе за умови передачі Бердичівською міською радою МО України рівнозначної квартири у м. Бердичів в установленому законодавством порядку.

До Бердичівської міської ради Житомирської області було направлено запит щодо розгляду питань, порушених у листі МО України та можливості передачі іншої квартири взамін службової.

Враховуючи викладене, а також те, що квартира АДРЕСА_3 , є службовою, що підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області та Житомирського апеляційного суду у справі №274/6336/13-ц, підстави для вжиття додаткових заходів реагування відсутні, провадження Уповноваженого завершено.

Позивач вважає протиправними дії Бердичівської міської ради щодо неналежного розгляду заяви Уповноваженого, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази, що можуть свідчити про порушення Бердичіською міською радою прав ОСОБА_1 під час розгляду звернення Уповноваженого.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

У ст.1 Закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" № 776/97 (далі - Закон №776/97) закріплено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Закону № 776/97 метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є: 1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; 2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб`єктами, зазначеними у Закону України "Про доступ до публічної інформації"; 3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; 4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; 5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; 6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; 7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Згідно із ст. 13 Закону № 776/97 Уповноважений має право, зокрема: направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері; здійснювати інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до статті 17 Закону № 776/97 Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону № 393.

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина: 2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення У повноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; 4) відмовляє в розгляді звернення.

Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.

Відповідно до статті 22 Закону № 776/97 органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов`язані співпрацювати з ним і подавати йому необхідну допомогу, зокрема: 1) забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, визначених законодавчими актами щодо захисту інформації з обмеженим доступом; 2) надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень; 3) розглядати пропозиції Уповноваженого щодо поліпшення їх діяльності у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина та у місячний строк з дня одержання пропозицій надавати вмотивовану письмову відповідь на них.

Відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Встановлено, що за результатами розгляду звернення позивача від 29.12.2023 Уповноваженим відкрито провадження стосовно стверджуваного порушення майнових прав.

У межах такого провадження на адресу Бердичівської міської ради направлено запит щодо розгляду питань, порушених у листі МО України та можливості передачі іншої квартири взамін службової.

На заяву Уповноваженого соціальних та економічних прав від 09.09.2024 Бердичівська міська рада повідомила Уповноваженого соціальних та економічних прав листом від 19.09.2024 №Е-1589, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі з 28.05.2019 в пільговій черзі інвалідів війни (ІІІ група АТО). Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року з державного бюджету не виділялися кошти на придбання житла для даних категорій громадян.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем виконано свій обов`язок та надано інформацію на звернення Уповноваженого в межах провадження.

При цьому, листом Бердичівської міської ради від 19.09.2024 №Е-1589 було надано відповідь Уповноваженому соціальних та економічних прав на його заяву від 09.09.2024 в межах провадження Уповноваженого. Вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень та не несе юридичних наслідків для позивача.

Крім того, відсутні докази подання позивачем до Бердичівської міської ради заяви про поліпшення житлових умов №_28.12.2023, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено порядок розгляду такої заяви та право позивача на поліпшення житлових умов.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Бердичіською міською радою у межах спірних правовідносин не порушені прав ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіСушко О.О. Мацький Є.М.