Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/8406/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/8406/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 р. (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/8406/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 12.02.2026 № 1/ДПР-26; стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на її користь моральну шкоду в сумі 4 381 440 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось, що спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 12.02.2026 року № 1/ДПР-26 перешкоджає позивачці у реалізації за ст.43 Конституції України права на працю з 12.02.2026 по 12.02.2027. На переконання позивачки, КДКА Дніпропетровської області у складі невідомих їй осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 начебто провели «засідання», не визнали правосуб`єктність, відповідно до ст. 6 ЗДПЛ ООН і ст. 13 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка поставила під сумнів повноваження судді ОСОБА_8 , заявила про те, що вимога про сплату судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, наполягає на безпідставності заміни відповідачем членів палати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ОСОБА_6 та ОСОБА_17, на незаконності покладення в основу дисциплінарного рішення КДКА інформації з кримінального процесу № 932/4996/20. Апеляційна скарга також містить інші численні доводи, які, на переконання ОСОБА_11 , є підставами для скасування оскарженого нею рішення суду першої інстанції, а саме: «свідоме службове підроблення судді ОСОБА_8 : умисне невизнання заявленої правосуб`єктності Людини та протиправне примусове зведення її до статусу «фізичної особи» з метою касирування трастів; визнання вимоги про правосуб`єктність «зловживанням правом» як доказ нікчемності рішення КДКА; захист імені Людини, комерційне право UCC та паплюження ділової репутації; Міжнародно-правова заборона примусового членства в НААУ; Дефект реквізитів рішення, отриманого через «Електронний суд».

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що в апеляційній скарзі відсутні посилання на будь-які порушення при встановленні судом першої інстанції обставин справи.

У поданій до суду заяві позивачка наполягає на відхиленні судом відзиву відповідача на її апеляційну скаргу як такого, що поданий із пропуском процесуального строку, а також наполягає на ухваленні окремої ухвали і направлення матеріалів до Державного бюро розслідувань та органів прокуратури для відкриття кримінального провадження та проведення розслідування стосовно посадових осіб НААУ та КДКА Дніпропетровської області за фактом самовільного привласнення владних повноважень та захоплення державної влади.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 02.09.2019 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4436, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області.

11 грудня 2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_12 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з вимогою притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

15 грудня 2025 року Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_13 доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_14 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі судді ОСОБА_12

17 грудня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_14 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених питань, направивши з електронної поштової адреси КДКА Дніпропетровській області - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну поштову адресу адвоката ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2

18 грудня 2025 року на електрону поштову адресу КДКА Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 по суті скарги.

14 січня 2026 року член дисциплінарної палати ОСОБА_14 за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Пістун А.О., склав довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

15 січня 2026 року за результатами розгляду скарги судді Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення № 1/ДПП-26 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

03 лютого 2026 року на електронну поштову адресу КДКА Дніпропетровській області надійшла заява адвоката ОСОБА_1 про визнання її правосуб`єктності.

12 лютого 2026 року від адвоката ОСОБА_1 до КДКА Дніпропетровській області надійшло звернення надруковане російською мовою з назвою «Опровержение 12 Презумций BAR гильдии 12.02.2026/7534».

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1/ДПР-26 від 12.02.2026 притягнуто адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4436, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.4, ст.11, п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч.3 ст.7, ч.ч.1, 3 ст.12, ч.1 ст.12-1, ст.42, ч.1 ст.44 Правил адвокатської етики, та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Супровідним листом від 17.02.2026 № 1675/3 вказане рішення направлено на адресу ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог та відсутність доказів протиправності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність повноважень судді Юркова Е.О. діяти від імені суду.

Статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Частиною 2 статті 33 цього ж Кодексу передбачено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що справа, відкриття провадження по якій ініційовано позивачкою, не віднесена законодавцем до переліку справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, як це передбачено пунктом 10 частини 6 цієї ж статті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026, справа № 160/8406/26 передана на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркову Едуарду Олеговичу.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, перелік яких наведений у частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, і які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що вимога суду сплатити судовий збір є перешкодою у доступі до правосуддя.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Також, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60). Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя (ухвала Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №420/5484/24).

ОСОБА_1 не наведено обставин, за яких вона в силу Закону звільнена від сплати судового збору за подачу позовної заяви до адміністративного суду. Відсутні в матеріалах справи і заяви позивачки про відстрочення/розстрочення сплати судового збору.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сплата судового збору до суду першої інстанції є перешкодою у доступі до правосуддя.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставну заміну відповідачем «членів палати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ОСОБА_6 та ОСОБА_17».

Відповідно до статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» №5076-УІ, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідачем до суду першої інстанції були надані матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , у тому числі витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 15.01.2026 та 12.02.2026. У цих протоколах наведений перелік членів дисциплінарної палати, які були присутні на засіданнях та тих, які не мали можливості прийняти участь. Так, 12.06.2026 були присутні 6 членів Комісії із 11 обраних, що свідчить про її правомочність.

Апеляційна скарга взагалі не містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, вимоги якого не були дотримані відповідачем при проведенні засідання 12.02.2026, тому колегія суддів відхиляє доводи позивачки у наведеній частині.

Щодо незаконності покладення в основу дисциплінарного рішення КДКА інформації з кримінального процесу № 932/4996/20.

ОСОБА_11 вважає, що члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області не мали права досліджувати відеозапис судових засідань в кримінальній справі, в якій вона приймала участь в якості адвоката, оскільки це призвело до розголошення даних.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» №5076-УІ, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Як свідчить зміст спірного Рішення № 1/ДПР-26 від 12.02.2026, Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області дійшла таких висновків:

«Наведений зміст відеозаписів судових засідань 01 та 28 жовтня 2025 року, 12 листопада 2025 року свідчить про неналежну поведінку адвоката ОСОБА_1 в судових засіданнях, яка виявляє нестриманість, збудженість, перериває головуючого суддю та членів колегії, підвищує тон, не підкоряється законним розпорядженням головуючого. Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що зібраними матеріалами перевірки, подані сторонами документи, характер письмових пояснень адвоката ОСОБА_1 переконливо підтверджують хибне розуміння адвокатом принципів адвокатської діяльності, ролі адвоката в системі судоустрою та судочинства, вимог процесуального права, статусу і функцій певних державних органів та їх посадових осіб. Аналіз змісту та вимог вищенаведених заяв та клопотань, а також доданих до них документів, складених, підписаних та поданих до Дніпровського апеляційного суду адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_15 , дають підстави дійти висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 направлені не на реальний захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_15 , як обвинуваченого у кримінальному провадженні, а є інструментом штучного створення видимості недійсності діючого законодавства України. Спосіб, обраний адвокатом, не відповідає вимогам КПК України і навіть гіпотетично, жодним чином не здатний вплинути на процесуальні права та обов`язки клієнта в межах кримінального провадження. Оскільки будь-якого раціонального пояснення мети своєї діяльності адвокат ОСОБА_16 дисциплінарній палаті навести не спромоглась, дисциплінарна палата вбачає в діях адвоката ОСОБА_1 систематичне порушення принципу компетентності і наголошує на тому, що адвокат не повинен зловживати своїми процесуальними правами, в тому числі, діючи від імені клієнта, зокрема, подавати до суду багаточисленні заяви та клопотання з додатками, які не стосуються предмета розгляду справи. При прийнятті рішення, дисциплінарна палата виходить з того, що сутність процесуальних документів по судовій справі полягає у висвітленні правових та фактичних підстав для захисту інтересів підзахисного... Заперечення чинності Законів України та не визнання їх дії адвокатом ОСОБА_1 , викладення такої думки в текстах процесуальних документів - є порушенням принципу законності з боку адвоката. За таких обставин дисциплінарна палата вважає, що дії адвоката ОСОБА_1 , порушують принципи законності та норми адвокатської етики, дискредитують інститут адвокатури, принижують професію та статус адвоката, що відповідно до п.п.2, 3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дисциплінарним проступком».

Отже, перевірка обставин, які були викладені у скарзі судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_12 , могла бути здійснена членами Комісії, у першу чергу, шляхом перегляду відеозаписів судових засідань. Ці обставини знайшли своє підтвердження і стали підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, апеляційна скарга не містить переконливих доводів про те, який нормативно-правовий акт встановлює заборону КДКА здійснювати перевірку скарг у зазначений спосіб.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга залишається без задоволення, оскільки наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 р. в адміністративній справі №160/8406/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 жовтня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий