Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №810/1037/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/1037/18 Суддя першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним з огляду на те, що належний йому автомобіль LAND ROVER 2013 року випуску з об`ємом двигуна 2993 см не є об`єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість є меншою за встановлений Податковим кодексом України поріг у 375 мінімальних заробітних плат (1 200 000 грн у 2017 році). Позивач наводить розрахунок середньоринкової вартості автомобіля відповідно до методики Кабінету Міністрів України, згідно з яким вона становить 1 148 917,70 грн, а також зазначає, що фактична ціна придбання автомобіля була ще меншою через значні пошкодження та великий пробіг транспортного засобу. Крім того, позивач вказує на порушення процедури повідомлення платника податку, оскільки податкове повідомлення-рішення було вручено йому лише у вересні 2017 року, тобто після встановленого Податковим кодексом України строку. Також позивач зазначає, що автомобіль був придбаний лише 26 січня 2017 року, а тому нарахування податку за повний календарний рік є необґрунтованим.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції здійснено поверхнево аналіз наявних в матеріалах справи доказів та не враховано аргументи наведені податковим органом. Зокрема, за даними ІКП «Податковий блок» відповідно до сформованих ДПС України переліків суб`єктів та об`єктів оподаткування по транспортному податку станом на 01.01.2017 громадянин ОСОБА_1 з 26.01.2017 бу власником легкового автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER» ( НОМЕР_1 ) 2013 року випуску. Легковий автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER» з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 см. куб. з типом пального «дизель» у 2017 році входить до переліку легкових автомобілів, які розміщені на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі , згідно якого авто підлягає оподаткуванню до 5 років. На виконання п.п. 267.6.2 п. 267.6 статті 267 ПКУ, було сформовано податкове повідомлення-рішення по транспортному податку за 2017 рік від 30.06.2017 №87634 на суму 25000,00 грн., яке вручено позивачу особисто 29.08.2017.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження. Також суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про розгляд справи за участю його представника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER моделі RANGE ROVER, 2013 року випуску, загальний легковий універсал-В, чорного кольору, з об`ємом двигуна 2993 см, тип пального - дизель, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що 26.01.2017 року Територіальним сервісний центром 3242 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

30.06.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області, згідно з підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №87634-13 від 30.06.2017 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2017 рік в сумі 25000,00 грн.

Об`єктом оподаткування за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є автомобіль LAND ROVER моделі RANGE ROVER (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2993 см.куб., 2013 року випуску, 26.01.2017 року державної реєстрації) з визначенням періодом оподаткування - 2017 рік.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13 протиправним, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля Land Rover, модель Range Rover, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 см3, тобто менше 3000 см3, отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Приписами статті 265 ПК України визначено склад податку на майно, зокрема податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

За приписами п.п.267.1.1 п.267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в абзаці першому підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цифри « 750» замінено цифрами « 375». у зв`язку з чим підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

За правилами підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно із пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 п. 267.1 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Приписами пп. 267.6.1 п. 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Нормами пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України обумовлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1791-VІІІ щодо об`єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є платниками транспортного податку.

Статтею 8 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік» встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Так, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1 200 000,00 грн.

Отже, власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн, є платниками транспортного податку.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:

Сср = Цн х (Г / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).

Пунктом 3 Порядку № 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де: Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку № 403).

Згідно із пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Відповідно до пункту 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно із пунктом 14 Методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей, поданих контролюючим органом, з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу «Land Rover Range Rover» з об`ємом двигуна 2993 куб.см. бензин становить - 1737617,12 грн, та транспортного засобу «Land Rover Range Rover» з об`ємом двигуна 2993 куб.см. дизель становить - 2056978,04 грн.

Крім того, контролюючим органом в підтвердження правомірності прийнятого ним оспорюваного податкового повідомлення-рішення був зроблений запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля, у відповідь на який листом від 10.05.2019 № 54920/9 Мінекономрозвитку повідомило контролюючий орган, що розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER з об`ємом циліндрів двигуна - 3,0 літра , дизель 2013 року випуску становила 1549657,73 грн (з ПДВ).

Наведені обставини свідчать про правомірність віднесення податковим органом автомобіля позивача до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що він придбав автомобіль 26 січня 2017 року за ціною 951412,14 грн, оскільки він був пошкоджений внаслідок декількох дорожньо-транспортних пригод, тобто ціна автомобіля менша 1200000 грн, відтак він не може бути об`єктом оподаткування транспортним податком, колегія суддів зазначає, що вказане спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суди першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що належний позивачу автомобіль не відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля Land Rover, модель Range Rover, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 см3, тобто менше 3000 см3, отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.12.2024 по справі № 826/11718/17 вказує, що об`єм двигуна у сукупності елементів, які впливають на вартість автомобіля як об`єкта оподаткування, застосовується у Методиці як економічна характеристика автомобіля, а не суто технічний його показник. Тому очевидним є, що при віднесенні певної моделі до визначених Мінекономрозвитку об`єктів для оподаткування транспортним податком виправданим є застосування загальноприйнятого позначення об`єму двигуна у літрах, а не його детальних технічних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Такий підхід є цілком достатнім та зрозумілим для застосування податковими органами, він повністю відображає економічні характеристики автомобіля і відхилення на декілька тисячних від застосованого Мінекономрозвитку показника в літрах об`єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об`єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його середньоринкову вартість.

Вказаний правовий висновок був викладений Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2022 у справі № 826/15940/18.

Відтак, висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що показник об`єму двигуна 2993 см. куб. є тотожним показнику 3000 см. куб. для цілей застосування положень статті 267 Податкового кодексу України спростовуються правовими висновками Верховного Суду викладеними у зазначеній постанові.

Щодо посилання суду першої інстанції на наданий позивачем розрахунок середньоринкової вартості належного йому транспортного засобу колегія суддів зазначає, що такий розрахунок не підтверджений документально показниками характеристики автомобіля позивача, які слід враховувати при обчисленні середньоринкової вартості.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність нарахування позивачу в 2017 році грошового зобов`язання з транспортного податку згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки належний позивачу автомобіль міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році, з року випуску якого не пройшло більше п`яти років.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що автомобіль був придбаний ним 26.01.2017 року, однак податок нарахований йому за увесь рік сумою 25000 грн, колегія суддів зазначає, що приписи абзацу другого пп.267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України унормовують, що податок сплачується з місяця, у якому виникло право власності на об`єкт оподаткування.

З матеріалів справи слідує, що право власності на об`єкт оподаткування -автомобіль Land Rover, модель Range Rover, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 см3, на який контролюючим органом нараховано позивачу податкове зобов`язання виник з моменту державної реєстрації зазначеного транспортного засобу - 26.01.2017, що підтверджується відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2

З огляду на чинне нормативно-правове регулювання, податок повинен бути сплачений з місяця, у якому виникло право власності на об`єкт оподаткування, яким у даному випадку є січень місяць. З урахуванням тієї обставини, що право власності на об`єкт оподаткування виник у позивача у січні 2017 року, контролюючим органом правильно визначено суму податкового зобов`язання за 2017 рік починаючи із січня місяця 2017 року.

Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом порядку направлення податкового повідомлення-рішення, колегія судді зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що 30.06.2017 податковим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення по транспортному податку від 30.06.2017 № 87634-13 на суму 25000,00 грн, яке було надіслане платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.07.2017.

Як вбачається з копії конверта, наявного у матеріалах справи, зазначений лист повернувся на адресу відправника із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання» 14.08.2017.

За правилами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що пропуск контролюючим органом встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України строку (до 1 липня поточного року) нарахування податкового зобов`язання та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов`язку здійснити сплату відповідних грошових зобов`язань.

Таке правозастосування узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2020 року у справі № 804/4231/16 та від 24 грудня 2020 року у справі № 820/5357/17, від 21 червня 2023 року у справі № 160/13606/20.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність фактичних підстав для задоволення позову, з огляду на правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права під час ухвалення рішення, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, тому рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 810/1037/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін