Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №671/2411/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/2411/25

Провадження № 22-ц/820/1422/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зазначило, що 20 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») і ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5190351 (далі – кредитний договір). За умовами цього договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачці кредит у розмірі 10 800 грн строком на 360 днів (з 20 грудня 2024 року по 15 грудня 2025 року) під 0,95% у день, а та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти. На підставі договору факторингу № 31/07/2025 від 31 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на дату відступлення права вимоги новому кредитору (31 липня 2025 року) виникла заборгованість у розмірі 40 262 грн 40 коп., яка складається з 10 800 грн заборгованості за кредитом, 22 982 грн 40 коп. заборгованості за процентами, 5 400 грн штрафних санкцій, 1 080 грн комісії за надання кредиту. Крім того, за період з 1 серпня 2025 року по 15 грудня 2025 року (137 календарних днів) товариство нарахувало проценти за користування кредитом у розмірі 14 056 грн 20 коп., а тому загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором склав 54 318 грн 60 коп.

За таких обставин ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 54 318 грн 60 коп. заборгованості за кредитним договором, 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у сумі 48 918 грн 60 коп. і судові витрати в сумі 11 187 грн 45 коп.

В решті позову відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за укладеним із ТОВ «Лінеура Україна» кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як нового кредитора, слід стягнути заборгованість у розмірі 48 918 грн 60 коп., із яких: 10 800 грн – заборгованість за кредитом, 37 038 грн 60 коп. – заборгованість за процентами, 1 080 грн – комісія за надання кредиту. У період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, відповідачка звільнена від обов`язку сплати на користь товариства неустойки (штрафу, пені), внаслідок чого в цій частині позов не підлягає задоволенню. Понесені ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом звільнення її від сплати процентів, штрафних санкцій і комісії посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 як дружина військовослужбовця звільнена від сплати процентів за кредитом, штрафних санкцій та комісії. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд розглянув справу без участі відповідачки, яку не було належним чином повідомлено про судовий розгляд.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не подало відзив на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо неправильності рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та відмови в позові про стягнення штрафу, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

Щодо додаткових доказів

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала апеляційному суду додаткові письмові докази (в копіях), а саме, військовий квиток серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 144-153), посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 155), свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с. 154), довідку Військової частини НОМЕР_4 від 18 лютого 2026 року №35/292 щодо перебування ОСОБА_2 на військовій службі (а.с. 156).

ОСОБА_1 не отримала ухвалу про відкриття провадження у справі через відсутність за місцем проживання (а.с. 123), а тому вона не змогла своєчасно подати ці докази.

З метою реалізації сторонами права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та дотримання принципу змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України), відповідно до частини восьмої статті 83, частини третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти та дослідити докази, що подані ОСОБА_1 на стадії апеляційного розгляду справи.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та не застосував норми статті 14 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-ХІІ).

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині розміру заборгованості за кредитним договором підлягає зміні.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

20 грудня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 10 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені цим договором (пункти 1.1, 1.2, 1.9 кредитного договору).

Пунктами 1.3, 1.4.1 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 360 днів під 0,95% за кожен день користування кредитом (стандартна процентна ставка, яка застосовується в межах всього строку кредитування).

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до кредитного договору) ОСОБА_1 повинна була повернути кредит у цілому до 15 грудня 2025 року.

Сторони визначили: тип процентної ставки – фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів; комісія за надання кредиту – 1 080 грн (пункти 1.3, 1.4 кредитного договору).

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 17452).

В день укладення кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало кредитні кошти на указаний ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 не виконала зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісії.

31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №31/07/2025, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило позивачу своє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Згідно з реєстром боржників станом на 31 липня 2025 року (на день переходу права вимоги до нового кредитора) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 34 862 грн 40 коп., із яких 10 800 грн – сума заборгованості за кредитом, 22 982 грн 40 коп. – сума заборгованості за процентами, 1 080 грн – сума заборгованості за комісією.

За період з 1 серпня 2025 року до 15 грудня 2025 року (137 календарних днів) товариство нарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 056 грн 20 коп.

З 2 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який з 20 липня 2022 року є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу частини другої, четвертої, шостої, восьмої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності – разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень частини першої статті 130 ЦПК України слідує, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

За змістом указаних правових норм повідомлення про судовий розгляд справи відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасника справи про дату, час і місце судового розгляду є порушенням його права на справедливий суд.

Суд повідомляє сторони про розгляд справи без їх виклику судовими повістками-повідомленнями.

За наявності в учасника справи електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» судова повістка надсилається судом до цього електронного кабінету, а за його відсутності – на зазначену у справі адресу.

Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку та вважається врученою в день складання цієї розписки.

На час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не мала зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 164).

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру № 2193897 від 30 грудня 2025 року (а.с. 107) місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 2 лютого 2026 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та вирішив питання про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11 лютого 2026 року суд надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі. Це поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою відділення зв`язку від 15 лютого 2026 року «за відсутністю адресата» (а.с. 123).

Отже відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.

Твердження ОСОБА_1 про неповідомлення її про судовий розгляд не відповідають фактичним обставинам справи.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. При цьому до нового кредитора переходять усі чинні права первісного кредитора. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором, у тому числі договору факторингу.

Зібрані докази вказують на те, що 20 грудня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 10 800 грн. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за надання кредиту в порядку, визначеному договором.

До закінчення строку кредитування ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, не повернула кредитні кошти у розмірі 10 800 грн та не сплатила визначену комісію у розмірі 1 080 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як нового кредитора, неповернутого кредиту та нарахованої комісії в сумі 11 880 грн.

Водночас суд першої інстанції неправильно вирішив позов в частині вимог про стягнення процентів.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XIІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з 18 березня 2014 року, тобто з моменту оголошення Указу Президента України від 17 березня 2014 року 303/2014 «Про часткову мобілізацію», і триває дотепер.

На момент виконання сторонами умов кредитних договорів і винесення судом рішення у справі ОСОБА_1 мала статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України.

Отже ОСОБА_1 відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону №2011-ХІІ звільняється від сплати процентів за користування кредитом, а тому позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення з неї 37 038 грн 60 коп. (22982,40+14056,20) процентів не підлягає задоволенню.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Під час розгляду справи суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 880 грн.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» майнового характеру заявлено з ціною 54 318 грн 60 коп. і задоволено з урахуванням висновків апеляційного суду на суму 11 880 грн, тобто на 21,87% (11880,00?100:54318,60).

Відтак з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід присудити витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 529 грн 78 коп. (2422,40?21,87%) і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 187 грн (10000?21,87%), а всього – 2 716 грн 78 коп. судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 97,17% (37038,60?100:38118,60), на товариство слід покласти витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 477 грн 89 коп. (2550,06?97,17%).

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе звільнити ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» від сплати відповідачці судового збору за подання апеляційної скарги та присудити з ОСОБА_1 на користь товариства судові витрати у розмірі 238 грн 89 коп. (2716,78-2477,89).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження – 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 44559822) 11 880 гривень заборгованості за кредитним договором і 238 гривень 89 копійок судових витрат, а всього – 12 118 гривень 89 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Павловська А.А.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 27