Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №398/4041/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 398/4041/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.09.2025 в адміністративній справі №398/4041/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Шило А.О., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №654 від 26.06.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 26.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №654, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, оскільки, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 05.06.2025, не з`явився у визначений строк та не надав документів, які підтверджують поважність причин неявки. Позивач вважав постанову протиправною, посилаючись, зокрема, на те, що належним чином про виклик до територіального центру комплектування на 05.06.2025 він повідомлений не був, повістки не отримував та про її існування дізнався лише 23.06.2025. Крім того, позивач зазначав, що 26.05.2025 ним було повторно оновлено військово-облікові дані через електронний застосунок «Резерв+», після чого отримано повідомлення про успішне оновлення даних та отримання відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а 30.05.2025 у нього з`явилася інформація про бронювання.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.09.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неналежну оцінку доказів та помилковість висновку про його належне повідомлення про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 26.05.2025 повторно оновив військово-облікові дані через застосунок «Резерв+», після чого отримав повідомлення про успішне оновлення даних. 30.05.2025 у нього з`явилася інформація про бронювання. При цьому повістка №3600076 була сформована 26.05.2025 та направлена поштовим відправленням, прийнятим до пересилання 27.05.2025, тобто безпосередньо після оновлення позивачем військово-облікових даних.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.06.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №654, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, передбачені законодавством України, оскільки, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 05.06.2025 шляхом направлення поштової повістки №3600076 рекомендованим листом №0610255377232 через АТ «Укрпошта» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , не з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений строк та не надав документів про поважні причини неявки.

Колегія суддів погоджується з тим, що законодавством на військовозобов`язаного покладено обов`язок з`являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені у повістці.

Разом із тим для притягнення особи до адміністративної відповідальності недостатньо встановити лише факт її нез`явлення за викликом. Необхідним є також встановлення та доведення належними доказами того, що така особа була належним чином повідомлена про відповідний виклик.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За приписами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Отже, під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності уповноважена посадова особа зобов`язана встановити всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у тому числі факт належного повідомлення особи про виклик.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 сформовано повістку №3600076, яку направлено рекомендованим поштовим відправленням №0610255377232 на адресу: АДРЕСА_1 .

Водночас матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що позивач був фактично поінформований працівником поштового зв`язку про надходження на його адресу рекомендованого поштового відправлення з позначкою «Повістка ТЦК».

Відповідно до абзацу другого пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату. У разі відсутності адресата за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат не з`явився для одержання такого рекомендованого листа, працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» та повертає поштове відправлення відправнику.

Таким чином, у разі відсутності адресата за зазначеною адресою поштовий оператор повинен вчинити передбачені пунктом 82 Правил дії щодо інформування адресата про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Відповідно, для висновку про належне оповіщення особи недостатньо лише факту повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою». Необхідним є встановлення дотримання поштовим оператором установленого порядку доставки та інформування адресата.

У цій справі доказів виконання працівником поштового зв`язку зазначених дій відповідачем не надано.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про те, коли саме працівником поштового зв`язку здійснювалася доставка рекомендованого листа за адресою позивача, яким саме способом здійснювалося інформування позивача про надходження повістки, чи здійснювався телефонний дзвінок на наявний у поштового оператора номер телефону позивача та чи вкладалося повідомлення до його абонентської поштової скриньки.

Наявні у справі відомості про рух поштового відправлення таких обставин не підтверджують.

Суд першої інстанції, встановлюючи факт належного оповіщення позивача, послався переважно на дані відстеження поштового відправлення та графік роботи відповідного відділення АТ «Укрпошта».

Так, судом встановлено, що поштове відправлення №0610255377232 прибуло до відділення поштового зв`язку 28008 м. Олександрії 30.05.2025, а за даними трекінгу його повернення відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою зафіксовано 06.06.2025.

Разом із тим із зазначених відомостей не вбачається, коли саме здійснювалася доставка поштового відправлення за адресою позивача, чи вживав працівник поштового зв`язку заходів щодо інформування адресата та яким саме способом таке інформування здійснювалося.

Відповідних доказів відповідачем суду не надано.

Крім того, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення встановив різні дати повернення поштового відправлення.

Так, посилаючись на копію конверта та довідку про причини повернення/досилання, суд зазначив про наявність на такій довідці відбитка АТ «Укрпошта» із датою 04.06.2025.

Водночас, посилаючись на дані трекінгу поштового відправлення, суд зазначив, що повернення відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою зафіксовано 06.06.2025.

Зазначена розбіжність судом першої інстанції належним чином не досліджена та не усунута.

Необхідно також врахувати, що суд першої інстанції дійшов висновку про перебування повістки у поштовому відділенні протягом шести робочих днів, однак наведений розрахунок не узгоджується із встановленими самим судом датами перебування поштового відправлення у відділенні.

За таких обставин сам факт перебування поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку та наявність на ньому відмітки «адресат відсутній за зазначеною адресою» не є достатнім доказом належного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Колегія суддів також враховує, що позивач послідовно заперечував факт отримання повістки та зазначав, що про її існування дізнався лише 23.06.2025.

При цьому наведені доводи не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.05.2025 позивач повторно оновив свої військово-облікові дані через електронний застосунок «Резерв+», після чого отримав повідомлення про успішне оновлення даних та отримання інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, 30.05.2025 у позивача з`явилася інформація про бронювання, що підтверджується наданими ним електронними документами.

Таким чином, на момент, коли направлене поштове відправлення перебувало у відділенні поштового зв`язку, у відповідних електронних системах уже містилася інформація про актуалізацію військово-облікових даних позивача та його бронювання.

Колегія суддів наголошує, що зазначені обставини самі по собі не звільняли позивача від виконання законних вимог територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас такі обставини мали істотне значення для встановлення фактичних обставин справи та вирішення питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а тому підлягали перевірці та оцінці посадовою особою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення цієї статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

Отже, наведені положення підлягали врахуванню посадовою особою під час встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Натомість зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що уповноваженою посадовою особою належним чином досліджено обставини оновлення позивачем військово-облікових даних 26.05.2025, появи інформації про його бронювання 30.05.2025 та їх значення для вирішення питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Не наведено в постанові й належного обґрунтування того, на підставі яких доказів посадова особа дійшла висновку саме про належне оповіщення позивача про виклик на 05.06.2025.

Сам факт формування та направлення повістки не є безумовним доказом її отримання або належного повідомлення особи про виклик, якщо поштове відправлення не було вручено адресату.

У свою чергу, обов`язок доведення правомірності оскаржуваної постанови покладається на суб`єкта владних повноважень.

У цій справі відповідач не довів належними та достатніми доказами саме факт належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 05.06.2025.

Наявність поштового відправлення та відмітки «адресат відсутній за зазначеною адресою» за відсутності доказів дотримання передбаченої пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку процедури інформування адресата не може сама по собі свідчити про належне повідомлення особи.

Таким чином, відповідачем не доведено одну з істотних обставин, необхідних для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме факт належного повідомлення про виклик.

За приписами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана адміністративному стягненню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №654 від 26.06.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про належне оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи та без належної оцінки доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.09.2025 в адміністративній справі №398/4041/25 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №654 від 26.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 60 коп.

Постанова суду набирає законної сили 05 жовтня 2026 року і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун