Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №755/5563/26
Суддя: Чуприна Олександр Володимирович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 755/5563/26 Суддя (судді) першої інстанції: Гончарук В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просила:
визнати протиправними дії Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, вчинені в особі головного спеціаліста - інспектора з паркування Хайруліна О.Р., щодо тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу PORSCHE MACAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснені 27.02.2026 у зв`язку з винесенням оскаржуваної постанови;
скасувати постанову серії 2КІ №0006797020 від 27.02.2026, винесену інспектором з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Хайруліним О.Р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП;
закрити провадження у праві про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що спірна постанова отримана засобами поштового зв`язку 26.03.2026, проте ОСОБА_1 09.03.2026 подано заяву №064/5712 щодо визнання факту вчинення нею адміністративного правопорушення в частині порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу згідно постанови серії 2КІ №0006797020 від 27.02.2026. Отже, позивач була обізнана про існування останньої до 09.03.2026.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків від 29.04.2026, у якій остання наголошувала на неможливості пов`язувати 09.03.2026 як дату початку перебігу строку звернення із цим позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом; адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - повернуто позивачу.
Судом резюмовано про недоведеність ОСОБА_1 наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, а подані пояснення та матеріали не підтверджують існування об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 01.05.2026, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, та, посилаючись на порушення норм процесуального права й неповне з`ясування обставин, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує про застосування помилкового підходу в обчисленні початку перебігу строку звернення до суду не з дня вручення постанови 26.03.2026, а з дня подання заяви від 09.03.2026; вказане не зумовлює наявність обставин пропущення такого строку, адже позивач звернулася із цим позовом 31.03.2026.
Від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу суду 10.07.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований 23.07.2026.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс).
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У цій категорії справ законодавець визначив строк в десять днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до частини 5 статті 2791 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За частинами 7-10 статті 2791 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 142 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 142 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи.
У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 3001 цього Кодексу.
Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено на ім`я представника позивача листа від 23.03.2026 за №064-5640 із долученням до такого копії постанови серії 2КІ №0006797020 від 27.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) засобами поштового зв`язку відправленням №0105400533578 (а.с.14-19).
Згідно з роздруківкою трекінг-сервісу АТ "Укрпошта" поштове відправлення №0105400533578 вручене за довіреністю 26.03.2026 (а.с.19).
На основі цих обставин та з урахуванням вимог частини 10 статті 2791 КУпАП слід дійти висновку, що день отримання оскаржуваної постанови та день набрання нею законної сили збігається за часом - 26.03.2026.
Оскільки статтею 289 КУпАП початок перебігу строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) пов`язується із днем набрання постановою законної сили, слід констатувати, що ОСОБА_1 такий десятиденний строк не було пропущено, з огляду на реалізацію коментованого права 31.03.2026.
У противагу наведеному судом першої інстанції без належного дослідження особливостей перебігу строку звернення до суду у цій категорії справ передчасно констатовано про пропущення позивачем такого та повернуто позовну заяву з підстав не доведення поважності його причин.
Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).
Зважаючи на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Відповідно до частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а адміністративна справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 286, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/5563/26 про повернення позовної заяви, - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Хайруліна Олега Рашитовича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності направити до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua