Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №520/24655/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.Справа № 520/24655/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/24655/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25 та обліковування його відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, та/або до прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України, посилаючись на його виконання виключно за бюджетною програмою при виділенні відповідних коштів на цю мету;

- направити окрему ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача ОСОБА_1 ;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області місячний строк з дати отримання окремої ухвали для повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25, встановивши відповідний строк для цього (30-календарних днів з дня вручення відповідної ухвали), та направити відповідну ухвалу для її виконання.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі №200/10415/25 діє протиправно не виплачуючи заборгованість за рішенням суду та суму призначеної пенсії в повному обсязі посилаючись на відсутність фінансування, скасування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 чим умисно сприяє порушенню законним правам ОСОБА_1 . Також у заяві вказано, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та направити справу (матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України) до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в межах адміністративної справи №200/10415/25.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено територіальну підсудність справ Донецького окружного адміністративного суду на Харківський окружний адміністративний суд. При цьому звертаючись засобами електронного суду із заявою в порядку статей 382 та 383 КАС України визначало помилку та неможливість створення заяви в порядку зазначених справ, оскільки справи в електронній системі не передані з Донецького окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду, внаслідок чого була відсутня фізична можливість звернення саме в тому провадженні із зазначенням зазначеної справи. Водночас звертаючись із заявою до Харківського окружного адміністративного суду позивач фактично зверталась із заявою про визнання протиправним рішення, вчинених суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі №200/10415/25 (в порядку статті 383 КАС України), а також про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення. Зазначену інформацію було зазначено в допустимій частині заяви, яку можливо було самостійно зазначити, однак формулювання позовна заява була згенерована системою автоматично, оскільки іншим шляхом це виправити було неможливо. Тобто саме через здійснення неналежного автоматизованого розподілу судової справи працівниками апарату Харківського окружного адміністративного суду виникла процесуальна прогалина в частині прийняття ухвали від 17 серпня 2026 року, якою було відмовлено у відкритті провадженні в адміністративній справі. Помилкова реєстрація цієї заяви працівниками апарату суду в автоматизованій системі документообігу (АСДС) як нової позовної заяви із присвоєнням нового номера справи № 520/24655/26, не є провиною позивача та не могла бути підставою для ухвалення рішення про відмову у відкритті провадження. Установивши, що заява стосується судового контролю за виконанням рішення у вже наявній справі № 200/10415/25, суд першої інстанції мав керуватися загальними принципами адміністративного судочинства та завданнями суду щодо захисту прав громадян. Замість відмови у відкритті провадження, суд повинен був постановити ухвалу про передачу заяви за належністю для її долучення до матеріалів основної справи № 200/10415/25 та подальшого розгляду в межах належного провадження. Відмова у відкритті провадження за таких обставин є проявом надмірного формалізму (невиправданого обмеження права на доступ до правосуддя), що порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та позбавляє позивача законного права на судовий контроль за виконанням судового рішення. Зі змісту та назви заяви, поданої позивачем, чітко вбачається, що її було заявлено в порядку ст. 382 та ст. 383 КАС України з метою здійснення судового контролю за виконанням рішення у вже наявній справі № 200/10415/25. У тексті заяви не містилося жодних нових позовних вимог, не заявлявся новий предмет або нові підстави позову, які б могли кваліфікувати цей документ як новий адміністративний позов у розумінні ст. 160 КАС України. Сам лише факт того, що автоматизована система документообігу суду (АСДС) присвоїла цій заяві індекс нового провадження, не змінює її правової природи.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 229, частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 200/10415/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115, а також включенню в розрахунковий період середньої заробітної плати для визначення пенсії періодів з 01.07.2000 по 30.04.2003, з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 31.03.2021 нульовим значенням.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 30.06.2025 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 30.06.2025, без врахування при обчисленні коефіцієнтів заробітної плати відомостей про дохід в розмірі «0 грн» за період з 01.07.2000 по 30.04.2003, з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 31.03.2021 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за період з 14.06.2021 по 30.06.2025 залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 200/10415/25 залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 200/10415/25 залишено без змін.

Рішення суду у справі № 200/10415/25 набрало законної сили 02.07.2026.

Рішенням Вищої ради правосудді від 21.05.2026 № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

10.08.2026 ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним рішення, вчинених суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 по справі №200/10415/25 (в порядку статті 383 КАС України) а також про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25 та обліковування його відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, та/або до прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України, посилаючись на його виконання виключно за бюджетною програмою при виділенні відповідних коштів на цю мету;

- направити окрему ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача ОСОБА_1 ;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області місячний строк з дати отримання окремої ухвали для повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25, встановивши відповідний строк для цього (30-календарних днів з дня вручення відповідної ухвали), та направити відповідну ухвалу для її виконання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у відкриття провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 подала позовну заяву, вимоги якої зводяться до неналежного невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення, ухваленого Донецьким окружним адміністративним судом в адміністративній справі № 200/10415/25. Заявлені вимоги позивача у позовній заяві можуть бути розглянути лише у межах справи №200/10415/25 та не можуть бути подані окремим позовом, оскільки спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Оскільки позовні вимоги спрямовані на виконання іншого судового рішення в адміністративній справі № 200/10415/25, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання вищевказаного рішення, суд першої інстанції виснував, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи, врегульовані Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному процесуальним законодавством, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Після отримання кореспонденції здійснюється попередній розгляд документів для відокремлення таких, що потребують обов`язкового розгляду керівництвом суду або структурними підрозділами апарату суду.

Згідно з п.п 15, 17 Розділу II Інструкції, кожній судовій справі (кримінальному провадженню) надається єдиний унікальний номер, який формується відповідно до Положення про АСДС.

Реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у суді здійснюються в АСДС в обліково-статистичних (інформаційних) картках, з використанням відповідних індексів (додаток 3).

Категорія справи визначається в суді першої інстанції: для проведення автоматичного розподілу справ - відповідальним працівником апарату суду; під час здійснення судочинства - головуючим суддею у справі.

Категорія справи може бути змінена головуючим суддею до завершення розгляду справи.

Додатком 3 до пункту 17 Розділу II Інструкції, визначено, що реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного і цивільного судочинства, матеріалів кримінального провадження, справ і матеріалів про адміністративні правопорушення в місцевих загальних та апеляційних судах здійснюється за індексами, зокрема:

"2-а" - адміністративні справи, адміністративні позови;

"6-а" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень в адміністративних справах.

2. Реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного судочинства, матеріалів про адміністративні правопорушення в окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах здійснюється за індексами, зокрема:

П - позовна заява;

ЗВ - заяви в порядку виконання судових рішень, якщо рішення ухвалив інший суд.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправним рішення, вчинених суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 по справі №200/10415/25 (в порядку статті 383 КАС України) а також про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25 та обліковування його відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, та/або до прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України, посилаючись на його виконання виключно за бюджетною програмою при виділенні відповідних коштів на цю мету;

- направити окрему ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача ОСОБА_1 ;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області місячний строк з дати отримання окремої ухвали для повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25, встановивши відповідний строк для цього (30-календарних днів з дня вручення відповідної ухвали), та направити відповідну ухвалу для її виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що фактично вона подана в порядку судового контролю, оскільки ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25 (в порядку ст. 382 КАС України) та визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі № 200/10415/25 (в порядку ст. 383 КАС України).

При цьому колегія суддів зауважує, що зміст заяви, в тому числі в частині нормативного обґрунтування, також вказує, що заява стосується саме судового контролю у справі № 200/10415/25, а не є новим позовом.

Крім того, з долученого до апеляційної скарги знімка екрана вбачається, що в підсистемі «Електронний суд» безпосередньо у картці справи № 200/10415/25 ОСОБА_1 не змогла сформувати заяву, оскільки підсудність Донецького окружного адміністративного суду змінено у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, суд якому визначається територіальна підсудність справ – Харківський окружний адміністративний суд.

При цьому як вбачається з листа Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 № 05-20/22131/26 процес передачі справи практично завершено.

Отже, відповідальним працівником суду подана ОСОБА_1 заява у порядку судового контролю в межах справи № 200/10415/25 помилково була зареєстрована як нова позовна заява з присвоєнням їй номера справи № 520/24655/26.

У ході вирішення судом питання про прийняття заяви до розгляду, головуючим у справі зазначена помилка виправлена не була, а заява помилково була перевірена як позовна на відповідність вимогам статей 160, 161, 170, 172 КАС України.

Зазначене призвело до необґрунтованого обмеження права ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративний справі припиняє подальше судове провадження та покладає на неї додатковий тягар повторного звернення із відповідною заявою.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до принципу «належного урядування» ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин суд доходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу в цій частині задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Щодо вимог апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

За змістом ч. 4 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Отже, ст. 249 КАС України дає можливість суду у процесуальний спосіб відреагувати на порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Відтак окрема ухвала може бути постановлена у разі, коли під час судового розгляду справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.

Отже, обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування, у чому саме полягає таке порушення.

При цьому колегія суддів зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а визнання за результатами розгляду справи протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідачів – суб`єктів владних повноважень за нормами КАС України не має безумовного наслідку у вигляді постановлення окремої ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зауважує, що апелянт, звертаючись з вимогою постановити окрему ухвалу у справі, не вказав які порушення норм закону чи іншого нормативно-правового акту було допущено, що є підставою для застосування норм ст. 249 КАС України. Судом таких у ході розгляду також не встановлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про постановлення окремої ухвали є необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року по справі № 520/24655/26 скасувати.

Справу № 520/24655/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 05.10.2026.