Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №607/22206/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/22206/25Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.

Провадження № 22-ц/817/1053/26Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

з участю секретаря - Хоміцька С.О.

без участі сторін, належним чином

повідомлених про день, час та місце розгляду справи,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 607/22206/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2026 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Доліба Олена Володимирівна про визнання права власності на недоотримані доплати до пенсії та їх стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Доліба Олена Володимирівна про визнання права власності на недоотримані доплати до пенсії та їх стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за заповітом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Згідно рішень Тернопільського окружного адміністративного суду у справах № 500/6557/21 від 16.11.2021 року та № 500/3016/23 від 18.07.2023 року ОСОБА_2 нарахована доплата до пенсії у розмірі 180 073.90 грн, яка не виплачена. Вона звернулась до відповідача із заявою про виплату донарахованих сум, однак отримала відмову.

За наведених обставин просить визнати в порядку спадкування за заповітом права власності на недоотриману доплату до пенсії згідно рішень Тернопільського окружного адміністративного суду №500/6557/21 від 16.11.2021 року та №500/3016/23 від 18.07.2023 року, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , у розмірі 180 073.90 грн та стягнути її.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Доліба Олена Володимирівна про визнання права власності на недоотримані доплати до пенсії та їх стягнення задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нараховану та недоотриману доплату до пенсії згідно рішень Тернопільського окружного адміністративного суду №500/6557/21 від 6.11.2021 року та №500/3016/23 від 18.07.2023 року, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 у розмірі 180 073.90 грн.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 нараховану та недоотриману доплату до пенсії у розмірі 180 073 (сто вісімдесят тисяч сімдесят три) грн 90 коп, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду № 500/6557/21 від 16.11.2021 року та №500/3016/23 від 18.07.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1800 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Посилається на те, що згідно ст.61 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Отже, члени сім`ї спадкодавця повинні звернутись за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

На виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №500/3016/23, яке набрало законної сили 17.12.2021, від 18.07.2023 у справі 500/3016/23, яке набрало законної сили 18.08.2023 ОСОБА_2 нараховано доплати в сумі 170473,90 грн за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 та в сумі 9600 грн за період з 01.06.2023 по 31.10.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що мотиви апеляційної скарги відповідача є безпідставними і надуманими, які спростовуються матеріалами справи.

Зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регулюють, судову практику з цього приводу та не допустив порушення процесуальних норм права.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Чорківського районного нотаріального округу. Вона частково оформила свої спадкові права. Оскільки ГУ ПФ України в Тернопільській області своїм листом від 28 липня 2025 року за №4813-4925/М-02/8-1900/25 повідомило її, що на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року справа № 500/6557/21 та від 18.07.2023 року справа № 500/3016/23 року, які набрали законної сили, ОСОБА_2 нараховано доплати у сумі 170 473.90 грн за період з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року та 9600 грн за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року, однак їх не виплачено, вона звернулася до суду з даним позовом .

Вказує, що по даний час рішення суду не виконані та кошти відповідачем не виплачені.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

ОСОБА_1 в судове засідання нез`явилась, від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника .

Приватний нотаріус Доліба О.В. в судове засідання не з`явилась, повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак повернулась на адресу Тернопільського апеляційного суду як не отримана з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 2, п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування за заповітом, а саме на недоотриману пенсію спадкодавця.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №500/6557/21 задоволено позов ОСОБА_2 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум. Вирішено питання судових витрат.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень таке рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 17 грудня 2021 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №500/3016/23 задоволено позов ОСОБА_2 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо не нарахування та не виплати з 07.06.2023 ОСОБА_2 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 07.06.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з врахування виплачених сум”.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень таке рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 18 серпня 2023 року.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом посвідченим приватним нотаріусом Чорківського районного нотаріального округу Доліба О.В. від 02.10.2023 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1664.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2024 року.

21 січня 2025 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Доліба О.В. відкрито спадкову справу за №16/2025 після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 від 21 січня 2025 року про прийняття спадщини.

Як слідує з довідки Чортківської міської ради від 31 січня 2025 року, витягу з реєстру територіальної громади від 17.07.2024 року та будинкової книги по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_2 . Разом з ним за даною адресою також були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

03 липня 2025 року приватним нотаріусом на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру.

04 червня 2025 року приватний нотаріус Доліба О.В. звернулася до ГУПФ України в Тернопільській області із запитом щодо надання довідки про наявність сум недоотриманої пенсії або інших виплат, які належали померлому ОСОБА_2 .

Згідно листа від 09 червня 2025 року ГУПФ України в Тернопільській області повідомило приватного нотаріуса, що недоотримані суми пенсії ОСОБА_2 відсутні, у зв`язку із виплатою їх в повному обсязі. Додатково інформують, що на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року справа № 500/6557/21 та від 18.07.2023 року справа № 500/3016/23 року були нараховані суми коштів, які станом на 09.06.2025 року не виплачені.

10 липня 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату заборгованості з пенсії спадкодавця ОСОБА_2 згідно вищевказаних судових рішень.

ГУПФ України в Тернопільській області листом від 28 липня 2025 року за №4813-4925/М-02/8-1900/25 повідомило позивача, що на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року справа № 500/6557/21 та від 18.07.2023 року справа № 500/3016/23 року, які набрали законної сили, ОСОБА_2 нараховано доплати у сумі 170 473.90 грн за період з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року та 9600 грн за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року. Відмовлено у виплаті коштів та роз`яснено право на звернення до відповідних судових органів з метою захисту прав.

Встановлено, що по даний час рішення суду не виконане та кошти відповідачем не виплачені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини, а тому позивачка як спадкоємиця, що належно прийняла спадщину набула право на отримання невиплаченої пенсії в порядку спадкування.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

-цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

-право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

-право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до вимог частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Перелік документів, які необхідно надати для отримання недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, визначено Порядком надання та оформлення документів для призначення(перерахування) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2.26 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахування) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2011 року №22-1, із змінами та доповненнями, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 522/19647/17.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьомастатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та частково оформила спадкові права на квартиру.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року у справі №500/6557/21 та від 18.07.2023 року справа № 500/3016/23 року та нараховано доплати у сумі 170473,90 та 9600 грн. Сума недоотриманої пенсії становить 180 073,90 грн, яка по даний час не виплачена.

Відтак, недоотримані доплати до пенсії ОСОБА_2 входять до складу спадщини та позивачка, як єдиний спадкоємець за заповітом, має право на їх отримання.

Наявність свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.07.2025 року, цілком підтверджує, що позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Отже, вся сума недоотриманої пенсії померлого належить їй на праві власності в порядку спадкування.

Судом не встановлено наявність інших членів сім`ї у ОСОБА_2 , які б звернулись до пенсійного фонду із заявою про виплату недоотриманих сум пенсії.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування та стягнути з ГУ Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь позивачки недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в розмірі 180073,90 грн.

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що ОСОБА_1 не має права на отримання недоодержаної пенсії, оскільки в силу ст.61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, оскільки батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Норми ЦК України не визначають строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2026 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У силу ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в межах понесених ними сум.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома