Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №320/25424/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25424/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, вчинені при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20, в частині скасування нарахування та виплати позивачу з 1 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», обмеження максимальним розміром належних позивачу пенсійних виплат за період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року, безпідставного зменшення сум належних позивачу пенсійних виплат (порівняно з обчисленими ним же, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві) за період з 1 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві:

- скасувати результати здійсненого ним при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20 перерахунку пенсії - в частині скасування нарахування та виплати з 1 липня 2021 року щомісячної доплата до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», обмеження максимальним розміром належних позивачу пенсійних виплат за період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року, безпідставного зменшення сум належних мені пенсійних виплат (порівняно з обчисленими ним же) за період з 1 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року;

- здійснити повторний перерахунок пенсії позивача відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20, з поновленням нарахування та виплати (з урахуванням виплачених сум) щомісячної доплата до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» - з 1 липня 2021 року, а також з нарахуванням та виплатою пенсії (з урахуванням виплачених сум) без її обмеження максимальним розміром, без застосування безпідставних відрахувань;

- здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням судових рішень в інших адміністративних справах за позовами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - щодо належного розміру інших її складових: основного розміру у відсотках до відповідного грошового забезпечення (справи №№ 640/3858/20, 320/15657/24); щомісячних виплат суми підвищення пенсії за період з 05.03.2019 по 04.09.2019 (справи №№ 640/3858/20, 320/15657/24); підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (справа № 320/15657/24); щомісячної доплата до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (справа № 320/22046/23).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача, однак після здійснення зазначеного перерахунку, позивачу припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713. Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив встановити йому доплату до пенсії в розмірі 2000 грн та відповідачем надана відповідь з відмовою виплати доплати у розмірі 2000 грн з посиланням на перерахунок пенсії на підставі рішення суду, за результатом якого пенсія підвищилась. Позивач зазначив, що після обчислення пенсії позивача на виконання рішення суду, виплата пенсії обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру до десяти прожиткових мінімумів та не нарахування за постановою КМУ №713 щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, з включенням до її складу щомісячної доплати за постановою КМУ №713 в розмірі 2000 гривень, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови №103 неможливо здійснити жодні перерахунки.

Апелянт зазначає, що оскільки пенсія позивача після 1 березня 2018 року переглядалася та перераховувалась на виконання судового рішення, внаслідок чого збільшення пенсії за період з березня 2018 року по липень 2021 року перевищує 2000,00 грн, щомісячну доплату відповідно до постанови КМУ №713 після здійсненого у грудні 2022 року перерахунку пенсії не встановлено.

Також ГУ ПФУ в м. Києві посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.12.2024 у справі № 400/6254/24.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 та від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від позивач до суду 24.12.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 21 травня 2000 року знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, отримує пенсію за вислугу років, яку призначено згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХII.

16.07.2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки від 07.08.2020 № 11/991 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.

На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Відтак, розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн.

Після вказаного перерахунку пенсії, проведеного на виконання вищезгаданого судового рішення, відповідач не виплачує позивачу доплату, передбачену Постановою №713, у розмірі 2000,00 грн. Розмір пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.12.2019 обчислено із застосуванням їх обмеження максимальним розміром 14970,00 грн (відповідно до вказаного у згаданому листі відповідача); зменшено суми пенсійних виплат порівняно з обчисленими відповідачем як належні за період з 01.04.2019 по 30.06.2021.

Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром та із нарахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 19.01.2024 надано відповідь, якою повідомлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000 грн, отже підвищення пенсії згідно Постанови № 713 не передбачено. Пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати доплати у розмірі 2000 грн до пенсії, обмеження максимальним розміром, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поновленні виплати позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000 грн є протиправною, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно, підлягають задоволенню.

Суд зазначив, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Відтак обмеження ГУ ПФУ в м. Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням судових рішень в інших адміністративних справах за позовами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - щодо належного розміру інших її складових: основного розміру у відсотках до відповідного грошового забезпечення (справи №№ 640/3858/20, 320/15657/24); щомісячних виплат суми підвищення пенсії за період з 05.03.2019 по 04.09.2019 (справи №№ 640/3858/20, 320/15657/24); підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (справа № 320/15657/24); щомісячної доплата до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (справа № 320/22046/23), то така вимога не підлягає задоволенню. Так суд не може зобов`язати відповідача здійснювати перерахунок пенсії на підставі рішень суду у інших справах, оскільки це суперечить вимогам статті 245 КАС України. При цьому, належним способом захисту позивача щодо виконання рішень суду у інших справах є звернення до суду на підставі статей 382 -383 КАС України.

Також вимога щодо зобов`язання відповідача провести виплату без застосування безпідставних відрахувань не підлягає задоволенню, оскільки є абстрактною. Крім того, здійснення перерахунку пенсії є дискрецією органу ПФУ, а суд не може підміняти собою інший орган та зобов`язувати відповідача діяти на власний розсуд.

Вимога позивача щодо скасування результатів здійсненого ним при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20 перерахунку пенсії не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. А тому така вимога позивача суперечить завданню адміністративного судочинства.

Водночас не підлягає задоволенню вимога позивача щодо безпідставного зменшення сум належних позивачу пенсійних виплат (порівняно з обчисленими ним же, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві) за період з 1 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року, оскільки позивачем не конкретизовано, які саме суми безпідставно зменшені відповідачем. При цьому, із наданих розрахунків вбачається зменшення основного розміру пенсійного забезпечення позивача із 77% до 70% відповідного грошового забезпечення, однак такі вимоги є предметом оскарження у іншій судовій справі №320/15657/24, про що зазначається самим позивачем у позовній заяві.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713).

Пунктом 1 Постанови №713 встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови № 713 приписано Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Як встановлено судом, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі № 640/29976/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу проведено з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки від 07.08.2020 № 11/991 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.

Однак, після вказаного перерахунку пенсії, відповідачем не враховано доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, у розмірі 2 000,00 грн.

У площині наведеного судова колегія зауважує, що у подібних правовідносинах у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у неї винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Отже, перерахунок пенсії позивача проведений ГУ ПФУ в м. Києві на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 04 лютого 2025 року у справі №620/4999/24.

Посилання апелянта на зразкову справу №400/6254/24, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду у справі №400/6254/24 є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, здійсненого на виконання рішення суду про перерахунок пенсії у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу).

Натомість предметом розгляду даної справи є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, після здійсненого на виконання рішення суду перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії), яка видана у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103, пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, якими було встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужувались складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки Верховного Суду у справі №400/6254/24 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки перерахунки, які є підставою для припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, хоча і проведені на виконання рішення судів, однак проведені за різних підстав.

Виходячи із зазначеного, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 у розмірі 2000 грн, з урахуванням проведених виплат.

Також, колегія суддів враховує відсутність у апеляційній скарзі заперечень відповідача щодо задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спір у цій справі виник щодо права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 та без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019.

Так, судом першої інстанції в резолютивній частині рішення задоволено вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, з включенням до її складу щомісячної доплати за постановою КМУ №713 в розмірі 2000 гривень, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум.

Однак, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити повторний перерахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати до його пенсії в сумі 2000 грн, встановленої постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 та без обмеження її максимальним розміром з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві необхідно задовольнити частково, змінити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду 24 листопада 2025 року.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для зміни рішення суду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №320/25424/24 змінити в резолютивній частині, виклавши її абзац третій в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум».

Доповнити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №320/25424/24 абзацом четвертим такого змісту:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №320/25424/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова