Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/36149/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36149/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

20.03.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Єщенка О.В.,

суддів – Бітова А.І.,

– Градовського Ю.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму дія працездатних осіб, встановленого законами про державний бюджет України на 2020 рік - 2023 рік на 1 січня календарного року через його збільшення на відповідний рік), відповідно, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на: 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії: з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про державний бюджет України на 2020 рік - 2023 рік на 1 січня календарного року, відповідно на 01.01.2020 року - 2102 грн., на 01.01.2021 року - 2270 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн. та на 01.01.2023 року - 2684 грн., помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №420/33220/23, відповідач підготував та направив до ГУ ПФУ в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2023. Водночас, у зв`язку із тим, що у рішенні суду розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до чинних нормативно-правових актів у фіксованих розмірах, визначених цими актами судом не було установлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 у виданих оновлених довідках від 05.04.2024 №№ЮО104972 визначив їх розміри з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, наданих ним у листі від 14.11.2023 №220/13/7642, виходячи з розміру 1762 грн

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, зазначених у довідках №ЮО104972 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходженням служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідках №ЮО104972 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022, 01.01.2023.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розміри складових грошового забезпечення позивача, а саме додаткових видів (премія, надбавка за особливості проходження служби та надбавка за таємність) станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, визначені у цих довідках із застосуванням розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), а не з фактичних розмірів посадового окладу, обчислених станом на 01 січня відповідного календарного року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та винести нове судове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було допущено порушення процесуального права, а саме залишено не вирішеним клопотання позивача про розгляд справи незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи протягом 30 днів, порушено процесуальний строк розгляду справи та не вирішено питання розподілу судових витрат. Крім того, апелянт вважає, що суд безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, які залишились не вирішеними, а порушені особисті права та охоронювані законом інтереси позивача не захищеними.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилається на необґрунтованість доводів апелянта та відсутність підстав для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Позивач – ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі – Закон №2262-ХІІ), що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №420/33220/23, ІНФОРМАЦІЯ_2 05.04.2024 оформив на ім`я позивача ОСОБА_1 довідки №ЮО104972 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою: нач кафедри ОдІСВ, яку він займав на день звільнення зі служби:

- станом на 01.01.2020, із наступними розмірами складових: посадовий оклад 49 тарифний розряд – 10260,00 грн; оклад за військовим званням полковник – 1770,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 6015,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) – 9828,00 грн; надбавка за таємність (15%) – 1290,00 грн; премія (35%) – 3010,00 грн. ВСЬОГО – 32173,00 грн;

- станом на 01.01.2021, із наступними розмірами складових: посадовий оклад 49 тарифний розряд – 11080,00 грн; оклад за військовим званням полковник – 1910,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 6495,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) – 9828,00 грн; надбавка за таємність (15%) – 1290,00 грн; премія (35%) – 3010,00 грн. ВСЬОГО – 33613,00 грн;

- станом на 01.01.2022, із наступними розмірами складових: посадовий оклад 49 тарифний розряд – 12110,00 грн; оклад за військовим званням полковник – 2080,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 7095,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) – 9828,00 грн; надбавка за таємність (15%) – 1290,00 грн; премія (35%) – 3010,00 грн. ВСЬОГО – 35413,00 грн.

- станом на 01.01.2023, із наступними розмірами складових: посадовий оклад 49 тарифний розряд – 13100,00 грн; оклад за військовим званням полковник – 2260,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) – 7680,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) – 9828,00 грн; надбавка за таємність (15%) – 1290,00 грн; премія (140%) – 12040,00 грн. ВСЬОГО – 46198,00 грн.

Також, як свідчать матеріали справи, ідентичні довідки були видані ІНФОРМАЦІЯ_2 й на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №420/15666/24.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Згідно частин першої та другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Слід враховувати, що 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто з 01 січня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, а саме до пункту 4 Постанови № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року», не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Отже, з 29 січня 2020 року чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №420/33220/23, відповідач підготував та направив до ГУ ПФУ в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 за довідкою №ЮО104972 від 05.04.2024 станом на 01.01.2023.

Дослідивши вказані довідки, судом встановлено, що розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивача були визначені виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про державний бюджет України на 2020 рік - 2023 рік на 1 січня календарного року, відповідно на 01.01.2020 року - 2102 грн., на 01.01.2021 року - 2270 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн. та на 01.01.2023 року - 2684 грн., помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Натомість, як було вірно встановлено судом, розміри інших зазначених у довідці видів грошового забезпечення, зазначені у відповідних довідках, а саме надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії були обчислені без урахування в якості розрахункової величини прожиткового мінімумам для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а обчислені з розрахункової величини 1762 гривні.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що позивач має право на розрахунок пенсії із інших додаткових видів грошового забезпечення, аніж ті, що були зазначені відповідачем у відповідних довідках.

Враховуючи вимоги статті 44 КАС України, позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

За положеннями статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 210 КАС України, до процесуальних обов`язків адміністративного суду віднесено з`ясування обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. У такий спосіб проявляється інформування учасників адміністративного процесу щодо порядку реалізації судового розгляду та змісту адміністративної справи. Ознайомлення зі змістом джерел доказів (засобів доказування) дає змогу належно встановити обставини адміністративної справи. Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов`язок встановлення фактичних обставин у конкретній справі законодавцем покладається саме на адміністративний суд, який насамперед має з`ясувати предмет спору та відповідно визначити обставини, які необхідно встановити для правильного його вирішення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи зі змісту завдання адміністративного судочинства, принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі та можливості виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд адміністративної юрисдикції зобов`язаний не лише формально розглянути заявлені позовні вимоги, а й у комплексі дослідити обставини справи, надати їм відповідну правову оцінку і, у випадку необхідності, захистити порушене право позивача.

За таких обставин, вирішуючи справу, суд першої інстанції вірно встановив, що порушення прав позивача полягає саме у зменшенні розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, зазначених у довідках №ЮО104972 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а доводи апеляційної скарги у цій частині висновків суду не спростовують.

Що стосується посилань апелянта на порушення норм процесуального права, а саме залишення не вирішеним клопотання позивача про розгляд справи незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи протягом 30 днів, порушення процесуального строку розгляду справи та не вирішення питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ч.2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ч.3 ст.317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника в частині порушення строку розгляду справи та не розгляду клопотання про розгляд справи протягом 30 днів жодним чином не спростовують обґрунтованості рішення суду попередньої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження, а отже не можуть бути підставою для його скасування.

В свою чергу, не вирішення судом питання про стягнення судових витрат є підставою для ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України, однак не є підставою для скасування рішення суду, оскільки таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення даної справи у розумінні ч.2 ст. 317 КАС України судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги встановлено не було. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що не було також встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду у розумінні ч.3 ст.317 КАС України.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: Ю.М. Градовський