Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/7489/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р.Справа № 520/7489/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 05.08.26 року по справі № 520/7489/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду 28.07.2026 надійшла заява Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить суд : змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – ГУ ПФУ в Луганській області) на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії у розмірі 215 376.90 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 задоволено заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі.

Змінено спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 215 376.90 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 та повернути справу на новий розгляд суду першої інстанції для вирішення питання заміни первісного боржника у виконавчому провадженні № 76410887 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 з ГУ ПФУ в Луганській області на ГУ ПФУ в Харківській області та належного з`ясування у ГУ ПФУ в Харківській області обставин виконання рішення суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30.06.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24, що набрало законної сили 05.09.2024, зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум. За даними відомства Міноборони ОСОБА_1 знято з обліку по Луганській області 01.12.2024 у зв`язку з переїздом до АДРЕСА_1 . Станом на дату набрання рішення законної сили у зв`язку зі зміною місця проживання електронну пенсійну справу ОСОБА_1 передано на облік до ГУ ПФУ в Харківській області, що підтверджується запитом ГУ ПФУ в Харківській області від 12.06.2024 № 2000-0309-8/107261, у відповідь на який Головне управління листом від 26.06.2024 № 1200-0205-9/16625 направило електронну пенсійну справу та атестат про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .. Для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 Головне управління листом від 30.10.2024 № 1200- 0308-9/27749 та повторно листом від 06.11.2024 № 1200-0308-9/28336 звернулося до ГУ ПФУ в Харківській області із запитом про надання доступу шляхом вивантаження на адресу ГУ ПФУ в Луганській області електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для проведення перерахунку пенсії згідно рішення суду. Після отримання доступу до пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 Головним управлінням в листопаді 2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019 для здійснення виплати перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум. Посилається на те, що облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах). Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом № 4901, плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються Головними управліннями Пенсійного фонду України в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Після виконання рішення суду електронну пенсійну справу ОСОБА_1 разом із облікованою у ній заборгованістю за рішенням суду № 520/7489/24 повернуто до ГУ ПФУ в Харківській області для здійснення виплати перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум, що підтверджується листом від 21.11.2024 № 1200- 0308-9/29873 та додатково листом від 28.11.2024 № 1200-0308-9/30508. Отже, в межах наданих повноважень Головне управління здійснило обчислення сум, що підлягають виплаті за результатами нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання рішень суду, а облік та безпосередню виплату здійснює управління, на обліку якого перебуває електронна пенсійна справа ОСОБА_1 , тобто ГУ ПФУ в Харківській області. Також зазначає, що державним виконавцем проігноровано питання можливості заміни боржника у виконавчому провадженні № 76410887, за інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем не здійсненого жодного запиту до ГУ ПФУ в Харківській області для з`ясування стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24. Враховуючи те, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, розрахунок видатків на пенсійні виплати та виділення бюджетних коштів здійснюється саме цьому територіальному підрозділу Пенсійного фонду України, відповідно фактичним виконавцем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 є ГУ ПФУ в Харківській області, що свідчить про необхідність заміни боржника з ГУ ПФУ в Луганській області на ГУ ПФУ в .Харківській області. Також, зазначає, що суд першої інстанції, в разі уважного дослідження листа Головного управління від 18.02.2026 № 1200-0306-8/4223, з власної ініціативи міг залучити до участі у справі ГУ ПФУ України в Харківській області, однак цього також не сталося.

Судовий розгляд провести без участі представника ГУ ПФУ в Луганській області.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/7489/24 набрало законної сили : 05.09.2024.

На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в Луганській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019.

З наданого ГУ ПФУ в Луганській області розрахунку доплати за рішенням суду вбачається, що сума доплати за період із квітня 2019 по червень 2024 включно становить 215 376.90 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсі за пенсійною справою № ФЕ 1201012122 за Дорученням № Д ФЕ1201012122/16 (пенсіонер: ОСОБА_1 ).

Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Листом від 18.02.2026 №1200-0306-8/4223 відповідач повідомив заявника, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/7489/24 ГУ ПФУ в Луганській області в листопаді 2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум. Вказано, що заборгованість з перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2024 облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 821. Сума коштів, що нарахована на виконання рішення у справі № 520/7489/24, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Задовольняючи заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати перерахованої пенсії, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон України № 4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України № 4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019. Зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/7489/24 набрало законної сили : 05.09.2024.

На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в Луганській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019.

З наданого ГУ ПФУ в Луганській області розрахунку доплати за рішенням суду вбачається, що сума доплати за період із квітня 2019 по червень 2024 включно становить 215 376.90 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсі за пенсійною справою № ФЕ 1201012122 за Дорученням № Д ФЕ1201012122/16 (пенсіонер: ОСОБА_1 ).

Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Відповідачем як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції не надано доказів виплати різниці пенсії у розмірі 215 376.90 грн, як і не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду по справі № 520/7489/24 або роблять його неможливим.

Отже, рішення суду у справі № 520/7489/24 ГУ ПФУ в Луганській області виконано лише в частині проведення перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФЕ56882 від 02.09.2023 станом на 05.03.2019.

Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/7489/24, яке набрало законної сили 05.09.2024, не виконується у повному обсязі вже більше двох років.

Тож, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/7489/24 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в луганській області недоотриманої заборгованості по пенсії у розмірі 215 376.90 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Отже, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для змінити способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/7489/24 у частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період із квітень 2019 по червень 2024 включно, встановивши такий спосіб виконання: стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 215 376.90 грн.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Отже, відхиляючи доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.

З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення обґрунтована та підлягає задоволенню.

Переведення з червня 2024 пенсійної справи ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Харківській області не припиняє обов`язку ГУ ПФУ в Луганській області виконати рішення суду, боржником за яким визначено саме цей територіальний орган. Матеріали справи не містять судового рішення про заміну боржника його правонаступником.

Колегія суддів зазначає, що суд позбавлений можливості вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 379 КАС під час розгляду заяви заява Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення

При цьому, ГУ ПФУ в Луганській області, у разі наявності підстав, не позбавлене права звернутись до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 379 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд ураховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 по справі № 520/7489/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий