Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №753/20554/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 753/20554/24

Провадження № 22-ц/820/1789/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 753/20554/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року у складі судді Демчука П.В. у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ТзДВ «Експрес Страхування» звернулося до суду із позовом, в якому страхова компанія просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь відшкодування в сумі 251 578 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, що 30 березня 2024 року о 09 год. 45 хв. у м. Києві по вул. Генерала Алмазова на перехресті із вул. Старонаводницька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не дав дорогу автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався у зустрічному напрямку, прямо, що призвело до зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вина водія ОСОБА_1 встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/16328/24 від 29.04.2024 року.

Автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , 2021 р.в, застрахований ТзДВ «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.23.2777929 від 03.08.2023 року, який діяв з 02.09.2023 року по 01.09.2024 року.

Страхувальником було подано до ТзДВ «Експрес Страхування» заяву про виплату страхового відшкодування. Згідно страхових актів № 3.24.01565-1 та № 3.24.01565-2 страхове відшкодування становить 216 808, 73 грн. та 34 770 грн.

Відповідно до умов договору добровільного майнового страхування ТзДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування за автомобіль у розмірі 251578,73 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не застрахована, у зв`язку з цим позивач має право вимоги до відповідача і тому просить стягнути суму виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзДВ «Експрес Страхування» 251 578,73 грн страхового відшкодування та 3773,67 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт посилається, що судом не досліджено питання щодо вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, це є виключно питаннями у галузі спеціальних знань експерта. Їх вирішення здійснюється шляхом застосування Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України та ФДМУ № 142/5/2092 від 24.11.2003) та потребує спеціальних інженерних та економічних знань. Відмова суду у призначенні повторної експертизи без належного обґрунтування фактично позбавила відповідача можливості спростувати розмір позовних вимог шляхом проведення незалежного дослідження, у зв`язку з чим було порушено принцип змагальності сторін, закріплений у статті 12 ЦПК України, а також право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року). Крім того, в судовому рішенні допущено помилку, оскільки судом зазначено, що за клопотанням представника позивача призначалася автотоварознавча експертиза, проте це не відповідає матеріалам справи. Судову автотоварознавчу експертизу призначено ухвалою від 27 листопада 2025 року виключно за клопотанням представника відповідача — адвоката Кучерука Т.М., представник позивача призначення першої експертизи не ініціював.

Апелянт зазначає, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки судом дійсний розмір матеріального збитку не встановлено.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 .

03.08.2023 року між позивачем ТзДВ «Експрес Страхування» та страхувальником ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 209.23.2777929 УА 264006, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з.к НОМЕР_2 зі строком дії до 01.09.2024 року. Страхова сума по транспортному засобу і додатковому обладнанню складає договору 1622197 грн.

Відповідно до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування, яке відповідно до п. 2.1.18 становить грошову суму в межах якої страховик зобов`язується здійснити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

Зокрема, за умовами пункту 9.8 договору розмір завданих збитків визначається та виплачується страховиком на підставі п. 9.8.1 у випадку обрання страхувальником опції «пріоритет СТО» - за умови перерахуваня коштів на СТО для здійснення відновлювального ремонту ТЗ або перерахування страхувальнику, якщо роботи по ремонту вже оплачені, - кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактури, нарядів замощень, актів виконаних роб та інших документів, що підтверджують вартість та факт виконаних робіт відновлювального ремонту на СТО. Вартість відновлювального ремонту ТЗ за опцією «пріоритет СТО» визначається відповідно до одного з нижченаведених варіантів:

-9.8.2.1. Варіант 1. На базі СТО, що підтримує гарантійні зобов`язання виробника, застрахованого ТЗ та яка письмово вказується страховиком страхувальнику на підставі калькуляції СТО із застосуванням цін на запасні частини та вартості нормо-годин СТО , яка підтримує гарантійні зобов`язання щодо даної марки ТЗ, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт;

-9.8.2.2. варіант 2. На базі СТО за вибором страховика на підставі калькуляції СТО із застосування цін на запасні частини та вартості нормо годин СТО за вибором Страховика, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт;

-- 9.8.2.3. Варіант. 3. За умови перерахування коштів на рахунок страхувальника, якщо роботи по відновленню ТЗ страхувальником не оплачені, а розмір завданих збитків не перевищує 10000 грн., на підставі ремонтної калькуляції, виконаної страховиком з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Отже за умовами договору при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають за рахунок страхового відшкодування тільки реальні збитки у вигляді витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на підставі ремонтної калькуляції СТО.

Також в даному договору вказані Особливі умови страхування, а саме, у п. 6 зазначено перелік застрахованого додаткового обладнання: - фаркоп вартістю 20445 грн., решітка декоративна чорна вартістю 3177 грн., плівка для авто PPF DYNO Liht вартістю 35305 грн.

30 березня 2024 року о 09 год. 45 хв. у м. Києві по вул. Генерала Алмазова на перехресті із вул. Старонаводницька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не дав дорогу автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався у зустрічному напрямку, прямо, що призвело до зіткнення.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 у відповідності до вимог чинного законодавства застрахована не була.

Постановою Печерського районного суду від 29 квітня 2024 року по справі № 757/16328/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

01 квітня 2024 року страхувальником ОСОБА_2 було подано до ТзДВ «Експрес Страхування» заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акта №3.24.1565-1 страхове відшкодування становить 216808,73 грн, а згідно страхового акта №3.24.01565-2 34770 грн. Вказані суми страхового відшкодування були визначені на підставі рахунків-фактури від 12.04.2024 року ТОВ «Автосаміт» ЛТД,

Вказані суми були відшкодовані позивачем для ТОВ «Автосаміт ЛТД» згідно платіжної інструкції № 68817449 від 17 квітня 2024 року (216808,73 грн.) та № 68817646 від 25 квітня 2024 року (34770 грн.).

При цьому ТОВ «Автосаміт ЛТД» проводило ремонт належного ОСОБА_2 транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 за актом виконаних робіт від 29.04.2024 року, а послуги по захисній плівці були надані позивачу згідно акту від 14 травня 2024 року.

Проте згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи від 12 березня 2026 року № СЕ-19/123-26/67-АВ, проведеної за ухвалою суду під час розгляду справи за клопотанням відповідача, який не погодився з розміром відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 , проведеного ТОВ «Автосаміт ЛТД»:

-вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 після ДТП складає 129090,47 грн. без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу;

-вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням розміру втрати товарного вигляду складає 196823,04 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статтею 1166, ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини друга статті 1187 ЦК України).

За нормами ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 вересня 2022 року у справі №441/756/18 та від 25 лютого 2025 року у справі № 712/3111/23.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» в редакції на час настання страхового випадку страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

При цьому Верховний Суд в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 554/5837/15-ц дійшов правого висновку, що при відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Отже з врахуванням обставин справи, до позивача. який за договором добровільного страхування здійснив страхову виплату потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перейшло згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» в редакції на час настання страхового випадку та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, в даному випадку до відповідача у даній справі, у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

В зв`язку з цим висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірними.

Однак, визначаючи розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції не взяв до уваги всі докази по справі.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі та визначаючи розмір грошових сум, що підлягають стягненню з відповідача. суд першої інстанції взяв до уваги лише письмові докази, надані позивачем, а саме рахунки-фактури від 12.04.2024 року станції технічного обслуговування - ТОВ «Автосаміт» ЛТД та платіжні інструкції № 68817449 від 17 квітня 2024 року (216808,73 грн.) та № 68817646 від 25 квітня 2024 року (34770 грн.) і підставою для виплати страхвого відшкодування на час виплати були лише вищевказані рахунки-фактури СТО.

Однак за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 209.23.2777929 УА 264006 від 03.08.2023 року, укладеного між позивачем ТДВ «Експрес Страхування» та страхувальником ОСОБА_3 , розмір завданих збитків визначається на виплачується страховиком на підставі п. 9.8.1 у випадку обрання страхувальником опції «пріоритет СТО» та вартість відновлювального ремонту ТЗ за опцією «пріоритет СТО» визначається відповідно до одного з нижченаведених варіантів:

-9.8.2.1. Варіант 1. На базі СТО, що підтримує гарантійні зобов`язання виробника, застрахованого ТЗ та яка письмово вказується страховиком страхувальнику на підставі калькуляції СТО із застосуванням цін на запасні частини та вартості нормо-годин СТО, яка підтримує гарантійні зобов`язання щодо даної марки ТЗ, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт;

-9.8.2.2. варіант 2. На базі СТО за вибором страховика на підставі калькуляції СТО із застосування цін на запасні частини та вартості нормо годин СТО за вибором Страховика, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт;

-- 9.8.2.3. Варіант. 3. За умови перерахування коштів на рахунок страхувальника, якщо роботи по відновленню ТЗ страхувальником не оплачені, а розмір завданих збитків не перевищує 10000 грн., на підставі ремонтної калькуляції, виконаної страховиком з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Тобто за умовами договору у разі обрання страхувальником опції «пріоритет СТО» вартість відновлювального ремонту ТЗ визначається виключно на підставі калькуляції СТО із застосуванням цін на запасні частини та вартості нормо-годин СТО, однак така калькуляція СТО в матеріалах справи відсутня.

В зв`язку з чим виплата страховиком страхувальнику розміру відновлювального ремонт у лише на підставі рахунків-фактури від 12.04.2024 року ще до закінчення ремонту не відповідає умовам договору при обранні страхувальником опції «пріоритет СТО».

Відповідач не погоджувався в суді першої інстанції за таким розміром і за його клопотанням судом було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, за висновком якої від 12 березня 2026 року № СЕ-19/123-26/67-АВ:

-вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 після ДТП складає 129090,47 грн. без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу;

-вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням розміру втрати товарного вигляду складає 196823,04 грн.

Даний висновок експерта позивачем не спростовано, хоча позивач заявляв суду клопотання про призначення повторної експертизи, однак суд в такому клопотанні відмовив, в суді апеляційної інстанції позивач такого клопотання, не заявляв.

Враховуючи, що для визначення вартості відновлювального ремонту та перевірки заперечень відповідача щодо відповідності фактичним обставинам справи та правильності вартості розміру відновлювального ремонту автомобіля потерпілого ТзОВ «Автосаміт ЛТД», тобто для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає вищевказаний висновок експерта належним та допустимим доказом, який не спростований сторонами.

Посилання апелянта на сумніви щодо висновку експерта і необхідності проведення повторної експертизи для встановлення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля є безпідставними, оскільки коефіцієнту фізичного зносу автомобіля враховується при визначення розміру відновлювального ремонту за договорами, укладеними згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а в даному випадку між сторонами виникли правовідносини на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту в порядку суброгації і за умовами цього договору добровільного страхування наземного транспорту № 209.23.2777929 УА 264006 від 03.08.2023 року, укладеного між позивачем ТДВ «Експрес Страхування» та страхувальником ОСОБА_3 , коефіцієнт фізичного зносу автомобіля при визначенні розміру відновлювального ремонту автомобіля і розміру страхового відшкодування не враховується.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що в даному випадку в основу судового рішення як належний та допустимий доказ має бути покладений висновок судової транспортно-товарознавчу експертизу від 12 березня 2026 року № СЕ-19/123-26/67-АВ, за яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 після ДТП складає 129090,47 грн.

При цьому колегія суддів вважає, що даному випадку не може бути взято до уваги, визначений експертом розмір матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado» 150, д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням розміру втрати товарного вигляду в сумі 196823,04 грн., що складається в сумі з вартості відновлювального ремонту 129090,47 грн. та 67732,57 грн. втрата товарного вигляду автомобіля, так як за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 209.23.2777929 УА 264006 від 03.08.2023 року страхове відшкодування складається лише з вартості відновлювального ремонту автомобіля (п. 9.8 договору).

Однак при визначенні суми, що підлягає стягненню, на користь позивача, колегія суддів враховує, що за п. 6 в розділі «Особливі умови страхування», а саме, у п. 6 зазначено перелік застрахованого додаткового обладнання плівка для авто PPF DYNO Liht вартістю 35305 грн.

Позивачем надано суду докази щодо необхідності та виконання робіт з наклеювання даного додаткового обладнання внаслідок ДТП на суму 34770 грн, яка теж підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути в порядку суброгації на відшкодування, завданих дорожньо-транспортною пригодою з вини відповідача збитків в загальній сумі 163860,47 грн.

Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не надав, а тому рішення суду підлягає зміні з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було подано позов з ціною. 251578,73 грн., при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3773 грн. 67 коп.

Позов задоволено частково на суму 163860,47 грн. тобто на 65,13% (163860,47х100/251578,73), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подачу позову в сумі 2457,9 грн. (3773,67х65,13%).

При подачі апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір в сумі 3633,6 грн., апеляційну скаргу задоволено на 34,87%, а тому з позивача на користь відповідача слід стягнути 1267,03 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ізяславського районного суду від 02 червня 2026 року змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Страхування» (місце знаходження - м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, ЄДРПОУ 36086124) 163860,47 грн. страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Страхування» (місце знаходження - м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, ЄДРПОУ 36086124) 2457,9 грн. у відшкодування сплаченого судового збору за подання позову.

В решті позову відмовити

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Страхування» (місце знаходження - м. Київ, просп. Степана Бандери, 22, ЄДРПОУ 36086124) на користь ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1267,03 грн. у відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 05 жовтня 2026 року

Суддя А.М. Костенко

Л.М. Грох Т.О. Янчук