Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/35638/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35638/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

07.04.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції:Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Єщенка О.В.,

суддів – Градовського Ю.М.,

– Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування “індексації грошового забезпечення” при обрахунку ОСОБА_1 “підйомної допомоги” передбаченої підпунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” при обрахунку ОСОБА_1 “грошової допомоги на оздоровлення” передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2015, 2016, 2017 рік;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування “індексації грошового забезпечення” при обрахунку ОСОБА_1 “грошової допомоги на оздоровлення” передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2018, 2019 рік;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування “індексації грошового забезпечення” при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (при звільненні) передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування “індексації грошового забезпечення” при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 “підйомної допомоги” передбаченої підпунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з урахуванням “індексації грошового забезпечення” в тому числі виплаченої на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та від 19 грудня 2023 року у справі №420/14296/22;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 “грошової допомоги на оздоровлення” передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2015, 2016, 2017 рік з урахуванням “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” в тому числі виплаченої на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та від 19 грудня 2023 року у справі №420/14296/22;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 “грошової допомоги на оздоровлення” передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2018, 2019 рік з урахуванням “індексації грошового забезпечення” в тому числі виплаченої на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та від 19 грудня 2023 року у справі №420/14296/22;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (при звільненні) передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з урахуванням “індексації грошового забезпечення” в тому числі виплаченої на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та від 19 грудня 2023 року у справі №420/14296/22;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням “індексації грошового забезпечення” в тому числі виплаченої на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та від 19 грудня 2023 року у справі №420/14296/22.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для включення індексації та додаткової винагороди згідно постанови №889 при розрахунку розміру додаткових та одноразових видів грошового забезпечення позивача позивача..

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Військова частина НОМЕР_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що положення Інструкції № 73 (п.8) у системному зв`язку з нормами Інструкції № 425 (п.п. 3.7.4) містять застереження саме щодо щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має щомісячний характер, однак не враховуються при обчисленні розміру щомісячного грошового забезпечення.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, зокрема останнім місцем служби була військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, яка здійснювала остаточний розрахунок з усіх належних виплат при звільненні з військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2019 №129-ОС ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення 10.04.2019.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі №420/14296/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплат індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 461,63 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078; в іншій частині позову – відмовлено.

Позивач, вказавши, що відповідачем, в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату «підйомної допомоги», «грошової допомоги на оздоровлення» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, «одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби», а також грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Так, спірним питанням в межах апеляційного провадження зокрема є правомірність чи протиправність неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, а також індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 (далі - Інструкція № 425), встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення;

місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

до складу місячного грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);

штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Відповідно до підпункту 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції № 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 889).

Відтак системний аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода згідно Постанови № 889 відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 касаційним судом розтлумачено правову природу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, зокрема що така винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу місячного грошового забезпечення

Застосовуючи Інструкцію № 425, як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, для обчислення, зокрема, допомоги на оздоровлення та інших одноразових виплат, застосуванню підлягає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанова № 899, а не Інструкція № 425 в частині обмеження включення до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.

Крім того, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 по справі № 820/5286/17 та від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, який суд враховує згідно частини 5 статті 242 КАС України.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, згідно з якими щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація грошового забезпечення входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: В.О. Скрипченко