Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/46413/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/46413/25 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13.03.2025 за №22087240207, №22076240207, №22113240207, №22091240207, №22094240207.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, встановлено: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік; несвоєчасне подання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік; ненадання документів, пов`язаних з предметом перевірки, для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі книгу обліку доходів і витрат; заниження зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 709 417,72 гривень; заниження зобов`язання з військового збору у загальній сумі 59 118,14 гривень; ненадання відповіді на письмовий запит.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач звертається до наступних доводів та мотивів: використана під час перевірки інформація від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про отримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) доходів у розмірі 109 215,00 доларів США протягом 2021-2022 років від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans", сама по собі не може вважатися допустимим та достовірним доказом податкових правопорушень.

Разом із тим, наголошено на обставині неотримання позивачем коштів (доходу) безпосередньо; факт отримання ОСОБА_1 грошових переказів від британського суб`єкта господарювання не є доведеним контролюючим органом, так само як і наявність будь-яких договірних відносин. Поміж іншого, Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, доходи, які отримують творці контенту в Інтернеті, підпадають під визначення роялті, оподаткування якого має місце у Великій Британії.

Враховуючи відсутність одержання доходів, обов`язок з подання декларації про майновий стан і доходи не виник.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2025 №22087240207, №22076240207, №22113240207, №22091240207, №22094240207.

Досліджуючи питання призначення спірної документальної перевірки, судом першої інстанції за наслідком аналізу матеріалів справи встановлено дотримання фактичних та правових передумов, а також дотримання процедурної стадійності такої.

Оцінивши зміст акту перевірки у співвідношенні з використовуваними відповідачем сукупності джерел та документів, виснувано про допущення порушення, зокрема Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 за №244, в частині невикористання жодного первинного документа для їх формування. Щодо використання інформації, отриманої від Державної податкової служби України листом за №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 зазначено про відсутність у такого ознак первинного, а також не вжитті контролюючим органом належних і достатніх заходів, спрямованих на встановлення фактичних обставин отримання позивачем доходів, відмінних від тих, що визначені пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України.

За таких обставин судом першої інстанції резюмовано, що оскаржувані висновки контролюючого органу не можуть бути покладені в основу податкових повідомлень-рішень, оскільки такі не відповідають вимогам законності, обґрунтованості та доказовості, встановленим нормами податкового та адміністративного процесуального законодавства України.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Так, за доводами відповідача, Державна податкова служба України листом від 02.10.2024 за №27331/7/99-00-24-04-03-07 надіслала Головним управлінням ДПС в областях (зокрема, ГУ ДПС у м. Києві) інформацію, надану (у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, що набула чинності 11.08.1993) компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про одержання доходів фізичними особами-резидентами України (в тому числі й ОСОБА_1 ) від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" за 2020-2022 роки. Посилаючись на окремі приписи статей 73, 83 Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), стверджує про те, що інформація іноземного компетентного органу є податковою інформацією, а відтак є підставою для висновків під час проведення перевірок, і є вичерпною та достатньою для визначення сум грошового зобов`язання платників податків за результатами документальних перевірок.

Зважаючи на те, що доходи фізичних осіб-резидентів України, одержані від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd", у розумінні положень пункту 170.11 статті 170 ПК України є іноземними доходами (включають в себе повну вартість наданої послуги без вирахування будь-яких утримань, комісій тощо) та підлягають обов`язковому декларування та оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У частині своєчасності (неподання) подання податкових декларацій та порушення обов`язку із надання відповіді на запит контролюючого органу, звернуло увагу на і ненадання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у відповідь на запит податкового органу інформації та документального підтвердження щодо дати отримання доходів за створення контенту на платформі OnlyFans.

ІV. Позиція інших учасників справи

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 скористалася правом подання додаткових пояснень, котрі надішли на адресу суду 05.08.2026 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Спростовуючи доводи апелянта, вказує, що такий обґрунтовує свої висновки виключно інформацією, отриманою від компетентного органу Сполученого Королівства щодо діяльності платформи OnlyFans та компанії "Fenix International Ltd", не встановивши при цьому, чи підтверджує така інформація факт отримання позивачем саме оподатковуваного доходу, його фактичний розмір, дату отримання, а також не з`ясувавши зміст показників, відображених у міжнародній податковій інформації. Крім того, контролюючим органом не досліджено, які саме документи були отримані від компетентного органу іноземної держави, у якому вигляді вони надійшли, чи відповідають вони вимогам щодо належності та допустимості доказів, а також чи дозволяють вони достовірно встановити обставини, покладені в основу визначення податкових зобов`язань позивача.

Просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 - без змін.

V. Обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Згідно податкової інформації, поданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, яка надійшла до ГУ ДПС у м. Києві листом ДПС України від 02.10.2024 за №27331/7/99-00-24-04-03-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві №13129/8 від 02.10.2024), фізичною особою платником податків ОСОБА_1 отримано дохід від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки у загальній сумі 109 215,00 доларів США в тому числі: в 2021 році - 5 665,00 доларів США та в 2022 році - 103 550,00 доларів США.

ГУ ДПС у м. Києві підготовлено запит платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 від 07.10.2024 за №35510/Ж12/26-15-24-02-08-09 про надання пояснення та їх документального підтвердження щодо отриманого доходу, який направлений засобами поштового зв`язку та вручений платнику податків 27.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (номер відправлення 0600970689483).

Платник податків ОСОБА_1 на коментований запит не надала інформації.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 02.12.2024 за №7955-п, письмового повідомлення від 05.12.2024 за №2768/26-15/24-02-08, у відповідності до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України Головним управління ДПС у м. Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з іноземних доходів отриманих від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, за наслідками якої складено акт №9797/Ж5/26-15-24-02-07/НОМЕР_2 від 04.02.2025 (надалі по тексту також - акт перевірки від 04.02.2025, акт від 04.02.2025).

Документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення фізичною особою платником податків ОСОБА_1 :

підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пункту 179.1 статті 179 розділу ІV Кодексу, з урахуванням підпункту 49.18.4 пункту 49.18, пункту 49.2 статті 49 Кодексу, а саме не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік та несвоєчасно подано за 2022 рік до ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві;

пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту "а" пункту 176.1 статті 176 Кодексу, не подано документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, в тому числі книгу обліку доходів і витрат;

підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 163.1.3 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1, пункту 164.3 статті 164, підпунктів 170.11.1 пункту 170.11 статті 170, підпункту "б" пункту 171.2 статті 171 Кодексу, а саме, не задекларовано іноземний дохід за створення контенту на платформі OnlyFans, що підлягає оподаткування на загальну суму 3 941 209,53 гривень, в тому числі: в 2021 році - 154 530,00 гривень, в 2022 році - 3 786 678,53 гривень та відповідно занижено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 709 417,72 гривень, в тому числі: в 2021 році - 27 815,58 гривень, в 2022 році - 681 602,14 гривень;

підпункту 1.2, підпункту 1.3, підпункту 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, а саме, не задекларовано іноземний дохід за створення контенту на платформі OnlyFans, що підлягає оподаткування на загальну суму 3 941 209,53 гривень, в тому числі: в 2021 році - 154 530,00 гривень, в 2022 році - 3 786 678,53 гривень та відповідно занижено зобов`язання з військового збору, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 59 118,14 гривень, в тому числі: в 2021 році - 2 317,97 гривень, в 2022 році - 56 800,18 гривень;

підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, а саме, не надано до податкових органів відповіді та документального підтвердження щодо отримання іноземного доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans на письмовий запит на надання інформації.

За наслідками реалізації акта перевірки від 04.02.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№2208724027 від 13.03.2025, яким з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування збільшено (визначено) зобов`язання в сумі 709 417,72 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 177 354,43 гривні (у зв`язку із недекларуванням іноземного доходу за створення контенту на платформі OnlyFans, що підлягає оподаткуванню на загальну суму 3 941 209,53 гривень, в тому числі: в 2021 році - 154 530,00 гривень, в 2022 році - 3 786 678,53 гривень);

№2207624027 від 13.03.2025, яким з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування збільшено (визначено) зобов`язання в сумі 59 118,14 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 779,54 гривні (у зв`язку із недекларуванням іноземного доходу за створення контенту на платформі OnlyFans, що підлягає оподаткування на загальну суму 3 941 209,53 гривень, в тому числі: в 2021 році - 154 530,00 гривень, в 2022 році - 3 786 678,53 гривень);

№2209124027 від 13.03.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020,00 гривень (у зв`язку із не наданням до перевірки документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі книги обліку доходів і витрат);

№2209424027 від 13.03.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8 000,00 гривень (у зв`язку із не наданням до податкового органу відповіді та документального підтвердження щодо отримання іноземного доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans);

№2211324027 від 13.03.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680,00 гривень (у зв`язку із не наданням у 2021 році та несвоєчасним поданням у 2022 році податкових декларацій про майновий стан і доходи).

VІ. Оцінка висновку суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, в силу вимог статті 19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 ПК України).

Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, за пунктом 79.3 статті 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

До матеріалів справи долучено копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 02.12.2024 року за №7955-п, яким з метою дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з іноземних доходів отриманих від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача. Дата початку перевірки 22.01.2025, тривалість перевірки 5 робочих днів.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).

За змістом листа Державної податкової служби України за №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, ДПС України надсилає інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" за 2020-2022 роки.

Поруч із цим, зазначено, що при відпрацюванні зазначеної інформації необхідно забезпечити одержання від перелічених платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Кодексу. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

За відомостями Витягу з додатку до листа ДПС за №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, на користь ОСОБА_1 проведено 17 транзакцій протягом 2021 року, загальна вартість яких складає 5 665,00 доларів США, а також 121 транзакцію протягом 2022 року, загальна вартість яких складає 103 550,00 доларів США.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів передбачене підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2024 у справі №813/952/18.

ГУ ДПС у м. Києві підготовлено запит платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 від 07.10.2024 за №35510/Ж12/26-15-24-02-08-09 про надання пояснення та їх документального підтвердження щодо отриманого доходу, який направлений засобами поштового зв`язку та вручений платнику податків 27.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (номер відправлення 0600970689483).

Обставини отримання вказаного запиту та ненадання на такий відповіді позивачем не заперечується.

Отже, виконання вищенаведених дій надало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У контексті наведеного, повертаючись до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 02.12.2024 року за №7955-п, суд також враховує, що підставою для проведення перевірки слугували не лише виявлені факти можливого порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а й не спростування таких фактів наданими платником податків поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. Контролюючий орган має право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень і у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, на призначення перевірки.

Підсумовуючи, суд не знаходить фактичного та правового підґрунтя для висновку про неналежне оформлення підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що виключає обставину протиправності у її призначенні та проведенні.

Стосовно суті виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства у частині порушення підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме - ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, за наслідком чого податковим повідомленням-рішенням за №2209424027 від 13.03.2025 застосовано до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) штрафні (фінансові) санкцій у сумі 8 000,00 гривень, суд виходить з наступного.

За текстом акту перевірки за №9797/Ж5/26-15-24-02-07/НОМЕР_2 від 04.02.2025 про обставини ненадання позивачем відповіді на запит за №35510/Ж12/26-15-24-02-08-09 від 07.10.2024 складено Акти про ненадання документів за №444/Ж6/26-15-24-02-07 від 22.01.2025 та за №599/Ж6/26-15-24-02-07 від 28.01.2025.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (підпункт 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України).

Відповідно до абзацу 3 пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України, неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Втім, сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації (абзац 5 пункту 121.2 статті 121 Кодексу).

Представником позивача та/або позивачем не наведено у адміністративному позові жодного обґрунтування на спростування висновків акту ГУ ДПС у м. Києві у цій частині.

Натомість вказані обставини залишені поза увагою суду першої інстанції, відтак висновки суду у частині протиправності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №2209424027 від 13.03.2025 не відповідають обставинам справи та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права, й тому підлягають коригуванню шляхом скасування рішення суду у цій частині із ухваленням нового про відмову у задоволенні цієї складової позовних вимог.

Обґрунтовуючи цей позов, позивач, серед іншого, зазначала, що використана під час перевірки інформація від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про отримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) доходів у розмірі 109 215,00 доларів США протягом 2021-2022 років від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans", сама по собі не може вважитися допустимим та достовірним доказом податкових правопорушень, тобто не може слугувати підставою для висновку про порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що у силу вимог підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

11.08.1993 набрала чинності "Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна", яка відповідно до статті 1 застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав та стосується податків на доход і на приріст вартості майна, стягнені від імені Договірних Держав або їх політичних підрозділів, або місцевої влади, незалежно від способу стягнення податків.

Відповідно до статті 27 цієї Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

Наказом Міністерства фінансів України затверджено "Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн" від 16.04.2022 за №118 (надалі по тексту також - Порядок №118), котрий спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами про надання податкової інформації.

Пунктом 2 коментованого наказу визначено, що Державна податкова служба України є уповноваженим представником Міністерства фінансів України та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Так, за пунктом 1 статті 4 розділу І "Обмін інформацією" глави ІІІ Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

На прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації (пункти 1-2 статті 5 розділу І "Обмін інформацією" глави ІІІ Конвенції).

Поруч із цим, відповідно до пункту 1 статті 7 розділу І "Обмін інформацією" глави ІІІ Конвенції, будь-яка Сторона без попереднього прохання надає відому їй інформацію іншій Стороні в таких випадках: a) перша Сторона має підстави припускати, що на території іншої Сторони може мати місце втрата податку; b) платник податку отримує знижку чи звільнення від податку на території першої Сторони, що може призвести до збільшення суми податку чи до оподаткування на території іншої Сторони; c) підприємницькі операції між платником податку однієї Сторони та платником податку іншої Сторони здійснюються через одну чи більше країн таким чином, що це може призвести до зменшення суми податку на території однієї чи іншої Сторони або на території обох Сторін; d) Сторона має підстави припускати, що сума податку може бути зменшена внаслідок фіктивних переказів прибутку в межах об`єднань підприємств; e) інформація, надана першій Стороні іншою Стороною, дозволила першій Стороні зібрати інформацію, яка може бути корисною для визначення суми податку на території іншої Сторони.

Кожна Сторона вживає таких заходів та здійснює такі процедури, які є необхідними для забезпечення наявності інформації, згаданої в пункті 1, для передачі іншій Стороні (пункт 2 статті 7 розділу І "Обмін інформацією" глави ІІІ Конвенції).

Як зазначалося судом вище, на сьогодні між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії здійснюється обмін податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Аналізуючи наведене у своїй сукупності, суд вважає, що лист ДПС України від 02.10.2024 за №27331/7/99-00-24-03-07 з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans", відповідно до якого платник податків - ОСОБА_1 отримала від останнього дохід на загальну суму 109 215,00 доларів США, який підлягає обов`язковому річному декларуванню та самостійному визначенню і сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Досліджуючи підстави та мотиви прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень за №2208724027 та за №2207624027 від 13.03.2025, якими збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору відповідно, за №2211324027 від 13.03.2025, яким накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік та несвоєчасне подання такої у 2022 році, а також за №2209124027 від 13.03.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у зв`язку із не наданням до перевірки документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (в тому числі книги обліку доходів і витрат), судом взято до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи, зокрема, у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Крім того, як визначено підпунктом 14.1.55 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу, дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Платником податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України).

Згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Також доходи, визначені статтею 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 ПК України).

За змістом підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 Кодексу, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Водночас, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3 статті 164 ПК України).

Так, пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено перелік доходів, котрі включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, до такого, серед іншого, віднесено пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів. Поруч із цим, відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку також включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Підпунктами 168.2.1, 168.2.2 пункту 168.2 статті 168 Кодексу передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Окрім цього, підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 Кодексу).

Також доходи, визначені статтею 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Згідно з підпунктом "в" пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (підпункт 179.1 статті 179 ПК України).

За пунктом 164.4 статті 164 Кодексу, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У відповідності до підпункту 83.1.2. пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є податкова інформація.

Відповідно до часини 5 статті 242 КАС України ври виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді апеляційної скарги суд покликається до висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 17.06.2026 у справі №240/22077/25 (адміністративне провадження №К/990/18742/26) та від 25.06.2026 у справі №560/9531/25 (адміністративне провадження №К/990/24212/26).

Так, суд касаційної інстанції при розгляді справ за ідентичними обставинами, спірними правовідносинами і правового регулювання виходив із наступного:

"Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.";

"Разом із тим колегія суддів вважає помилковим підхід, за якого сама лише наявність міжнародної податкової інформації розглядається як достатня підстава для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.";

"Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПС України отримала від компетентного органу Сполученого Королівства податкову інформацію, яка містить відомості про платформу OnlyFans, компанію Fenix International Ltd, кількість транзакцій та відповідний грошовий показник у доларах США.

Разом з тим суди попередніх інстанцій не з`ясували змісту зазначених показників та не встановили, які саме відомості вони відображають. Зокрема, суди не дослідили, чи свідчить зазначена у міжнародній податковій інформації сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків, чи відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду."

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та виходячи із висновків зазначених постанов Верховного Суду, перш за все варто вказати на те, що позивач у спірних відносинах не визнає обставину залучення себе в якості користувача, на чиє ім`я зареєстрований обліковий запис на платформі, відомості про які відображені в акті перевірки від 04.02.2025.

Зокрема, як слідує із змісту адміністративного позову "Висновки акту перевірки не містять жодного офіційного підтвердження щодо факту реєстрації ОСОБА_1 на платформі OnlyFans. Крім того, відсутня будь-яка документально підтверджена інформація про наявність між нею та платформою договірних відносин, а також про отримання будь-яких доходів від такої діяльності".

У досліджуваному випадку в першу чергу має значення визначення змісту автентичної інформації, отриманої відповідачем від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, всіх її вихідних даних про конкретного отримувача виплачених доходів фізичним особам резидентам України від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки, і співставлення їх із відомостями, які ідентифікують ОСОБА_1 як платника податків, та котрий, як вважає національний орган податково контролю, є одним із тих резидентів, що отримав дохід.

Так, під час розгляду справи у суді першої інстанції, подаючи 30.09.2025 відзив на позовну заяву, на засвідчення обставин отримання/виплати позивачу британським суб`єктом господарювання "Fenix lnternational Ltd" доходу, Головне управління ДПС у м. Києві надано копію листа Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (а.с.18-24).

Даним листом Державною податковою службою України надіслано інформацію компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки (додаток 1 до цього листа окремо для кожного територіального органу ДПС).

При відпрацюванні зазначеної інформації Державною податковою службою України ініційовано перед територіальними органами останньої забезпечити одержання від платників податків фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Кодексу. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС України, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику вказано на вжиття заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

У відношенні до позивача, як вважає Головне управління ДПС у м. Києві, в додатку до такого листа міститься інформація, сформована українською мовою і занесена в табличному вигляді із трьох (3) рядків (крім верхнього рядка із назвою колонок) і п`ятнадцяти (15) колонок.

Зокрема, у всіх трьох рядках, поряд з іншим, визначено "ОСОБА_1", назва облікового запису "ОСОБА_1", ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса " АДРЕСА_1 ", реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) " НОМЕР_2 ".

В колонці із відомостями "Довідка з облікового запису" зазначено три різних числових значення: "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "246340161".

У відношенні до облікового запису "НОМЕР_5" в 2021 році "Загальна вартість, дол.США" міститься значення "5665", а в 2022 році - "355840".

Щодо облікового запису "НОМЕР_6" в 2022 році "Загальна вартість, дол.США" визначено "4711", а по запису "246340161" за той же рік - "62999".

В даній справі позивач і відповідач не заперечують обставину того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, яка змінила прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу.

Як слідує із матеріалів справи, саме вказаний лист Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 надав можливість ідентифікувати ОСОБА_1 як платника податків, отримувача доходу та був врахований у якості податкової інформації при складанні акта перевірки №9797/Ж5/26-15-24-02-07/НОМЕР_2 від 04.02.2025.

В день ухвалення судом першої інстанції рішення суду, 29.12.2025, Головне управління ДПС у м. Києві скерувало в суд через підсистему "Електронний суд" клопотання, до якого долучено копію листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, із відповідним додатками, сформованих на англійській мові (оригіналу), а також нотаріально засвідчений переклад такого листа і додатків на українській мові.

Зміст оскаржуваного рішення суду не містить посилання на таке клопотання відповідача, його розгляд і врахування чи не врахування останнього при встановленні обставин у спірних правовідносинах.

Такі ж документи Головне управління ДПС у м. Києві подано 15.01.2026 разом із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про їх врахування при перегляді рішення суду першої інстанції (а.с.105-117, 118-122).

За частиною 4 статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зважаючи на мотиви неможливості долучення таких станом на момент закриття підготовчого провадження у справі (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025) внаслідок надання Головному управлінню ДПС у м. Києві нотаріально засвідченого офіційного перекладу лишень 24.12.2025 (за актом приймання-передачі наданих послуг з письмового перекладу та нотаріального засвідчення за №БП-373 від 24.12.2025, оформленого ТОВ "БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ "МАКРОГЛОБАЛ"), суд не знаходить підстав для їх не врахування.

Повертаючись до дослідження коментованих документів на стадії апеляційного перегляду, колегією суддів встановлено наступне.

Лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зареєстрований 03.09.2024 в Державній податковій службі України за №1185/КО/5.

До вказаного листа додано два (2) додатки, назва яких складена українською мовою, а відомості внесені у табличній формі на англійській мові, зокрема: Додаток 1 "Витяг з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 " (а.с.119); Додаток 2 "Витяг з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 " (зворотній бік а.с.119).

Додаток 1 сформований в табличному вигляді із чотирьох (4) рядків (крім верхнього рядка із назвою колонок) і двадцяти однієї (21) колонки, а Додаток 2 - із чотирьох (4) рядків (крім верхнього рядка із назвою колонок) і восьми (8) колонки.

Додаток 1, серед іншого, містить наступну інформацію (а.с.118):

"Account_Reference" - "НОМЕР_5", "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4";

"Account_Legal_Name" - "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1";

"Account_Username" - "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7";

"Account-DoB" - "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2";

"Account_Legal_address_01" - "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_3", "АДРЕСА_1";

"Account_Email_Address" - "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4";

"Bank_Account_1_Name" - "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1".

В Додатку 2, поряд з іншим, додатково внесена інформація такого змісту (зворотній бік а.с.118):

"Account_Reference" - "НОМЕР_5", "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4";

"Total_Value" - "5665", "35840", "4711", "62999".

Відповідачем подано також варіант вказаної інформації у перекладі українською мовою.

Послуговуючись таким, судом з`ясовано, що Додаток 1, поряд з іншим, містить наступні відомості (а.с.121):

"Ідентифікаційний номер акаунта" - "НОМЕР_5", "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4";

"Юридична назва акаунта" - "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1";

"Ім`я користувача акаунта" - "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7";

"Дата народження" - "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2";

"Юридична адреса акант _01" - "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_3", "АДРЕСА_1";

"Адреса електронної пошти акаунта" - "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4";

"Назва банківського рахунку 1" - "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1", "ОСОБА_1".

Натомість Додаток 2, поряд з іншим, додатково обліковує інформацію такого змісту (зворотній бік а.с.118):

"Ідентифікаційний номер акаунта" - "НОМЕР_5", "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4";

"Загальна сума" - "5665", "35840", "4711", " 62999 ".

При оцінці аргументів учасників справи щодо згаданої інформації та відомостей компетентного органу іноземної держави вкотре слід звернутися до висновків Верховного Суду, сформованих у постанові від 17.06.2026 у справі №240/22077/25, зокрема:

"Наявність у міжнародній податковій інформації імені особи, дати народження, адреси електронної пошти, імені користувача облікового запису (username), внутрішнього ідентифікатора облікового запису (account reference) або інших ідентифікуючих відомостей може мати доказове значення для встановлення зв`язку відповідної інформації з конкретною фізичною особою. Тому сама по собі відсутність у такій інформації РНОКПП або реквізитів банківського рахунку не свідчить про її автоматичну недопустимість чи непридатність для ідентифікації особи.

Разом із тим належна оцінка таких відомостей потребує дослідження не лише змісту самої міжнародної податкової інформації, а й особливостей функціонування відповідної платформи, порядку створення облікових записів, вимог до підтвердження особи користувача, механізмів верифікації даних та значення ідентифікаторів, які використовуються платформою.

Проте суди попередніх інстанцій не надали оцінки поясненням контролюючого органу щодо змісту зазначених ідентифікаторів, не встановили, які саме відомості вони дозволяють ідентифікувати, не дослідили значення таких даних у функціонуванні платформи та не перевірили, наскільки вони дають можливість пов`язати отриману міжнародну податкову інформацію саме з позивачем".

Оцінюючи враховані відповідачем коментовані вище документи та внесені до них відомості, суд апеляційної інстанції критично ставиться до аргументів контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання/реєстрації АДРЕСА_1 , є тим самим отримувачем доходу і платником податків, мова про якого йдеться в листі компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, зареєстрованого Державною податковою службою України 03.09.2024 за №1185/КО/5.

По-перше, згаданий лист з додатками мовою оригіналу та в перекладі українською мовою стосовно власника акаунта "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4" не містить відомостей про дійсний реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .

По-друге, вказані листи позбавлені інформації про "по батькові" власника акаунта "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", " НОМЕР_4 ", якою у відношенні до позивача є - ОСОБА_1 .

По-третє, жоден із акаунтів з назвою "ОСОБА_1" та присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", " НОМЕР_4 " не містить правильну і повну адресу проживання/реєстрації, якою щодо ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 .

По-четверте, як матеріали акта перевірки, так і адміністративної справи позбавлені відомостей про те, що контролюючим органом при спробі ідентифікації позивача ( ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), встановлювалися/використовувалися дані її дати народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), попри не заперечення позивача про дійсність останніх.

По-п`яте, податковим органом не доведено, що адреси електронної пошти акаунтів, зокрема, " ІНФОРМАЦІЯ_3 " і " ІНФОРМАЦІЯ_4 " належать, перебувають в користуванні чи створені/зареєстровані ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

По-шосте, Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів, що в системі обліку Державної податкової служби України, серед даних про платників податків фізичних осіб за відповідними відомостями, платник податків із датою народження " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та прізвищем й ім`ям " ОСОБА_1 " є тільки ОСОБА_1 , в якої по батькові значиться - " ОСОБА_1 " і, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків " НОМЕР_2 ".

Іншими словами, відповідач утримався від доведення обставин дійсного співвідношення зазначених у коментованому листі осіб із особою позивача.

Брак таких даних, на переконання суду апеляційної інстанції, має наслідком не достатність доказів, які б у своїй сукупності однозначно та без застережень ідентифікували наступне: власником акаунта "ОСОБА_1" з присвоєними на платформі OnlyFans ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4" є саме громадянка України - ОСОБА_1 із присвоєним реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Поруч із цим колегією суддів взято до уваги відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які б розкривали зміст про те, якими саме відомостями керувався територіальний і центральний орган державного податкового контролю, коли, формуючи таблицю як додаток до листа Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, у другій (колонці) під назвою "РНОКПП" у трьох (3) рядках, визначав значення із десяти чисел - "НОМЕР_2", які в своїй сукупності відповідають даним про реєстраційний номер платника податків, належний позивачу.

Суд не заперечує, що одному із трьох ідентифікаційний номер акаунтів " НОМЕР_4 " присвоєно "Юридичну адресу акаунта_01", частина якої вказує на той же будинок у місті Києві, що визначено позивачем у процесуальних заявах як адресу проживання - " АДРЕСА_1 ", втім така адреса не містить номера квартири, якою у спірних правовідносинах є "60".

При цьому, відповідач утримався від пояснень про таке: чому при наявності зареєстрованих трьох (3) різних адрес "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_3", "АДРЕСА_1" та двох (2) різних адрес електронної пошти " ІНФОРМАЦІЯ_3 " і " ІНФОРМАЦІЯ_4 " в одного акаунта під назвою "ОСОБА_1" з присвоєними на платформі OnlyFans трьома (3) різними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", " НОМЕР_4 ", контролюючий орган формує висновок про їх приналежність одному платнику податків, яким є саме позивач.

В матеріалах справи, процесуальних заявах відповідача, як і в апеляційній скарзі не міститься пояснень та доказів про те, за якими ідентифікуючими, спільними чи наближеними ознаками і даними з листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, без чітких і однозначних однакових (схожих) відомостях про власника акаунта на платформі OnlyFans, національний орган податкового контролю безпосередньо визначив ту чи іншу фізичну особу як отримувача доходу в Україні, яким у даній справі є ОСОБА_1 .

У обсязі вищевикладеного суд апеляційної інстанції констатує очевидну недостатність (брак) відомостей та даних змісту додатків до досліджуваного листа, котрі б стверджували про належність акаунта "ОСОБА_1" на платформі OnlyFans саме ОСОБА_1 .

Поряд з вказаним Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №240/22077/25 зазначив наступне: "Також суди не встановили, чи містять матеріали справи відомості, які дозволяють визначити момент отримання відповідного доходу, адже пункт 164.4 статті 164 ПК України пов`язує порядок перерахунку доходу, вираженого в іноземній валюті, саме з моментом його нарахування або отримання.".

Досліджуючи іншу складову спірних правовідносин в частині правильності обчислення контролюючим органом розміру донарахованих зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, виходячи із даних отриманого, як вважає відповідач, доходу в доларах США і перерахованого у гривні за валютним курсом Національного банку України, судова колегія виходить із наступного.

Разом із відзивом на адміністративний позов 30.09.2025 Головне управління ДПС у м. Києві надало копію акта за №9797/Ж5/26-15-24-02-07/НОМЕР_2 від 04.02.2025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з іноземних доходів отриманих від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2022.

На четвертій (4) сторінці акта від 04.02.2025 посадова особа податкового органу зафіксувала наступні обставини та висновки:

"Враховуючи норми п. 164.4 ст. 164 Кодексу та у зв`язку з ненаданням документів щодо отриманого іноземного доходу на запит ГУ ДПС у м. Києві від 07.10.2024 №35510/Ж12/26-15-24-02-08-09 та відповідно до наказу від 02.12.2024 №7955-п з письмовим повідомленням від 05.12.2024 №2768/26-15-24-02-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, податок розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року, при цьому такі доходи вважаються такими, що отримані у останньому календарному місяці звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на 31 грудня звітного року.

Офіційний Курс НБУ долара до гривні встановлено у розмірі:

на 31.12.2020 - 28,2746, на 31.12.2021 - 27,2782, на 31.12.2022 - 36,5686.

Враховуючи вищезазначене, згідно податкової інформації, яка надійшла до ГУ ДПС у м. Києві листом ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві №13129/8 від 02.10.2024) стосовно одержання доходів з урахуванням норми п. 164.4 ст.164 Кодексу та у зв`язку з не наданням документів щодо отриманого доходу фізичною особою платником податків ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки отримано дохід в гривневому еквіваленті у загальній сумі 3 941 209,53 грн., в тому числі: в 2021 - 154 531,00 грн., в 2022 - 3 786 678,53 грн.".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у м. Києві посилання на конкретну норму Податкового кодексу України чи іншого джерела матеріального права, якими останній керувався при формуванні висновку про те, що "[…] податок розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року, при цьому такі доходи вважаються такими, що отримані у останньому календарному місяці звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на 31 грудня звітного року ".

Разом з тим, варто вказати, що досліджуване в акті перевірки питання розкрито в пункті 164.4. статті 164 ПК України, за змістом якого під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Саме на такий зміст коментованої статті Податкового кодексу України у акті перевірки від 04.02.2025 здійснено посилання контролюючим органом.

Колегія суддів зазначає, що дана норма податкового законодавства є універсальною, і стосується як платника податків, який у випадку отримання доходів у вигляді валютних цінностей зобов`язаний самостійно визначити відповідний дохід, так і податковий орган, який здійснюючи контролюючу функцію, перевіряє правильність визначення доходу та/або його самостійне нарахування.

Таким чином "отримання доходу" є саме тією подією, із якою (настанням якої) законодавство пов`язує як обов`язок платника податків, так і контролюючого органу визначити базу оподаткування, окремі складові якого формують сукупний розмір і з якого у спірних правовідносинах обчислюється податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

При цьому є очевидним, що приписи пункту 164.4. статті 164 ПК України не містять положень, які дозволяють при наявності різних подій, що вказують на різні моменти (дні, місяці) отримання доходу з іноземних джерел у вигляді валютних цінностей протягом року, зводити їх в загальну суму доходів, і водночас вказані доходи вважати отриманими у останньому календарному місяці звітного року та перераховувати їх у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на 31 грудня звітного року.

Коментована норма визначає перерахунок у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) доходів у вигляді валютних цінностей, а не який встановлений останнім станом на 31 грудня звітного періоду.

Повертаючись до фактичних обставин, із змісту Додатку 2 "Витяг з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 " до листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, зареєстрованого 03.09.2024 в Державній податковій службі України за №1185/КО/5 (зворотній бік а.с.119, зворотній бік а.с.121), слідують такі відомості:

по ідентифікаційному номеру акаунта "НОМЕР_5" в 2021 році мало місце 17 транзакцій на загальну суму 5665 доларів США;

по ідентифікаційному номеру акаунта "НОМЕР_5" в 2022 році мало місце 38 транзакцій на загальну суму 35840 доларів США;

по ідентифікаційному номеру акаунта "НОМЕР_6" в 2022 році мало місце 13 транзакцій на загальну суму 4711 доларів США;

по ідентифікаційному номеру акаунта "НОМЕР_6" в 2022 році мало місце 70 транзакцій на загальну суму 62999 доларів США.

Вказаний Додаток 2 засвідчує відомості про наявність окремих 17 транзакцій в 2021 році і 121 транзакція в 2022 році.

Проте згаданий вище лист і два (2) додатки не містять відомості про те, чи 17 транзакцій в 2021 році і 121 транзакція в 2022 році вчинені у відношенні до власника акаунта "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_5", "НОМЕР_6", "НОМЕР_4" саме в один день - 31 грудня 2021 року та 31 грудня 2022 року відповідно.

Поряд з вказаним контролюючий орган визнає, що ним податок розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом всього звітного року, а не безпосередньо отриманого 31 грудня 2021 року та 31 грудня 2022 року.

В акті перевірки від 04.02.2025 відповідач, обчислюючи загальний оподатковуваний дохід у вигляді валютних цінностей, застосував курс станом на 31.12.2021 - "27,2782" та станом на 31.12.2022 - "36,5686".

В контексті досліджуваного питання колегія суддів, керуючись офіційними даними Національного банку України про курс гривні до долара США, зазначає про очевидність обставин про:

курс станом на 1 січня 2021 року - 28,2746 гривень за 1 долар США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=01.01.2021&period=daily), який на кінець звітного року, 31 грудня 2021 року, становив 27,2782 гривень за 1 долар США (зміцнився/ревальвував на 0,9964 гривні);

курс станом на 1 січня 2022 року - 27,2782 гривень за 1 долар США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=01.01.2022&period=daily), який на кінець звітного року, 31 грудня 2022 року, становив 36,5686 гривень за 1 долар США (знецінився/девальвував на 9,2904 гривні).

Звідси, якщо в 2021 році протягом вказаного періоду мала місце ревальвація національної грошової одиниці України, що впливає на зменшення об`єкта оподаткування при застосуванні офіційного курсу гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року в порівнянні з таким курсом на 1 січня того ж року, то в 2022 році навпаки - девальвація, яка з початку до завершення року склала 9,2904 гривні. Наявність останньої впливає саме на завищення дійсного розміру об`єкта оподаткування за правилами пункту 164.4. статті 164 ПК України.

Відповідач не надав як при розгляді справи в суді першої інстанції, так і при перегляді рішення суду в апеляційному порядку доказів перевірки кожної із 17 транзакцій в 2021 році і 121 транзакцій в 2022 році окремо, в тому числі виписки із банківських рахунків, відповіді компетентних органів чи фінансових установ як Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, так і України.

Вказане, на переконання суду, не тільки дасть відповідь на питання "про розмір фактично отриманого доходу платника податків", тобто безпосереднього зарахування коштів користувачу акаунта на його рахунок у фінансовій установі чи іншого способу отримання доходу з іноземних джерел (без урахуванням комісій, послуг обслуговування і просування акаунта на платформі тощо), на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №240/22077/25, але й дасть змогу правильно застосувати приписи пункту 164.4. статті 164 ПК України.

Зважаючи на вказане суд апеляційної інстанції вважає недоведеним зі сторони відповідача не тільки обставину про отримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки доходу, але й загальної суми такого доходу, який, як вважає відповідач, в гривневому еквіваленті у загальному становить 3 941 209,53 гривень, в тому числі: в 2021 - 154 531,00 гривень, в 2022 - 3 786 678,53 гривень. Останнє є наслідком неможливості перевірити правильність встановленого контролюючим органом порушення про:

заниження зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 709 417,72 гривень, в тому числі в 2021 році - 27 815,58 гривень, в 2022 році - 981 602,14 гривень;

заниження зобов`язань з військового збору, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 59 118,14 гривень, в тому числі в 2021 році - 2 317,97 гривень, в 2022 році - 59 118,14 гривень.

Водночас означене виключає можливість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неподання у 2021 році та несвоєчасне подання у 2022 році податкових декларацій про майновий стан і доходи, а також книги обліку доходів і витрат до перевірки, як такої, що пов`язана з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, адже згідно підпункту "а" пункту 176.1 статті 176 ПК України обов`язок ведення обліку доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, покладається на платника податку у випадку наявності у останнього обов`язку подавати декларацію.

Втім, у зв`язку з недоведенням контролюючим органом обставин отримання ОСОБА_1 іноземного доходу, котре має наслідком виникнення обов`язку з включення суми такого до загального річного оподатковуваного доходу та подання податкової декларації, зважаючи на приписи підпункту 168.2.1, 168.2.2 пункту 168.2 статті 168, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176 та підпункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, слід констатувати протиправність податкових повідомлень-рішень від 13.03.2025 за №2209124027 та №2211324027.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява №57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42)).

Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява №16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява №30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява №20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява №4241/03, пункт 54).

Враховуючи приписи частини 1 статті 308 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з врахуванням встановлених обставин справи та правового регулювання, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень від 13.03.2025 за №2208724027 (про збільшення зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування), за №2207624027 (про збільшення зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування), за №2209124027 (про застосування штрафних (фінансових) санкцій за ненадання до перевірки документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі книги обліку доходів і витрат), за №2211324027 (про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подання у 2021 році та несвоєчасне подання у 2022 році податкових декларацій про майновий стан і доходи).

Натомість обставини ненадання позивачем відповіді на запит ГУ ДПС у м. Києві від 07.10.2024 за №35510/Ж12/26-15-24-02-08-09 залишилися поза увагою суду першої інстанції, відтак висновки суду у частині протиправності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №2209424027 від 13.03.2025 не відповідають обставинам справи та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права, й тому підлягають коригуванню шляхом скасування рішення суду у цій частині із ухваленням нового про відмову у задоволенні цієї складової позовних вимог.

VІІ. Висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).

За частиною 1 статті 317 Кодексу, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення через неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, що слугувало формуванню помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №209424027 від 13.03.2025, підлягає скасуванню.

У решті наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 6 статті 139 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Перерозподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в розмірі 7762,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 02.09.2025 за №КЕ0К-8М84-РВР9-0В37.

Як встановлено судом з матеріалів справи, загальна сума оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, що у сукупності утворює ціну позову, складає 970 369,83 гривень.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління ДПС у м. Києві, яке необґрунтовано прийняло податкові повідомлення-рішення від 13.03.2025 за №2208724027, за №2207624027, за №2209124027, за №2211324027, проте підставно застосувало штрафні (фінансові) санкції податковим повідомленням-рішенням за №2209424027 від 13.03.2025 у сумі 8 000,00 гривень, то вказана сума становить 0,82% (8000 х 100 / 970 369,83) від загальної суми оскаржуваних позивачем рішень та 63,65 гривень (7 762,96 х 0,82%) із загальної суми сплаченого судового збору.

З огляду на викладене, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в суді першої інстанції у сумі 7 699,31 гривень (7 762,96 гривень - 63,65 гривень).

Матеріали справи позбавлені будь-яких доказів про понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх перерозподілу.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №320/46413/25, - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2025 за №2208724027.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2025 за №2207624027.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2025 за №2209124027.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2025 за №2211324027.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 44116011) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 7 699,31 гривень (сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень тридцять одна копійка).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Чуприна О.В.

Суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.