Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/32775/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р.Справа № 520/32775/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.01.26 по справі № 520/32775/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач , ГУ ПФУ в Харківській області, апелянт), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розмір його пенсії до 25861,34 грн;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату йому пенсії з 01 серпня 2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 83428,90 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволенні.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що він перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності (у розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до розрахунків з матеріалів пенсійної справи станом на 10.04.2025 показник його середньої заробітної плати становив 83 428,90 грн, пенсія була обчислена виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, на підставі довідок про заробіток. Основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 62571,68 грн ( 83428,90 (середньомісячний заробіток) * 75% ( відсоток втрати працездатності). Розмір його пенсії з надбавками становив 62 951,28 грн.

Факт зменшення розміру його пенсії підтверджується розрахунком станом на 16.07.2025. Його пенсія обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 25861,34 та основний розмір пенсії від середнього заробітку складає 19396,01 грн, тобто: 25861,34 (середньомісячний заробіток) * 75% (відсоток втрати працездатності). Розмір пенсії з надбавками становить 18 123,28 грн.

Через свого представника він звернувся до відповідача із заявою від 18.11.2025, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Відповідач листом від 03.12.2025 відмовив у здійсненні перерахунку у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронної пенсійної справи , які підтверджують період роботи в зоні відчуження та нарахування заробітної плати. Відповідач також зазначив, що 01.08.2025 пенсію йому обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду у справі №672/914/16-а зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Вказав, що органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах зі сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки, однак відсутність документів щодо цього підприємства на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості, оформлені належним чином, та позбавляти права на належне пенсійне забезпечення. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.

Апелянт зазначив, що обов`язок зі збереження матеріалів паперової пенсійної справи, у тому числі оригіналів наданих для призначення пенсії документів, лежить на органі Пенсійного фонду. Незабезпечення наповнення електронної пенсійної справи не може мати наслідків для пенсіонера, оскільки відбулося не з його вини.

Вказав, що законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, ще раз надавати документи, що подавалися раніше до органу Пенсійного фонду України та мають бути наявні у пенсійній справі. Отже, орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання його бажання, змінювати порядок обчислення його пенсії. Таке рішення органу Пенсійного фонду України порушило його пенсійні права.

Віжповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026- залишити без змін.

Відповідач зазначив, що оскільки пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік в електронному вигляді та в матеріалах пенсійної справи відсутні первинні документи, які підтверджують період роботи позивача в зоні відчуження та нарахування заробітної плати, а також у зв`язку з відсутністю можливості перевірити правильність розрахунку розміру заробітної плати (доходу), одержаної позивачем за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та визначення вірного розміру його пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність відповідно до Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р (ІІ)/2024, тому з метою уникнення подальшої переплати, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 обчислено із заробітної плати , визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку (середньомісячний заробіток для обчислення складає 25861,34 грн) та складає 18123,28 грн. Електронну пенсійну справу ОСОБА_1 перевірено, пенсію йому обчислено відповідно до чинного законодавства.

Відповідач вважав правильними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки надані позивачем суду довідки про заробітну плату не надавались ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та відповідно до ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України отримує пенсію по інвалідності (2 група захворювання, пов`язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі- Закон №796-ХІІ).

Згідно з довідкою від 07.04.2022 №6324-7000373025 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою . Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , його фактичним місцем проживання/ перебування є АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи наявні копії довідок ОСОБА_1 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС за 1986 рік .

Згідно з протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_1 Харківським приміським об`єднаним управлінням ПФУ станом на 10.04.2025, основний розмір його пенсії від середнього заробітку становив 62 571,68 грн, розмір його пенсії з надбавками склав 62 951,28 грн. Розрахунок пенсії проведено , виходячи із середньомісячного заробітку 83 428,90 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 Харківським приміським об`єднаним управлінням ПФУ , розмір його пенсії з надбавками з 01.08.2025 склав 18123,28 грн. Розрахунок пенсії проведено , виходячи із середньомісячного заробітку 25861,34 грн.

Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 21.10.2025 №2000-0202-8/163051 у відповідь на запит представника позивача адвоката Дзісь А.Р. повідомлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та отримує пенсію відповідно до Закону №796-ХІІ. Пенсія нараховується йому за даними електронної пенсійної справи, паперова пенсійна справа до ГУ ПФУ в Харківській області не надходила. Оскільки пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік в електронному вигляді та в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження та нарахування заробітної плати, а також у зв`язку з відсутністю можливості проведення перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма розмірами прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р (ІІ)/2024 у справі №3123/2023(229/23), для уникнення переплати пенсії розмір його пенсії з 01.08.2025 обчислено із заробітної плати , визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі-Порядок №1210).

18.11.2025 позивач через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій , зокрема, просив провести перерахунок його пенсії, виходячи із середньомісячного заробітку 83428,90 грн та надати інформацію щодо причин зменшення середньомісячного заробітку з 83428,90 грн до 25861,34 грн.

У відповідь на зазначене звернення позивача ГУ ПФУ в Харківській області листом від 03.12.2025 №41789-45065/М-03/8-2000/25 повідомило, що після ретельної перевірки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 було з`ясовано, що за матеріалами електронної пенсійної справи відсутні первинні документи, які підтверджують період його роботи в зоні відчуження та нарахування заробітної плати. У зв`язку з відсутністю можливості проведення перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р (ІІ)/2024 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 обчислено із заробітної плати, визначеної із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку №1210 (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 25861,34 грн). Отже, надати довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, для розрахунку пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків немає можливості. Розмір пенсії позивача з 01.08.2025 складає 18123,28 грн. Пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погодившись із діями відповідача щодо перерахунку пенсії без урахування довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії до 25861,34 грн, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що , виходячи з матеріалів справи, позивачем разом із заявою щодо перерахунку пенсії надано: ордер адвоката, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію згоди на обробку персональних даних. Суд вказав, що надані позивачем до суду першої інстанції довідки про заробітну плату не надавались відповідачу для перерахунку пенсії, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом 796-XII.

Згідно з ч. 1 ст. 49 вказаного Закону, пенсії особам, віднесеним до категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Частиною 4 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54, 57 і 59 Закону №796-ХІІ визначений у Порядку № 1210.

За змістом пп.3-4 п. 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

-менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

-менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Відповідно до положень ст. 15 Закону №796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами)<…>.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.<..>.

Наказом Міністерства соціального політики України від 12.10.2012 №644 затверджена форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні копії довідок ОСОБА_1 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС за 1986 рік .

Крім того, колегією суддів установлено, що розмір пенсії позивача до 01.08.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.08.2025 ГУ ПФУ в Харківській області перерахувало пенсію позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Матеріали справи не містять доказів висловлювання позивачем бажання на розрахунок його пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин, з урахуванням вимог законодавства, орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивача. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача. Таке рішення пенсійного органу порушило пенсійні права позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.08.2025 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах пенсійної справи позивача первинних документів, які підтверджують період його роботи в зоні відчуження та нарахування заробітної плати колегія суддів до уваги не приймає, оскільки законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, ще раз надавати документи, що раніше подавались пенсіонером до органу Пенсійного фонду України та мають бути наявні в його пенсійній справі.

Висновки суду першої інстанції про те, що надані позивачем до суду довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не надавались відповідачу для перерахунку пенсії та необхідність надання таких документів позивачем, є помилковими, оскільки, по-перше, законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, повторно надавати документи, які раніше подавалися до органу Пенсійного фонду України , по друге, із протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 Харківським приміським об`єднаним управлінням ПФУ станом на 10.04.2025 розрахунок пенсії позивача проведено , виходячи із середньомісячного заробітку 83428,90 грн.

Тобто, позивач вже отримував пенсію на підставі спірної довідки про заробітну плату у зоні відчуження.

Колегія суддів наголошує, що органи Пенсійного фонду не повинні ігнорувати власні рішення, що були прийняті раніше, скасовувати їх, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами Пенсійного фонду і громадянами, породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Отже, позиція відповідача щодо відсутності в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 є непослідовною, суперечить принципам правової визначеності та стабільності правовідносин, що закріплені у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування довідок про заробітну плату в зоні відчуження, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 83428,90 грн, є протиправними, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.

Щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії з 01.08.2025 на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 83428,90 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України , у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.

Разом з тим, суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд відповідної заяви та прийняття вмотивованого рішення, приймаючи рішення замість нього в умовах неповного з`ясування відповідачем обставин, що мають вирішальне значення для правильного прийняття рішення. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у спосіб, визначений позивачем.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В контексті вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 про перерахунок його пенсії з 01 серпня 2025 року на підставі довідок про заробітку плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 83428,90 грн з урахуванням висновків суду.

Підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 КАС України відсутні.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та хибно оцінено фактичні обставини, внаслідок чого зроблено правові висновки, які не можна визнати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 520/32775/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахуванням довідок про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, що призвело до зменшення розмір пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 про перерахунок його пенсії з 01 серпня 2025 року на підставі довідок про заробітку плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 83428,90 грн з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк