Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/636/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/636/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 р. (суддя Озерянська С.І) в адміністративній справі №160/636/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо виплати йому нарахованої пенсії відповідно до рішення суду №160/12900/25 з 01 січня 2026 р. у розмірі 70% суми грошового утримання із обмеженням максимальним розміром та обмежувальними коефіцієнтами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити йому з 01 січня 2026 р. нараховану пенсію відповідно рішення суду у справі №160/12900/25 в сумі 44 508,00 грн., без будь-якого обмеження максимального розміру та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України із урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсоток якої протиправно занижується, а також протиправно її розмір обмежується максимальним та застосовуються понижуючі коефіцієнти.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено.

Судом:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 01 січня 2026 р. нарахованої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення максимальним розміром та коефіцієнтами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 р., нарахованої відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі №160/12900/25 в розмірі 80 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та від 30 грудня 2025 р. №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" із урахуванням раніше виплачених сум.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано про правомірне обмеження з 01 січня 2026 р. пенсії позивача максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 80 % від грошового забезпечення. Відповідачем з 01 січня 2026 р. здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% сум його грошового забезпечення із обмеженням максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів.

Не погоджуючись із даною обставиною, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи із 80% сум грошового забезпечення в повному розмірі згідно положень Закону №2262-XII із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016р. №7-рп/2016, а саме - без обмеження розміру максимальним та без застосування обмежуючих коефіцієнтів.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині правомірного обмеження пенсії позивача з 01 січня 2026 р. максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, слід зазначити наступне.

Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2025 та 2026 роках у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2025 р. у справі № 120/1081/25 вказав, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправного обмеження відповідачем розміру пенсії позивача максимальним та застосуванням до пенсії понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Щодо зменшення позивачу відсотку пенсії слід зазначити наступне.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 р. №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 р. № 1166-VII внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри " 80" замінено цифрами " 70".

Внесення відповідних змін стосується порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Зазначена позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2019 р. у зразковій справі №240/5401/18.

Отже, відповідач протиправно застосував до пенсії позивача показник 70% сум грошового забезпечення, замість показника 80%, який був встановлений йому при призначенні пенсії.

Оскільки судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зроблені ним висновки не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 р. в адміністративній справі №160/636/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 жовтня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий