Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/43201/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/43201/25

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 09.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Ступакової І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІМПЕКС» до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень щодо визначення (коригування) митної вартості товару, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (далі – позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці (далі – відповідач, митниця), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: №UA903110/0025/000008/2 від 27.08.2025 року; №UA903000/2025/000336/2 від 27.08.2025 року; №UA903110/2025/000009/2 від 27.08.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 МК України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 року позов задоволено повністю.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» зареєстровано 23.10.2000 року. Основний вид господарської діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Інші види господарської діяльності: 6.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарство; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 50.20 Вантажний морський транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до Ліцензій реєстраційний номер: 990614202400638 від 26.06.2024 року ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» має право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі з терміном дії з 01.07.2024 року по 01.07.2029 року.

07.01.2025 року між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (комісіонер) та ТОВ «НІК ЕНЕРДЖИ» (комітент) було укладено договір комісії №20/2-К, за умовами якого комісіонер зобов`язується в інтересах і за рахунок комітента, за винагороду вчинити наступні дії: здійснити пошук контрагентів – нерезидентів за межами території України; укласти угоди поставки, купівлі-продажу світлих нафтопродуктів та/або скрапленого газу для комітента з нерезидентами, за межами митної території України; за рахунок комітента придбати товар, здійснити митне очищення та доставку вантажу в місце, зазначене комітентом. (п.1.1 договору)

Асортимент, кількість, якість, ціна товару визначається у відвантажувальних документам. (п.1.2 договору)

Так, з метою виконання умов вище вказаного договору, ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (як покупець) 12.06.2024 року уклав зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №145/12.06.2024 з GASPECO L&D SA (Румунія, продавець), за умовами якого продавець зобов`язується продавати, а покупець – купувати товари “Газ нефтяний скраплений марки GPL ARAGAZ, країна походження Румунія” на таких умовах: строк поставки – максимум 5 робочих днів з моменту повної оплати; умови поставки: FCA – NEGOIESTI (Негоєшти); доступна кількість на рік дії договору – 20000 тон; ціна – 565,00 дол. США/тону; оплата – авансовий платіж по рахунку-фактурі.

Відповідно до додаткової угоди від 06.06.2025 року сторонами погоджено продовження строку дії договору до 11.06.2026 року.

Відповідно до додаткової угоди №9 від 22.08.2025 року сторонами погоджено, що ціна починаючи з 22.08.2025 року становить:

- на LPGMix – 655,00 дол. США/тону - FCA – NEGOIESTІ;

- на LPGAragaz – 565,00 дол. США/тону - FCA – NEGOIESTІ.

Відповідно до проформи інвойс №12 від 22.08.2025 року Товар марки «LGP ARAGAZ», постачався за ціною 565,00 доларів США за одну тонну, в кількості 100,00 тон - 56500,00 доларів США на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020). Дата доставки 22-25.08.2025 року.

Відповідно до комерційного інвойсу серії GF №2201554 від 23.08.2025 року здійснювали поставку товару 20000,00 кг на суму 11300,00 дол. США; дата доставки 23.08.2025 року на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020).

Відповідно до комерційного інвойсу серії GF №2201555 від 24.08.2025 року здійснювали поставку товару 19260 кг на суму 10881,90 дол. США; дата доставки 24.08.2025 року на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020).

Відповідно до комерційного інвойсу серії GF №2201553 від 23.08.2025 року здійснювали поставку товару 19940 кг на суму 11266,10 дол. США; дата доставки 23.08.2025 року на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020).

Здійснення авансового платежу на суму 43000,00 дол США підтверджено банківським платіжним документом SWIFT №250822/000349516 від 22.08.2025 року.

З метою забезпечення доставки придбаного товару 15.08.2025 року між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (замовник) та ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (виконавець) було укладено договір №Е-25 про надання транспортних послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання доставити спеціалізованим автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж – нафтопродукти, з місця завантаження до пункту призначення, згідно з товарно-транспортною накладною і видати вантаж особі уповноваженій на його одержання, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти за надані послуги, згідно виставленого виконавцем рахунку. (п.1.1 договору)

Виконавець має право передавати свої права та обов`язки за даним договором третім особам за письмовою згодою замовника. (п.2.5 договору)

Так, 23.08.2025 року відвантажена Продавцем партія Товару, на транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , фактичним обсягом 20,00 метричних тон, вийшла 26.08.2025 року до України, що підтверджується відмітками румунської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній.

24.08.2025 року відвантажена Продавцем партія Товару, на транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , фактичним обсягом 19,26 метричних тон, вийшла 26.08.2025 року до України, що підтверджується відмітками румунської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) б/н.

25.08.2025 року відвантажена Продавцем партія Товару, на транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , фактичним обсягом 19,960 метричних тон, вийшла 26.08.2025 року до України, що підтверджується відмітками румунської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) б/н.

З метою доставки придбаного позивачем товару на територію України, декларантом було подано митні декларації:

- ДЕ№25UA903110002512U3 від 27.08.2025 року стосовно товару наявного у транспортному засобі НЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;

- ДЕ№25UA903110002508U3 від 26.08.2025 року стосовно товару наявного у транспортному засобі НЗВН1386ЕК/ НОМЕР_4 ;

- ДЕ№25UA903110002513U2 від 27.08.2025 року стосовно товару наявного у транспортному засобі НЗВН1017РК/ВН3645ХF.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішень: №UA903110/0025/000008/2 від 27.08.2025 року; №UA903000/2025/000336/2 від 27.08.2025 року; №UA903110/2025/000009/2 від 27.08.2025 року.

Підстави для відмови в оформленні вказаних митних декларацій стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

«Відповідно до норм ч.16 ст.58 МК України та ст.15 Угоди про застосування ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, особи вважаються пов`язаними між собою, якщо вони є членами однієї і тієї самої сім`ї. Відповідно до норм наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ №599), до графи 9 та 10 ДМВ декларант зобов`язаний, шляхом внесення відповідних відомостей, зазначити чи є взаємопов`язаними особами продавець та покупець та чи вплинула така пов`язаність на вартість товару. Оскільки, декларантом в ДМВ заявлено про відсутність пов`язаності між продавцем та покупцем, то відповідно до митниці не надавалась інформація, що вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї із перелічених в п.18 ст.58 МК України, вартості операцій. Відповідно до інформації з відкритих джерел наявна пов`язаність між замовником послуг на перевезення (ТОВ «Енергоімпекс») та ТОВ «Еквіст-Сім» як суб`єктом, який взяв на себе зобов`язання надати транспортні послуги, відповідно до договору від 15.08.2024 року №Е-25. Відповідно до пунктів а, b частини 4 статті 15 Угоди особи вважаються пов`язаними між собою якщо вони є службовцями або директорами підприємств один в одного, вони юридично визнані партнерами по бізнесу). До митного оформлення разом з митною декларацією надано договір про надання транспортних послуг від 15.08.2024 року №Е-25 між ТОВ «Енергоімпекс» та ТОВ «Еквіст-СІМ». Згідно до специфікації від 22.08.2025 року №09 ввезення товару здійснюється на умовах поставки FCA Negoiesti. Відповідно до положень Інкотермс, термін FCA (FreeCarrier (... namedplace) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, і якщо ж постачання здійснюється в іншому місці. Поставка вважається здійсненою також: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є приміщення продавця; у будь-якому іншому разі, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншій особі, які призначені покупцем, на транспортному засобі продавця і готовим до розвантаження. Відповідно до роз`яснень, наведеними у Компендіумі з митного оцінювання, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов`язані з перевезення товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв`язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто, які є суттєвим етапом усієї транспортної операції. У графі 21 декларації митної вартості, поданої до митної декларації від 27.08.2025 року №25UA903110002512U3 (від 27.08.2025 року №25UA903110002513U2 та 26.08.2025 року №25UA903110002508U3), відсутні відомості про витрати, понесені на навантаження оцінюваного товару.».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару містять розбіжності, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. В спірному рішенні не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, стосовно пов`язаності продавця та покупця і зазначення у ДМВ декларантом інформації про відсутність такої пов`язаності між продавцем та покупцем, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2024 року між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №145/12.06.2024 з GASPECO L&D SA (Румунія, продавець), за умовами якого продавець зобов`язується продавати, а покупець – купувати товари “Газ нефтяний скраплений марки GPL ARAGAZ, країна походження Румунія” на таких умовах: строк поставки – максимум 5 робочих днів з моменту повної оплати; умови поставки: FCA – NEGOIESTI (Негоєшти); доступна кількість на рік дії договору – 20000 тон; ціна – 565 дол. США/тону; оплата – авансовий платіж по рахунку-фактурі.

Відповідно до проформи інвойс №12 від 22.08.2025 року Товар марки «LGP ARAGAZ», постачався за ціною 565,00 доларів США за одну тонну, в кількості 100,00 тон - 56500,00 доларів США на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020). Дата доставки 22-25.08.2025 року.

Також, з матеріалів справи встановлено, що з метою забезпечення доставки придбаного товару 15.08.2025 року між ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» (замовник) та ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (виконавець) було укладено договір №Е-25 про надання транспортних послуг.

Відповідно до норм наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до графи 9 та 10 ДМВ декларант зобов`язаний, шляхом внесення відповідних відомостей, зазначити чи є взаємопов`язаними особами продавець та покупець та чи вплинула така пов`язаність на вартість товару.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні “Оскільки, декларантом в ДМВ заявлено про відсутність пов`язаності між продавцем та покупцем, то відповідно до митниці не надавалась інформація, що вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї із перелічених в п.18 ст.58 МК України, вартості операцій”.

Тобто сторонами не заперечується той факт, що декларантом зазначено про не пов`язаність осіб продавця та покупця.

Крім того, представником позивача до митного органу та до суду було надано вичерпний перелік доказів на підтвердження придбання товару у виробника і застосування рентабельної ціни за послуги перевезення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача, що такі твердження митного органу є безпідставними, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Стосовно тверджень митного органу щодо відсутності відомостей про витрати, понесені на навантаження оцінюваного товару, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме контракту №145/12.06.2024 та комерційних інвойсів серії GF №2201554 від 23.08.2025 року, серії GF №2201555 від 24.08.2025 року та серії GF №2201553 від 23.08.2025 року поставка товару здійснювалась на умовах FCA – NEGOIESTI (Інкотермс 2020).

Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін FCA означає, що продавець зобов`язаний завантажити товар на транспортний засіб покупця, пройти митне оформлення для експорту та передати його перевізнику, якого найняв покупець, у зазначеному місці.

Тобто, саме на продавця покладені витрати на навантаження, що вже включені до ціни товару.

Таким чином наведені вище твердження митного органу є безпідставними.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було надано всі наявні документи на підтвердження заявленої ціни товару, які є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З урахуванням наведених та встановлених судом обставин, вказані в рішенні доводи відповідача є безпідставними та відхиляються судом.

Колегія суддів зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Також необхідно зазначити, що підроблення документів повинно бути підтверджено належними доказами, зокрема, експертними висновками, а не припущеннями.

Таким чином, колегія суддів не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару декларантом позивача документах, які стосуються перевезення товару, висловлені митним органом зауваження та розбіжності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також колегія суддів, стосовно витребування митним органом додаткових документів, вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій постанові Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З цього приводу слід зазначити, що якщо позивачем надані документи, які підтверджують митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Також як зазначено в оскаржуваному рішенні та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій товарами, відповідно до статті 59-63 МК України неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якою співставлялась вартість товару.

В пункті 33 оскаржуваного рішення митний орган лише констатує неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів у зв`язку із відсутністю у Митниці такої інформації.

З цього приводу необхідно зазначити, що відомості, які містяться в ЄАІС Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Отже, враховуючи наведені обставини та висновки, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зауваження, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих до митниці документів було достатньо для прийняття рішення про розмитнення товару за ціною Договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Враховуючи все наведене, колегія суддів робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, та безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA903110/0025/000008/2 від 27.08.2025 року; №UA903000/2025/000336/2 від 27.08.2025 року; №UA903110/2025/000009/2 від 27.08.2025 року є протиправними та належать до скасування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіО.В. Джабурія І.Г. Ступакова