Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №439/1402/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1402/26 Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Т.Л.

Провадження № 33/811/1519/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Луки Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Луки Тараса Миколайовича на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи - відмовлено.

Визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Згідно з постановою судді, 26 листопада 2025 року о 16 години 30 хвилин в місті Броди по вулиці Великі Фільварки 82, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом електроскутером без номерного знаку, під час руху не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Набережна на вул. В. Фільварки, не надала переваги в русі автомобілю марки OpelZefira, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась по головній дорозі та скоїла з нею зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, а ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_1 порушила п.12.1, 16.11 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Лука Т.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що про оскаржуване рішення адвокату Луці Т.М. стало відомо з моменту надання загального доступу через ЄДРСР.

Крім того, в період часу з 03.08.2026 по 16.08.2026 року адвокат перебував у відпустці.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду була прийнята з порушенням процесуальних та матеріальних норм.

Звертає увагу на те, що відмова суду у призначенні експертизи виключно через побоювання затягування процесу є порушенням принципу змагальності та права на справедливий суд, якщо обставини справи потребують спеціальних знань.

Вказує, що наявна у матеріалах справи експертиза №СЕ-19/114-26/3446-ІТ від 27 березня 2026 року проводилась виключно на підставі вихідних даних, наданих слідчому зі слів самого водія ОСОБА_2 , без урахування фактичної траєкторії руху електроскутера та показань потерпілої ОСОБА_1 , яка стверджує, що зіткнення відбулося під іншим кутом та за обставин, які свідчать про грубе порушення ПДР саме водієм автомобіля.

Зауважує, що без проведення комплексної транспортно-трасологічної експертизи неможливо встановити, де саме відбулося зіткнення, на якій смузі руху.

Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Луки Т.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №683562 від 03 червня 2026 року, з якого вбачається, що 26 листопада 2025 року о 16 години 30 хвилин в місті Броди по вулиці Великі Фільварки 82, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутером без номерного знаку, під час руху не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Набережна на вул. В. Фільварки, не надала переваги в русі автомобілю марки:OpelZefira, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась по головній дорозі та скоїла з нею зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, а ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_1 порушила п.12.1, 16.11 ПДР;

-постановою про закриття кримінального провадження від 24 квітня 2026 року, відповідно до якої кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000397 від 02 грудня 2025 року закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення;

-схемою місця ДТП від 26 листопада 2025 року о 16 годині 30 хвилин в м. Броди по вул. В. Фільварки 82, з якої встановлено всі обставини ДТП;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141160000397 від 02 грудня 2025 року з якого встановлено, що 01 грудня 2025 року до ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області звернулась ОСОБА_1 із заявою про внесення до ЄРДР відомостей по факту вчинення ДТП, яка мала місце 26 листопада 2025 року приблизно о 16 годині 30 хвилин на перехресті вулиць В. Фільварки та Набережна в м. Броди за участі електроскутера під її керуванням та участю автомобіля марки:OpelZefira, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .Внаслідок ДТП ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра зліва;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 02 грудня 2025 року в якому пояснила, що увімкнула лівий покажчик повороту і з вулиці Набережна здійснювала поворот наліво, щоб їхати в сторону центру міста. В той побачила, що зліва у напрямку перехрестя, тобто від центру міста рухається легковий автомобіль із увімкненими світлом фар. До нього відстань була 60-70 метрів. ОСОБА_1 повернула наліво і рухалася уже смугою руху до центру міста. В той час вказаний автомобіль чомусь виїхав на її смугу руху і взяв ще лівіше. Присутня водійка автомобіля сказала, що вона їхала по своїй смузі руху, тобто по вулиці В.Фільварки, і що ОСОБА_1 виїжджала з вулиці Набережна і не пропустила ї;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 02 грудня 2025 року відповідно до яких, коли прибув на місце ДТП, то бачив, що на середині смуги руху від центру міста до с. Дітківці знаходиться належний йомуелектроскутер. Він лежав на лівому боку, переднім колесом у напрямку тротуару і заднім колесом до осьової лінії на відстані біля 1 метра. На місці події знаходилася і моя дружина. Також на місці події знаходився легковий автомобіль марки «Опель зафіра», чорного кольору. Він був припаркований біля правого тротуару по напрямку руху до с. Дітківці на відстані біля 60-70 метрів від примикання вулиці Набережна. Моя дружина пояснювала, що вона виїхала з вулиці Набережна, здійснювала поворот наліво із увімкненим покажчиком повороту, щоб їхати в сторону центру міста. В той час вона ще здалеку бачила попередньо вказаний автомобіль і він знаходився до неї за 60-70 метрів. Вона перетнула смугу руху до виїзду з м. Броди і повернула наліво і рухалася уже смугою руху до центру міста. В той час вказаний автомобіль чомусь виїхав на її смугу руху і взяв ще лівіше і після чого своєю правою стороною, в районі правого краю переднього бампера, вдарив в переднє колесо електроскутера після чого моя дружина впала, а автомобіль проїхав дещо далі і зупинився;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 02 грудня 2025 року в яких пояснила наступне, що рухалася із швидкістю біля 40-50 км/год. Я наближалася до перехрестя даної вулиці із вулицею Набережна, і в момент, коли я знаходилася на незначній відстані від примикання цієї вулиці справа відносно напрямку мого руху, то раптово звідти виїхав електроскутер на якому була водій. Відстань до нього була дуже незначна і я не встигла загальмувати автомобіль, а лише встигла дещо крутнути кермо вліво і потім направо. Але виїхати на зустрічну смугу я не могла, бо в той час зустрічною смугою у зустрічному напрямку проїжджав легковий автомобіль. Відбулося контактування між правою частиною переднього бампера мого автомобіля і переднім колесом електроскутера. Зауважу, що електроскутер відносно мого автомобіля був повернутий своєю лівою стороною і розміщений був відносно мого автомобіля під кутом приблизно 90 градусів. Після чого він контактував із правим переднім крилом мого автомобіля і впав. Я розгубилася і екстрено автомобіль не гальмувала, а прокотилася накатом і зупинила автомобіль справа біля тротуару. В той час до мого автомобіля наблизився легковий автомобіль білого кольору з якого вийшли двоє військових і один працівник поліції. Я вийшла з автомобіля і пішла до місця ДТП. Там була візуально знайома мені жінка. Я з нею стала розмовляти про цю ситуацію. Військові запитували чи не потрібно нам швидкої допомоги, і жінка відмовилася. Казала, що все добре, нічого не потрібно. Я викликала поліцію. І була на місці до її приїзду;

-висновком експерта № СЕ-19/114-25/30161-ІТ від 19 грудня 2025 року з якого встановлено, що встановити місце зіткнення автомобіля OpelZafira (номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 із електроскутеромYiben YB50QT3К (без номерного знаку) під керуванням ОСОБА_4 не видається можливим, по причині відсутності достатнього комплексу зафіксованих слідових ознак, які б могли встановити картину зближення транспортних засобів перед зіткненням чи безпосередньо вказати на місце зіткнення. На момент первинного контактування, взаємне розташування автомобіля OpelZafira (номерний знак НОМЕР_1 ) та електроскутераYiben YB50QT-3K було таким, що кут міжїх повздовжніми осями становив приблизно 80° ± 5°, що було визначено графічною реконструкцією з урахуванням розташування, локалізації, форми та розмірів пошкоджень транспортних засобів;

-фото таблицею транспортних засобів з яких вбачається пошкодження автомобіля OpelZafira (номерний знак НОМЕР_1 ) та електроскутераYiben YB50QT3К (без номерного знаку);

-висновком експерта №СЕ-19/114-26/3446-ІТ від 27 березня 2026 року встановлено, що в даній дорожній ситуації, при наданих слідством на дослідження вихідних даних, порівняння фактичних дій водія автомобіля OpelZafira (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 в дорожній обстановці, яка склалася та наведена з необхідними згідно Правил дорожнього руху, дає підстави стверджувати, що з технічної точки зору в її діях не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які б перебували у причинному зв`язку з настанням події ДТП. В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, при наданих на дослідження вихідних даних, порівнюючи фактичні дії кермувальникаелектроскутераYiben ОСОБА_5 , ОСОБА_1 з необхідними її діями у відповідності до вимог ПДР, у її діях вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 та 16.11 ПДР, що з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно з п. 12.1. ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 16.11. ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , при перетині нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, а саме, рухаючись по другорядній дорозі, не вибрала безпечної швидкості руху не ураховувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рухелектроскутера та безпечно керувати ним, виїжджаючи з другорядної дороги не надала дорогу транспортному засобу під керуванням водія ОСОБА_6 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відмова суду першої інстанції у призначенні експертизи була обумовлена виключно побоюванням затягування розгляду справи та у зв`язку з цим порушує принцип змагальності і право особи на справедливий суд.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо призначення експертизи, виходив насамперед із відсутності необхідності у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом зазначено, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення обставин ДТП та надання оцінки діям ОСОБА_1 на предмет дотримання нею вимог Правил дорожнього руху, а відтак проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи не є необхідним.

Таким чином, твердження апелянта про те, що суд відмовив у призначенні експертизи виключно з мотивів можливого затягування розгляду справи, не відповідає змісту оскаржуваної постанови. Посилання суду на можливе затягування розгляду справи було наведено додатково, тоді як визначальною підставою для відмови у задоволенні клопотання стала відсутність встановленої судом потреби у спеціальних знаннях та достатність наявних у справі доказів для її вирішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для призначення експертизи, а наведені в апеляційній скарзі доводи цього висновку не спростовують.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності висновку експерта № СЕ-19/114-26/3446-ІТ від 27 березня 2026 року з огляду на те, що при його проведенні нібито враховано виключно вихідні дані, надані зі слів водія ОСОБА_2 , без урахування фактичної траєкторії руху електроскутера та показань ОСОБА_1 , не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Як убачається зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 24 квітня 2026 року, органом досудового розслідування вживалися необхідні заходи для всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин події. Зокрема, у ході досудового розслідування допитано осіб, показання яких мали значення для встановлення обставин події, досліджено відповідні документи, проведено необхідні слідчі (розшукові) дії та експертизи.

Отже, з наведеної постанови вбачається, що обставини дорожньо-транспортної пригоди були предметом перевірки органу досудового розслідування, у межах якої досліджувалися показання учасників та інші обставини події, а також проведено відповідні експертні дослідження.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з результатами експертного дослідження, однак не містять конкретних обставин, які б свідчили про необґрунтованість висновку експерта або про те, що під час його проведення не були враховані істотні для вирішення поставлених перед експертом питань дані.

Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини ДТП, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику – адвокату Луці Тарасу Миколайовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Бродівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року.

Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 24 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Луки Тараса Миколайовича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк