Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/32727/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р.Справа № 520/32727/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/32727/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ"

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому просив:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2025 №UA100230/2025/610011/1.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2025/000429.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2025 №UA100230/2025/610011/1.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2025/000429.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" сплачений судовий збір у сумі 3308 (три тисячі триста вісім) грн. 98 коп.

08.06.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу, в якій просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 27 000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 520/32727/25; ухвалити додаткове судове рішення, яким здійснити за результатами розгляду справи № 520/32727/25 розподіл витрат Приватного акціонерного товариства «Міжгалузевий науково-виробничий центр «ІНФОРМТЕХ» на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень, стягнувши їх за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до положень КАС України та сталої практики Верховного Суду, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу судом незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент вирішення питання про судові витрати, чи лише підлягають сплаті відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

З урахуванням пункту 3 частини першої статті 311, частини першої статті 312, частини третьої статті 252 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги до заяву надано договір про надання правничої допомоги б/н від 02.12.2025; акт надання послуг по договору про надання правничої допомоги б/н від 02.12.2025 б/н від 04.06.2026 року.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів підтвердження факту сплати суми витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частинами першою і другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою-п`ятою статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.04.2022 у справі № 500/1410/21, відповідно до якого однією з особливостей нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу за Кодексом адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Таким чином, з наведеного слідує, що, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на виявлені під час апеляційного перегляду процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не може ухвалити нове рішення у цій справі, оскільки відповідно до статті 320 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями ухвалити додаткову постанову як невід`ємну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у цій справі.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно доводи представника позивача, викладені у апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду в розрізі процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, а тому справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд в частині вирішення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2025 у справі № 160/18641/24.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого висновку про постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення, що є наслідком часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 520/32727/25 - скасувати.

Адміністративну справу №520/32727/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду в частині вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк