Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №455/384/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 455/384/26 Головуючий у 1 інстанції: Клімченко М.І.

Провадження № 33/811/1580/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представника потерпілого – адвоката Олешко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 серпня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601463 від 26.02.2026, було встановлено, що 26.02.2026 о 17 год. 30 хв. в м. Добромиль, вулиця Хирівська, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Мазда н.з. НОМЕР_1 , буксируючи автомобіль марки Форд н.з. НОМЕР_2 , не переконавшись в безпеці руху, здійснив виїзд з другорядної дороги на головну дорогу, по якій рухався автомобіль Шкода н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та в подальшому здійснив зіткнення із буксируючим автомобілем. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 16.3 Правил дорожнього руху, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, встановивши наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає зміні з підстав неповноти та неправильного застосування норм матеріального права.

Вказує, що відповідно до висновку комплексної експертизи №1595-Е від 06 липня 2026 року, за результатми проведеного дослідження встановлено, що причиною настання ДТП з тхнічної точки зору стали дії водія автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 який, здійснюючи буксирування автомобіля «Ford», не дав дорогу автомобілю «Skoda» під керування ОСОБА_1 , що рухався по головній дорозі, та виїхав на головну дорогу, створивши небезпеку (перешкоду) для руху. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.3 ПДР, і саме ці дії перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП.

Звертає увагу на те, що встановлення вини ОСОБА_2 у процесуальному документі суду має вирішальне значення для захисту порушених прав як потерпілого, оскільки є підставою для відшкодування завданої майну шкоди страховою компанією або безпосередньо винуватою особою в цивільно-правовому порядку.

Зазначає, що у разі закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення суд зобов`язаний сформулювати висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що судом призначено експертизу, проведення якої тривало значний час, а після її завершення використав сплив строку, зумовлений, зокрема, тривалістю призначеної експертизи, як підставу для закриття провадження.

Заслухавши представника потерпілого – адвоката Олешко Т.О., який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до наданих матеріалів правопорушення вчинено 26.02.2026, про що 26.02.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення, адміністративний матеріал до суду направлено 02.03.2026, до розгляду призначено суддею першої інстанції у строки, визначені ст. 277 КУпАП, а саме судові засідання були призначені на 18.03.2026 та 31.03.2026.

31.03.2026 суддею першої інстанції задоволено клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та призначено у справі комплексну відеотехнічну та автотехнічну експертизи, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

09.07.2026 Старосамбірським районним судом Львівської області отримано висновок експерта за результатами проведеної експертизи відео, -звукозапису та судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи із дослідження обставин та механізму ДТП у справі №455/384/26 (провадження №3/455/242/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 № 1595-Е від 06.07.2026.

Відповідно до наказу в.о. голови Старосамбірського районного суду Львівської області №60-В від 26.06.2026 суддя Клімченко М.І. перебував у щорічній основній відпустці в період з 13.07.2026 по 09.08.2026.

Постановою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.08.2026 провадження по справі поновлено та призначено судове засідання на 26.08.2026.

Таким чином, на час розгляду справи Старосамбірським районним судом Львівської області закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.

Покликання в апеляційній скарзі апелянта, що судом першої інстанції не встановлено вини ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є такими, що не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Згідно п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Однак, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, формулювання абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 серпня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк