Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №684/520/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 684/520/26

Провадження № 33/820/784/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , різноробочу ТОВ «Адампіль»,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду ОСОБА_1 14 серпня 2026 року о 22 год 11 хв у с. Липки Хмельницького району Хмельницької області по вулиці Світанковій, 7, керувала мотоблоком марки ДГЗ з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стверджує, що транспортним засобом вона не керувала, отже в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, апелянтка вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками поліції, не може вважатися належним доказом її вини без підтвердження іншими доказами, які відсутні в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, пов`язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745862 від 14 серпня 2026 року, з якого вбачається, що 14 серпня 2026 року о 22 год 11 хв у с. Липки по вул. Світанковій, 7 ОСОБА_1 керувала мотоблоком марки ДГЗ з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому медичному закладі відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя (а.с. 2);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14 серпня 2026 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 направлялася до КНП «Старосинявська багатопрофільна лікарня» Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів та рівноваги, почервоніння шкіри обличчя (а.с. 5);

- відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, яким підтверджується, що 14 серпня 2026 року о 22 год ОСОБА_1 проїжджала мотоблоком марки ДГЗ без розпізнавальних знаків повз службовий автомобіль працівників поліції та була ними зупинена. Факт руху даним транспортним засобом супроводжувався характерним звуком двигуна мотоблока. Після цього, поліцейські вийшли з службового автомобіля та підійшли до транспортного засобу. За кермом одномісного мотоблока перебувала лише ОСОБА_1 . На відеозаписі жодних інших учасників поблизу події зафіксовано не було. Під час спілкування з водійкою працівники поліції виявили у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 повідомила, що алкогольних напоїв вона не вживала, та почала залишати місце події. Поліцейські зупинили її та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Водійка повідомила, що святкувала день народження та вживала пиво. Від пропозиції пройти огляд на місці зупинки вона відмовилась. Надалі, правоохоронці запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі. З даною пропозицією ОСОБА_1 також не погодилась. Після цього, працівники поліції повідомили, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водійка в грубій формі залишила місце події, відмовившись від подальшого розгляду справи та ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення. Після складання адміністративних матеріалів працівник поліції вказав, що відеозапис припиняється, а копію протоколу про адміністративне правопорушення буде надіслано ОСОБА_1 за місцем її проживання (а.с. 6).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, враховуючи наявність інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, її твердження про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745862 від 14 серпня 2026 року є неналежним, апеляційний суд вважає необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом вона не керувала, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано, що мотоблок марки ДГЗ був зупинений під час руху повз службовий автомобіль поліцейських, а за його кермом перебувала саме ОСОБА_1 . Жодних інших осіб поблизу транспортного засобу на відеозаписі не зафіксовано.

Крім того, факт керування апелянткою підтверджується характерним звуком роботи двигуна мотоблока, який припинився одразу після зупинки транспортного засобу, що вказує на його вимкнення ОСОБА_1 .

Слід врахувати й те, що після зупинки водійка вчинила механічні дії з важелями керування мотоблоком та повідомила працівникам поліції про можливість розрядження акумулятора, що свідчить про її обізнаність із порядком експлуатації транспортного засобу зазначеної марки та спростовує її довід про невміння ним користуватися.

При цьому, вказана версія про керування транспортним засобом іншою особою не узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами та не була підтверджена жодними об`єктивними даними.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керувала, є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на неї в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а її апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.