Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/43217/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/43217/25

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 18.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідачки суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 40584,07 грн. на бюджетний рахунок - UA348999980314060617000015688 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./с. Фонтанка/18010200.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в розмірі 40584,07 грн на бюджетний рахунок - UA348999980314060617000015688, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с. Фонтанка/18010200.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянтка просила його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є платником податків за обліком в ДПС.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 40584,07 грн.

Заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (к/б 18010200), становить - 40584,07 грн., яка виникла згідно:

- податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №0052940-5407-1517 від 02.05.2019 року у сумі – 25956,49 грн. (основний платіж) + 1697,61 грн. (пеня) - 278,06 грн. (сплачено);

- податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №0814884-2403-1554 від 12.08.2021 року у сумі - 135,31 грн. (основний платіж);

- податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0311496-2403-1554 від 24.06.2022 року у сумі - 171,90 грн. (основний платіж);

- податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №0745835-2407-1554 від 05.04.2023 року у сумі -11524,50 грн. (основний платіж);

- податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №1447202-2407-1554- UA51100350000087099 від 28.06.2024 року у сумі - 1098,26 грн. (основний платіж).

У зв`язку з несплатою відповідачкою заборгованості, контролюючим органом винесено податкову вимогу №0065796-1308-1532 від 22.10.2024, яку направлено за адресою відповідачки.

Оскільки ОСОБА_1 не сплачено податковий борг у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи відповідачка не надала суду доказів щодо самостійної сплати податкового боргу, нарахованих на підставі вказаних ППР, відтак така сума грошового зобов`язання вважається узгодженою та є податковим боргом, який підлягає стягненню.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Згідно положень пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Звертаючись с даним позовом до суду, контролюючий орган вказував, що згідно довідки розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 40584,07 грн.

Наведена вище податкова заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості виникла на підставі ППР №0052940-5407-1517 від 02.05.2019 року у сумі 25956,49 грн. (основний платіж) + 1697,61 грн. (пеня) - 278,06 грн. (сплачено); ППР №0814884-2403-1554 від 12.08.2021 року у сумі 135,31 грн.; ППР 0311496-2403-1554 від 24.06.2022 року у сумі 171,90 грн.; ППР №0745835-2407-1554 від 05.04.2023 року у сумі 11524,50 грн.; та ППР №1447202-2407-1554- UA51100350000087099 від 28.06.2024 року у сумі 1098,26 грн..

У зв`язку з несплатою відповідачкою заборгованості, контролюючим органом було винесено податкову вимогу №0065796-1308-1532 від 22.10.2024, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_1 .

Наведена вище податкова вимога була повернута позивачу із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою АТ «Укрпошта» Ф 20.

При цьому, податкові повідомлення-рішення, які передували податковій вимозі, також були направлені на адресу АДРЕСА_1 , та повернулись позивачу із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В обґрунтування заявлених позовних вимог контролюючий орган вказував, що ним було направлено вимогу та ППР на адресу проживання ОСОБА_1 , яка була зазначена в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, саме за вказаною адресою.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що згідно паспорта ОСОБА_1 адреса реєстрації відповідачки з 18.11.2015 року - АДРЕСА_2 (а.с.52).

Аналогічна інформація зазначена у відповіді №2207227 від 05.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, яка була витребувана судом першої інстанцій під час розгляду даної справи (а.с.39).

Для з`ясування наведених вище обставин, апеляційним судом було направлено запит на адресу ДПС щодо надання інформації, ким безпосередньо здійснюється внесення даних щодо історії зміни реєстраційних даних (реєстрації попереднього місця проживання платника податків) відносно ОСОБА_1 та на підставі чого формується інформаційна база ЦБ Державного реєстру фізичних осіб платників податків.

Зі змісту наданої контролюючим органом відповіді вбачається, що 14.02.2025 до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків внесені зміни стосовно адреси місця проживання ОСОБА_1 на підставі відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії між ресурсами ДПС та Державної міграційної служби України про актуальну реєстрацію/зняття місця проживання фізичної особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом при направленні як податкових повідомлень-рішень, так і податкової вимоги невірно зазначена адреса реєстрації відповідачки, а саме АДРЕСА_1 , оскільки, по-перше, відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_1 продала квартиру за названою адресою 20.05.2016 року, по-друге, контролюючий орган не був позбавлений можливості зробити запит в порядку інформаційної взаємодії між ресурсами ДПС та Державної міграційної служби України щодо наявності актуальної інформації про місце реєстрації з Єдиного державного демографічного реєстру станом на дату винесення податкових повідомлень-рішень.

Відтак, з наведеного слідує, що грошові зобов`язання, визначені у вищевказаних ППР по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за період 2019-2024 року, не набули статусу узгоджених, оскільки адресою реєстрації відповідачки з 18.11.2015 року є АДРЕСА_2 , що підтверджено матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги викладені позивачем у додаткових поясненнях доводи стосовно того, що зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків стосовно місця проживання ОСОБА_1 були внесені самостійно контролюючим органом на підставі отриманих у порядку інформаційної взаємодії між ресурсами ДПС та Державної міграційної служби відомостей про зміну з 14.02.2025 року місця реєстрації відповідачки з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , оскільки вказана зміна місця реєстрації відбулась 18.11.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копії паспорта відповідачки та відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду (а.с.39, 52).

Так, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов`язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою КМУ від 21 грудня 2011 року №1386 (далі – Порядок №1386).

Відповідно до п.5 цього Порядку, територіальні органи Мін`юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, та територіальні органи і підрозділи ДМС подають щомісяця до 10 числа органам державної податкової служби за місцезнаходженням інформацію про внесення або зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків (прізвище, ім`я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, серія та номер свідоцтва про народження, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ), у тому числі: територіальні органи і підрозділи ДМС про фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано (знято з реєстрації) у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ.

Отже, наведений вище Порядок дає підстави суду дійти висновку, що з 18.11.2015 року у відповідному реєстрі вже була наявна інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , проте контролюючим органом на виконання названого Порядку не було здійснено перевірку актуальної інформації реєстрації відповідачки станом на дату винесення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, відповідно, і водночас такі зміни щодо місця реєстрації відповідачки були самостійно внесені позивачем лише 14.02.2025 року.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідним наголосити, що у ППР №0745835-2407-1554 від 05.04.2023 року в таблиці детального розрахунку суми податку, а саме у стовпчику 7 «Сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток, кв.м» зазначено 840,5 кв.м., тобто загальна площа об`єктів житлової нерухомості, на підставі якої контролюючим органом нараховано відповідну суму податку.

З метою повного та всебічного розгляду справи, апеляційним судом у контролюючого органу також було запитано інформацію на підставі чого ДПС розраховано податок на нерухомість ОСОБА_1 виходячи з 840,5 кв.м. по названому вище ППР.

Зі змісту відповіді ДПС вбачається, що при формуванні ППР від 05.04.2023 року до сумарної загальної площі об`єкту загальною площею 177,3 м2 було враховано площу будинку (663,2 м2 ) за адресою: АДРЕСА_3 , речове право на який припинено 29.12.2018, що призвело до невірного розрахунку суми нарахованого податку за податковий період 2022 рік.

Враховуючи викладене, ППР №0745835-2407-1554 на суму 11524,50 грн. відкликане (скасоване) позивачем та сформоване нове ППР від 19.08.2026 №1297215-2407-1554 на суму 3724,50 грн за податковий період 2022 рік.

Також, у ППР №1447202-2407-1554- UA51100350000087099 від 28.06.2024 року на суму 1098,26 грн. в таблиці детального розрахунку суми податку у стовпчику 5 «Загальна площа об`єкту м.кв.» зазначено 177.30 кв.м. (право власності на цей об`єкт відповідачкою не заперечується), в той час як у стовпчику 7 «Сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток, кв.м» зазначено 220,83 кв.м., і в ході розгляду справи позивачем не було надано будь-яких пояснень щодо того, який ще об`єкт було включено до розрахунку суми податку та на підставі чого.

Водночас, щодо посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на неправомірне обчислення строків позовної давності, колегія суддів вважає за необхідним зазначити про таке.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПКУ)

Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов`язання, яку:

- платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом,

- контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження.

Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов`язань.

Повертаючись до обставин справи, апеляційний суд доходить висновку, що оскільки контролюючим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, відповідно, були направлені на невірну адресу реєстрації ОСОБА_1 , яка була самостійно відкоригована позивачем лише з 14.02.2025 року, визначена сума грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на суму 40584,07 грн. є неузгодженою, відтак не набуває статусу податкового боргу, а тому в даному випадку обчислення строків позовної давності не відбувається.

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст.315, ст.317 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст.243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

СуддіО.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк