Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/21311/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р.Справа № 520/21311/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.07.26 по справі № 520/21311/26

за позовом ОСОБА_1

до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мірюк М.А. з прийняття до виконання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, яка не підлягає виконанню з 17.08.2023;

- скасувати постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мірюк М.А. від 19.06.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81308105 ідентифікатор доступу 3Д4Д7ГД3Г42А з виконання постанови № 639/52/23 від 17.04.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на позивача постановою № 639/52/23 від 17.04.2023 року накладено штраф у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже постанова є виконавчим документом, і видача будь-яких виконавчих листів у такій справі законом не передбачена. Таким чином, посилання суду на ч.5 ст. 287 КАС України є помилковим, оскільки справа № 639/52/23 не розглядалась Жовтневим районним судом м. Харкова як адміністративним судом, і виконавчий лист не видавався. Жовтневим районним судом м. Харкова розглянута справа про адміністративне правопорушення і прийнята постанова, яка є виконавчим документом. Посилався на ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначений порядок оскарження дій рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Частина 1 цієї статті визначає порядок такого оскарження щодо виконання судового рішення, за яким виданий виконавчий документ (виконавчий лист), і в такому разі дії виконавця можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. Якщо ж оскаржуються дії виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), а постанова про адміністративне правопорушення відноситься до цієї категорії, і виконавчий лист не видається, оскільки сама постанова є виконавчим документом, то вони (дії виконавця) можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Таким чином, суд незаконно відмовив у відкритті провадження у справі, тому ухвала від 21 липня 2026 року підлягає скасуванню.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що начальником відділу Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мірюк Марією Анатоліївною прийнято постанову від 25.05.2026, якою відкрито виконавче провадження № 81308105 з примусового виконання постанови №639/52/23, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 17.04.2023.

Не погодившись із діями відповідача щодо прийняття постанови про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 34000,00 грн, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов місцевих судів.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов не підсудний Харківському окружному адміністративному суду, оскільки його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 5 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1 та 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Керуючись статями 447 та 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, ЦПК України передбачає можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.

Статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КпАП України контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Разом з тим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, до адміністративного суду оскаржуються дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця виключно у разі не встановлення законодавцем іншого порядку судового оскарження таких дії чи рішень.

Судовим розглядом встановлено, що предметом спору у цій справі є постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2026, винесена у рамках виконавчого провадження № 81308105.

Вказане виконавче провадження відкрито з виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.04.2023 у справі №639/52/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн, ухваленої в порядку, встановленому КпАП України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 757/62025/17-ц, вирішуючи питання про юрисдикцію аналогічного спору, виклала правовий висновок, що справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КпАП України, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цим КпАП України не передбачено окремої можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати примусове виконання адміністративного стягнення. Водночас, КАС України передбачає право учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Оскільки, позивач оскаржував дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КпАП України, а не за наслідками розгляду цивільної справи, Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки у справі, яка розглядається, позивач оскаржує постанову державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КпАП України, а не за наслідками розгляду цивільної справи, то висновки суду першої інстанції про неможливість її розгляду в порядку адміністративного судочинства є помилковими.

Аналогічні висновки щодо віднесення до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами учасників виконавчого провадження щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця у зв`язку із примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, винесеного в порядку КпАП України, викладено в постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 541/346/17, від 04.10.2023 у справі № 240/8781/23, від 11.10.2023 у справі № 460/10292/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2024 у справі № 495/1465/22, від 16.04.2025 у справі № 242/2055/23.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для передачі справи за підсудністю, а тому адміністративна справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 520/21311/26 - скасувати.

Справу № 520/21311/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова