Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/8767/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/8767/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерлайт" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЛАЙТ» з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2023/000024/2 від 12 червня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2023/000553 від 12 червня 2023 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 6 липня 2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЛАЙТ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.

Суд вказав про те, що твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, відтак суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 серпня 2026 року засобами «Електронний суд» представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 липня 2026 року у справі №320/8767/24; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЛАЙТ» в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням вимог матеріального та процесуального права; вказує на те, що висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи внаслідок неповного та необ`єктивного дослідження доказів й неправильного застосування норм митного законодавства.

Також апелянт наголошує на тому, що подані декларантом документи містили грубі порушення, містили розбіжності та не містили усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни.

Поряд з цим, апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги основні вимоги митного законодавства, які передбачають процедуру та порядок митного оформлення. Посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення МД, виконуючи митну процедуру, було встановлено, що декларантом не підтверджено заявлену митну вартість товару та не надано відомостей щодо усіх складових митної вартості, надані до митного оформлення документи містять розбіжності. При винесенні оскаржуваного рішення відповідачем дотримана процедура визначення митної вартості за другорядними методами, а документи, подані позивачем до митного оформлення, не усували сумніви митниці у митній вартості імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що оскаржуване рішення про визначення (коригування) митної вартості прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Також апелянт наводить висновки про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було належним чином враховано надані митницею докази правомірності дій відповідача, не надано належну правову оцінку діям позивача в спірних правовідносинах, що вказує на неповноту та необ`єктивність судового розгляду та порушення визначених у ст.ст. 2, 6-7, 90, 211, 242 КАС України норм процесуального права.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 та від 21.09.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку письмового провадження.

09.09.2026 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого наполягає на залишенні без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «ЕНЕРЛАЙТ» укладено Контракт № CR02/08/2022 від 02.08.2022 щодо поставки світлотехнічної LED продукції, гальванічних елементів живлення, зарядних пристроїв згідно Додатків-Специфікацій, які є його невід`ємною частиною, на умовах FOB або CFR(EHKOTEPMC-2010), а також було підписано 24.12.2022 Додаткову угоду № 7 із зазначенням, що оплата за товар здійснюється у відповідності до умов погоджених Сторонами у Додатках-Специфікаціях, та 23.02.2023 року було підписано Додаток-Специфікацію (Appendix-Specification) № 11 із зазначенням батарейок загальною кількістю 1340792 штук, що розміщені в 2728 картонних коробках, загальною вартістю 88 323,99 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару позивачем 12.06.2023 було подано до Київської митниці електронну Митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA100320016036U0, на оформлення в митному режимі імпорт батарейок в асортименті:

2.1. Товар № 1 (Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER LR в асортименті та Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 12 В: батарейки ENERLIGHT Special Alkaline в асортименті), код товару 8506101100, кількість 440720 штук, - розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3731532 доларів США;

2.2. Товар № 2 (Батарейки крона, лужні, діоксид-марганцеві, робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER 6LR61 BLI) код товару 8506101800, кількісіь 3000 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 1208,93 доларів США;

2.3. Товар № 3 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, циліндричні (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT Super Powers асортименіі)код товару 8506109100, кількість 744240 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3083437 доларів США;

2.4. Товар № 4 (Батарейки первинні, діоксид марганцевіжрона (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга9 В: батарейки ENERLIGHT Super Power 6F22 FOL) код товару 8506109800, кількість 7200 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 1102,64 доларів США;

2.5. Товар № 5 (Батарейки первинні, літієві, елементи кнопкові, робоча напруга З В: батарейки ENERLIGHT LITHIUM CR в асортименті) код товару8506503000, кількість 124320 штук, заявлена митна вартість 8556,87 доларів США;

2.6. Товар № 6 (Акумулятори електричні, гідридно-нікелеві (Ni-Mh), циліндричні, робоча напруга 1,2 В: акумулятори ENERLIGHT Professional АА в асортименті) код товару 8507500000, кількість 21312 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 13594,60 доларів США;

Визначення митної вартості товарів було здійснено за встановленим п.1 ч.1 ст. 57 МК України основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. При цьому відносно декларанта відсутні застереження щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.

Результатом розгляду всіх наданих декларантом документів стало Електронне повідомлення, створене митницею 12.06.2023 в 15:16:45, із Вимогою щодо надання додаткових документів.

Разом з тим, у відповідь на Повідомлення декларантом було надіслано: Прайс-лист (Price list) від 23.02.2023; Видаткові накладні № 3620 від 27.03.2023, № 3660 від 28.03.2023, № 3772 від 29.03.2023, № 3784 від 30.03.2023, № 3815 від 31.03.2023, № 431.8 від 12.04.2023, та Податкові накладні № 746 від 27.03.2023,№775 від 28.03.2023, № 838 від 29.03.2023, № 852 від 30.03.2023, № 907 від 31.03.2023, № 302 від 12.04.2023; Декларацію країни відправлення № 520720230573074600 від 20.04.2023; Лист № 12/3-06/23 від 12.06.2023.

Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА100320/2023/000024/2 від 12.06.2023, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, у зв`язку з чим митну вартість було збільшено:

• до 0,1063 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 1 (Первинні батареї, діоксид- марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER LR в асортименті та Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 12 В: батарейки ENERLIGHT Special Alkaline в асортименті), код товару 8506101100, кількість 440720 штук, - у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 37315,32 доларів США (у розрахунку 0,0847 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 46848,54 доларів США.

• до 0,0699 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 3 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, циліндричні (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT Super Power в асортименті) код товару 8506109100, кількість 744240 штук, - у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 30834,87 доларів США (у розрахунку 0,0414 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 52022,38 доларів США.

• до 0,2144 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 4 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві,крона (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT Super Power 6F22 FOL) код товару 8506109800, кількість 7200 штук, - у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 1102,64 доларів США (у розрахунку 0,1531 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 1543,68 доларів США.

Також відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2023/000553 від 12.06.2023 відносно Митної декларації № 23UA100320016036U0 від 12.06.2023 з відмовою у митному оформленні (випуску) товарів.

Вважаючи означені рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Відповідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими додатково документами.

У справі, що розглядається, з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару позивачем подано до Київської митниці електронну митну декларацію № 23UA100320016036U0, на оформлення в митному режимі імпорт батарейок в асортименті: Товар № 1 (Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER LR в асортименті та Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 12 В: батарейки ENERLIGHT Special Alkaline в асортименті), код товару 8506101100, кількість 440720 штук, - розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3731532 доларів США; Товар № 2 (Батарейки крона, лужні, діоксид-марганцеві, робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER 6LR61 BLI) код товару 8506101800, кількісіь 3000 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 1208,93 доларів США; Товар № 3 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, циліндричні (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT Super Powers асортименіі)код товару 8506109100, кількість 744240 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3083437 доларів США; Товар № 4 (Батарейки первинні, діоксид марганцевіжрона (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга9 В: батарейки ENERLIGHT Super Power 6F22 FOL) код товару 8506109800, кількість 7200 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 1102,64 доларів США; Товар № 5 (Батарейки первинні, літієві, елементи кнопкові, робоча напруга З В: батарейки ENERLIGHT LITHIUM CR в асортименті) код товару8506503000, кількість 124320 штук, заявлена митна вартість 8556,87 доларів США; Товар № 6 (Акумулятори електричні, гідридно-нікелеві (Ni-Mh), циліндричні, робоча напруга 1,2 В: акумулятори ENERLIGHT Professional АА в асортименті) код товару 8507500000, кількість 21312 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 13594,60 доларів США;

Визначення митної вартості товарів здійснено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На запит митного органу позивач надав письмові пояснення щодо розбіжностей у документах з додатками: Прайс-лист (Price list) від 23.02.2023; Видаткові накладні № 3620 від 27.03.2023, № 3660 від 28.03.2023, № 3772 від 29.03.2023, № 3784 від 30.03.2023, № 3815 від 31.03.2023, № 431.8 від 12.04.2023, та Податкові накладні № 746 від 27.03.2023,№775 від 28.03.2023, № 838 від 29.03.2023, № 852 від 30.03.2023, № 907 від 31.03.2023, № 302 від 12.04.2023; Декларацію країни відправлення № 520720230573074600 від 20.04.2023; Лист № 12/3-06/23 від 12.06.2023.

Оцінюючи надані позивачем до митного органу документи, суд вважає, що позивач подав усі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, надані документи у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Під час розгляду справи не виявлено розбіжностей у наданих документах.

Натомість апелянтом не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що така вартість занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Так, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості від 12.06.2023 №UA100320/2023/000024/2 вказано: «відповідно до п.4.5 контракту від 02.08.2022 № CR02/08/2022 вартість тари входить до вартості товару, але в наданому інвойсі відсутні ці числові складові митної вартості товару, що унеможливлює відокремити вартість самого товару; до митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 07.06.2023 № 2699, видану ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», проте в наданій CMR від 09.06.2023 № 913243 відповідно до відміток перевізником є SVEN -TRANS LLC; порушено строки зовнішньоекономічної угоди стосовно строків оплати».

За доводами апелянта, відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але документи від безпосередніх перевізників до митного оформлення не надані; підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Щодо транспортних послуг

Судом досліджено, що у пакеті документів поданих разом з митною декларацією №23UA100320016036U0 від 12.06.2023 наявний Договір №19/12-22 про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.12.2022, укладений між ТОВ «Енерлайг» (Клієнт) та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДНЕ» (Експедитор).

Згідно умов договору (п.2.1.1) Експедитор зобов`язаний «за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором Експедитор має право укладати від свого мені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами: зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна...». ЦМР (CMR) - транспортний документ, найбільш широко використовуваний при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом Відповідно до п.2.2.4. договору Експедитор має право «доручити виконання цього договору третій особі». В свою чергу, такою особою є ТОВ "Свен-Транс" («SVEN - TRANS» LLC code 40104259) з якою було укладено відповідний договір від імені Експедитора - ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДНЕ».

Відповідно до «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів від 24.05.2012 №3599, та для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін. суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Відповідно до ч.ч. 11, 12, 13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до положень Графи 20 Розділу ІІІ Правил № 599, документи про вартість перевезення видаються виконавцем договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у відповідності до положень Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" є експедитор. При цьому правилами не передбачено обов`язку декларанта підтверджувати вартість перевезення на підставі документів, виданих суб`єктами господарювання, які безпосередньо здійснювали перевезення, тобто від перевізників.

Таким чином, довідка про транспортні витрати є достатнім документом для підтвердження вартості послуг транспортування товарів.

При цьому, надані митному органу документи щодо вартості транспортних послуг, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості чи ознак підробки та містили усі відомості, що підтверджують числові значення вартості транспортних витрат.

У контексті означеного судова колегія враховує, що Верховний Суд в постанові від 7 травня 2020 року у справі №400/2922/18 виснував, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Щодо вартості товару

Відповідно до п.10.3. контракту №СК02/08/2022 від 02.08.2022 року «Будь-які доповнення до цього Контракту є його невід`ємною частиною».

Згідно п.4.3 даного Контракту «Остаточні умови постачання кожної окремої партії товару зазначаються у Додатках-Специфікаціях». Згідно Додаткової угоди №7 від 24.12.2022 «оплата за товар здійснюється у відповідності до умов погоджених Сторонами у Додатках-Специфікаціях які є невід`ємною частиною цього Контракту».

Відповідно до п.4 Додатка-Специфікації № 11 від 23.02.2022 «Умови оплати: $ 88323,99 - проти Коносаменту».

Безпосередньо митна вартість товару не стосуються ані умови щодо термінів оплати за товар, ані розміру кожної із здійснених оплат, якщо їх сума відповідає умовам контракту.

Крім того, подані платіжні доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання покупцем умов контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Тому, відомості про умови чи строки оплати товару не повинні братися митним органом до уваги, і суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23 зазначив, що згідно з пунктом 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Щодо оплати товару

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз указаних норм свідчить, що у процедурах контролю за митною вартістю предметом перевірки є ціна товару та інші числові складові митної вартості. Обставини, пов`язані зі строками, порядком або способом виконання покупцем грошового зобов`язання за зовнішньоекономічним договором, можуть мати значення для контролю митної вартості лише тоді, коли вони впливають на можливість встановити ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Водночас сам факт існування умов про передоплату, відстрочення платежу чи інший порядок розрахунків за контрактом не є самостійною та безумовною підставою для висновку про непідтвердження заявленої митної вартості, якщо митний орган не довів, що відповідна обставина впливає на числове значення ціни товару або унеможливлює її перевірку на підставі поданих документів у їх сукупності.

Суд зауважує, що пункт 4 частини другої статті 53 МК України передбачає подання банківських платіжних документів, які стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Тому банківські документи не можуть бути визнані такими, що взагалі не мають значення для підтвердження митної вартості. Однак відсутність такого документа або наявність зауважень до нього не звільняє митний орган від обов`язку встановити, чи дають змогу інші подані документи перевірити ціну товару, яка підлягає сплаті, та чи є виявлені недоліки такими, що дійсно перешкоджають застосуванню основного методу.

Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару

У постанові від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості.

Разом з тим, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості інші дані, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відсутні.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Керуючись наведеним, висновки апелянта про те, що оскаржуване рішення про визначення (коригування) митної вартості прийняте ним з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, свого підтвердження у ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не знаходять.

Щодо дослідження судом першої інстанції доказів, наданих відповідачем, судова колегія дослідивши матеріали справи, не встановила жодних доказів, що долучались відповідачем до матеріалів справи, зокрема відзиву на позовну заяву.

Аналіз матеріалів справи та правових норм при застосуванні до спірних правовідносин дає підстави вважати, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 195, 243, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина