Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №332/1426/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 23.09.2026 Справа № 332/1426/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/1426/25 Головуючий у 1-й інстанції: Стоматов Е.Г.

Провадження № 22-ц/807/1418/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Мінгазова Р.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року у справі за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року представник органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Штепа О. звернулася до суду в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідачі у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у матері ОСОБА_1 є старша донька від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

03.03.2025 року до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло подання про вжиття заходів відносно родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала з батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., за адресою: АДРЕСА_1 .

З подання стало відомо, що 28.02.2025 року від оператора «102» надійшло повідомлення, що сусід б`є жінку в присутності малолітньої дитини. Піднявшись в квартиру наряд «ІНФОРМАЦІЯ_7» тривалий час стукали в двері, але їм ніхто не відчинив. Через деякий час крізь двері почав спілкуватись чоловік на ім`я ОСОБА_5 , який за манерою спілкування перебував у стані алкогольного сп`яніння, відчиняти двері категорично відмовився, мотивуючи це тим, що вони вже сплять, а якщо вони заважають сусідам, то наступного дня з`їдуть з даної квартири. На подальші переконання відчинити двері відмовився та, виходячи зі звуків, почав задвигати дверний пройом меблями.

01.03.2025 року поліцейськими СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , тривалий час двері ніхто не відчиняв, але приблизно через годину двері відчинили. Вдома перебували малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Одразу було викликано швидку медичну допомогу, оскільки на тілі ОСОБА_1 були синці, гематоми та ножове поранення правої руки, проте коли приїхала швидка медична допомога, ОСОБА_1 від госпіталізації відмовилась. У зв?язку з тим, що умови загрожували життю та здоров`ю дитини, було викликано бабусю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6., яка забрала онуку до себе за адресою: АДРЕСА_2 .

Про родину ОСОБА_7 стало відомо в червні 2024 року, коли до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6., про те, що матір дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займається вихованням своїх двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабуся дітей вказала, що матір зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дітей не займається, мешкає окремо від дітей в орендованій квартирі, де не створені належні умови для проживання малолітніх, не цікавиться станом здоров?я дітей, хоча молодша дитина має проблеми зі слухом (майже не чує), потребує обстеження та оформлення інвалідності. Батько молодшої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., мешкає в м. Одеса.

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно з інспекторами патрульної поліції ВЗГ УПП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дітей в родині бабусі за адресою: АДРЕСА_3 .

Встановлено, що бабуся ОСОБА_6 мешкає разом з онучками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в двокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо-, та електропостачання. В першій кімнаті є великий диван, розкладачка, шафа для одягу, шафа для книжок, стіл, комод. В другій кімнаті є ліжко, телевізор, письмовий стіл, шафа для одягу. Санітарний стан помешкання задовільний.

На той час матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., мешкала за адресою: АДРЕСА_4 .

Спеціалістами відділу тричі було зроблено вихід за вищевказаною адресою, проте вдома нікого не було. На залишені запрошення матір не реагувала, лише на третє запрошення з`явилася до відділу.

З матір?ю було проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вживання спиртних напоїв та належного ставлення до виховання дітей.

ОСОБА_1 повідомила, що вона працює в Гіпермаркеті «Епіцентр» касиром, коли вона на роботі, то діти знаходяться у бабусі. За її словами, вони з чоловіком мешкали в м. Одеса, і наразі він мешкає там і робить ремонт у квартирі, після чого вона з дітьми планує повернутися туди.

Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 10.06.2024 року, 28.05.2024 року поліцією було відпрацьовано повідомлення про те, що бабуся протягом трьох днів не віддає матері доньку ОСОБА_3 (зателефонував батько дитини). Було встановлено, що матір 27.05.2024 року прийшла за дитиною, але знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, тому бабуся дитину їй не віддала. Самостійно лікувала онуку від застуди. Під час виходу за адресою проживання матері: АДРЕСА_4 , були виявлені неналежні умови проживання: відсутній холодильник, взагалі відсутня їжа, іграшки, одяг для дитини, лише зламані меблі, брудна постільна білизна, кіт випорожнюється у ванну. Тому на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до характеристики ЗНВК № 67, ОСОБА_9 за місцем навчання характеризується посередньо. Домашні завдання виконує із запізненням, володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Зв`язок батьків із школою відсутній, навчанням дитини батьки не цікавляться і виховання не займаються. Батьківські збори не відвідують. Вихованням дівчинки займається бабуся, у якої вона проживає. Бабуся систематично контролює виконання завдань, відвідує батьківські збори.

Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД №2», ОСОБА_3 спостерігається на обліку підприємства, має укладену декларацію з лікарем ОСОБА_11 , дівчинка перебуває на обліку у сурдолога, отоларинголога, офтальмолога, маж статус дитини з інвалідністю, щеплена за віком. В останнє до центру зверталась 30.07.2024 року з приводу захворювання з матір`ю.

ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_4., не має укладеної декларації на медичне обслуговування з лікарем-педіатром підприємства.

Згідно інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 05.06.2024р.

Відповідно до оцінки потреб сім?ї, складеної фахівцями ЗМЦСС від 01.07.2024 року, в родині ОСОБА_1 наявні ознаки СЖО, оскільки матір неналежно виконує свої батьківські обов`язки відносно двох дітей.

Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2024 року перебувають на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах по причині проживання в сім?ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов?язків з виховання дитини.

В січні 2025 року стало відомо, що батьки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 23.01.2025 року спільно інспекторами ювенальної превенції ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дитини в родині батьків за вищевказаною адресою. Встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкає разом з батьками в однокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо- та електропостачання. В кімнаті є великий диван, диван на підлозі без ніжок та боковушек, комод, телевізор, шафа для одягу, полиці. Санітарний стан помешкання задовільний, продуктів харчування в мінімальній кількості. У дитини немає нормального спального місця, одяг в неналежному стані, речі в купі, з приготованих страв лише гречана каша та сосиски. Під час обстеження з батьками було проведено бесіду стосовно належного ставлення до виховання дитини, необхідності облаштувати нормальне спальне місце для дитини, зробити запаси продуктів харчування. Матір підтвердила, що вона зловживає спиртними напоями, оскільки відчуває стрес, батько повідомив, що він допускає до дружини фізичне насильство, оскільки вона напивається коли він на роботі. Батьків попереджено, що у разі, якщо вони не змінять свого ставлення один до одного і не припинять зловживати спиртними напоями та вчиняти насильство, дитину буде негайно відібрано від них.

З метою запрошення батьків на засідання комісії було двічі відвідано адресу проживання: АДРЕСА_1 , проте вдома нікого не було, на залишені запрошення батьки не відреагували. Телефони матері та батька не відповідають.

Питання щодо стану виконання батьками ОСОБА_7 батьківських обов?язків відносно двох дітей було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводскому району 13.03.2025 року (протокол № 8).

На засіданні комісії бабуся ОСОБА_6 повідомила, що її донька ОСОБА_1 по телефону їй повідомила, що вони з чоловіком виїхали з квартири і повернулися проживати до м. Одеса, де раніше мешкали. Також повідомила, що дитина має інвалідність оскільки у неї відсутні 99 % слуху, її батьки загубили слуховий апарат на одне вухо. Батько прикривається від мобілізації доглядом за дитиною-інвалідом. Бабуся просила звернутися до суду з позовною заявою про позбавлення батьків батьківських прав, оскільки вони своєю поведінкою загрожують життю та здоров?ю дитини, а по відношенню до старшої доньки ОСОБА_9 , матір самоусунулась від виконання батьківських обов?язків, багато років не цікавиться її життям та здоров?ям, не бере участі у її вихованні, коштів на утримання дитини не надає.

Батько ОСОБА_9 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8., спілкується з донькою, надає їй гроші на утримання дитини, онука ОСОБА_9 мешкає з нею за домовленістю з батьком.

Басиста ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4., написала заяву про те, що вона просить позбавити її матір ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки вона зловживає спиртними напоями, її чоловік ОСОБА_2 її домагався, коли вони проживали в м. Одеса, у вересні 2021 року вчиняв по відношенню до неї домашнє насильство, ображав її, тягав за волосся та бив головою об двері, через що дівчина самостійно покинула місце проживання. Все це відбувалось на очах її матері, але вона на це не реагувала. Дівчина додала, що з 2021 року вона проживає у своєї бабусі, яка повністю забезпечує її усім необхідним.

Комісією одноголосно було вирішено подати до суду позовну заяву про позбавлення батьків батьківських прав відносно двох дітей.

Батьки ОСОБА_3 схильні до вживання спиртних напоїв та скоєння домашнього насильства, ведуть аморальний спосіб життя, самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням та утриманням дітей не займаються, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не забезпечують малолітніх необхідним харчуванням, лікування та доглядом, матір не проявляє батьківського піклування відносно старшої доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4.

Посилаючись на зазначені обставини, представник органу опіки та піклування просила суд:

- позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- позбавити ОСОБА_2 батьківський прав відносно малолітньої ОСОБА_3 ;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої ОСОБА_3 на користь особи або закладу, який буде здійснювати опіку над дитиною до досягнення повноліття;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої ОСОБА_4 на користь особи або закладу, який буде здійснювати опіку над дитиною до досягнення повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої ОСОБА_3 на користь особи або закладу, який буде здійснювати опіку над дитиною до досягнення повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року у задоволенні позову Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено.

Попереджено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та попереджено, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вони можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дітей.

Контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладено на Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Штепа О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначила, що під час спільного проживання з матір`ю та вітчимом в м. Одеса вітчим поводив себе агресивно, неодноразово допускав фізичне та психологічне насильство по відношенню до неї та матері. Тому дитина дуже зраділа, коли бабуся її забрала до себе, і зараз вона почувається в безпеці. Мати та вітчим зловживають спиртними напоями, матір взагалі не займається її вихованням та утриманням, не цікавиться її життям. Дівчина висловила свою думку і погодилась з позбавленням матері батьківських прав, та виявила бажання і надалі проживати в родині бабусі.

Зазначає, що відповідачі протягом розгляду справи в суді першої інстанції не надали ніякого підтвердження щодо створення ними належних умов для проживання дітей, навіть не повідомили органу опіки та піклування адресу свого фактичного місця проживання для можливості складання відповідного акту обстеження. Під час слухання справи батько зазначав, що вони з ОСОБА_1 мешкають окремо один від одного, проте де саме і в яких умовах - невідомо. Відповідно до Акту обстеження умов проживання, складеного спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей за адресою проживання бабусі: АДРЕСА_3 , бабусею ОСОБА_6 створені добрі умови проживання, діти забезпечені усім необхідним.

Так, ОСОБА_2 не надав жодного документа, який би підтверджував наявність самостійного доходу, що свідчило б про його спроможність утримувати дитину-інваліда. ОСОБА_1 надала документ, що підтверджує офіційне працевлаштування в супермаркеті, проте за весь час перебування дітей у бабусі, жодного разу не надала матеріальної допомоги на утримання доньок, хоча вона знає про потреби дітей, а особливо дитини-інваліда, яка потребує постійного лікування та реабілітації.

Під час розгляду справи бабуся ОСОБА_6 долучила до матеріалів справи скріншоти переписки з ОСОБА_2 , в якій він в грубій формі та ненормативною лексикою погрожує їй фізичною розправою та сексуальним насильством в неприродній формі, що викликає занепокоєння щодо його психічного здоров`я та здатності на адекватне виховання малолітньої дитини.

Відповідно до постанов Заводського районного суду м. Запоріжжя та вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово були притягнені до адміністративної та кримінальної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків та скоєння насильства в родині, що свідчить про наявність небезпеки з боку батьків по відношенню до дітей.

Питання щодо доцільності або недоцільності подання апеляційної скарги на рішення Комунарського суду м. Запоріжжя було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, на якому представник ювенальної превенції Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Ярова Г.С. повідомила, що станом на 22.04.2026 року в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., присутня наступна інформація:

-від 02.04.2026 року об 18 год. 43 хв. до Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що заявник повідомляє, що його дружина ОСОБА_1 працює в ТЦ «Сільпо», вживає у себе в квартирі наркотичні речовини, також заявник повідомляє, що його дружина також можливо вживає спирт на робочому місці та може бути причетна до крадіжок товару, про що заявник повідомив на гарячу лінію;

-від 02.02.2026 року об 19 год. 31 хв. до Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний , заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., прохає поліцію про допомогу, колишня дружина відмовляється йти з квартири заявника;

-від 26.03.2026 року об 18 год. 45 хв. до Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що за адресою: АДРЕСА_6 , заявник повідомляє про конфлікт з колишньою дружиною, під час розмови перестав відповідати на питання, на фоні чутно крики;

-від 26.03.2026 року об 19 год. 11 хв. до Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що за адресою: АДРЕСА_7 , заявник повідомляє, що колишня дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., вживає наркотичні засоби, які зберігає вдома, зі слів заявника колишня дружина зізналась у цьому заявнику. Заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-від 01.01.2026 року о 17 год. 39 хв. до Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що у колишньої дружини ОСОБА_1 проблеми з головою, яка зараз пішла з квартири. Каже, що буде на нього через сусідів викликати поліцію, щоб його викинули з власної квартири. Заявник ОСОБА_2 ;

-від 17.11.2025 року о 15 год. 29 хв. до Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що за адресою: АДРЕСА_7 , чоловік прийшов до колишньої дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., вона в неадекватному стані, зловживає алкоголем та зараз вона повідомила, що вживає «спайси», заявник хвилюється, що вона може нашкодити сусідам в такому стані.

Також станом на 22.04.2026 року в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., присутня наступна інформація:

-від 22.11.2025 року до Відділу поліції № 4 ЗРУГІ ГУНП в Запорізькій області від оператора «102» надійшло звернення про те, що за адресою: АДРЕСА_7 , заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомляє, що поки її не було вдома, її колишній чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в алкогольному сп`янінні погрожує заявниці, зброї не має, лише кухонні ножі;

-від 09.02.2026 року Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, від оператора «102» надійшло повідомлення про те що 09.02.2026 року об 16 год 46 хвилин за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, раніше зверталась, прохає наряд, так як чоловік в магазині «Козацька ферма» поводить себе неадекватно, б`є двері, заявниця сама в магазині, зброї не бачить. На місце події направлено екіпаж УПП. Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 333554 від 09.02.2026 року за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство);

-від 08.12.2025 року, до Відділення поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, через секретаріат надійшло звернення від ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , погрожує їй фізичною розправою;

-від 14.12.2024 року Відділення поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, від оператора «102» надійшло повідомлення про те що за адресою: АДРЕСА_8 , чоловік доньки б`є доньку, на місці є діти, розбитий ніс, передано до 103.

Вважає, що при ухвалення рішення суд не враховував те, що відповідачі у порушення положень статті 150 СК України належним чином не виконують обов`язки щодо виховання та розвитку дітей, неодноразово притягувалися до кримінальної, а також адміністративної відповідальності, у тому числі за невиконання обов`язків по вихованню дітей, тому позбавлення відповідачів батьківський прав є виправданим і пропорційним, так як цього потребують інтереси дітей, поведінка батьків щодо дітей свідчить про ризик неналежного виховання та невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

За нормами ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, у цій справі не доведено наявності передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 батьківських прав, а саме - винної, свідомої та стійкої й безповоротної поведінки відповідачів, яка б свідчила про ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дітей та неможливість її зміни в кращий бік. За таких обставин застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав є непропорційним та недостатньо обґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні позову потрібно відмовити.

Суд також вважав за необхідне попередити відповідачів про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню дітей та покласти на Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та прецедентну практику Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: батько - ОСОБА_16 , мати - ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 59 від 20 січня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 228 від 12 листопада 2020 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбних відносинах з 23.08.2019 року та даний шлюб було розірвано на підставі рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12 червня 2025 року.

03 березня 2025 року до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло подання про вжиття заходів відносно родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала з батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., за адресою: АДРЕСА_1 .

З подання стало відомо, що 28.02.2025 року від оператора «102» надійшло повідомлення, що сусід б?є жінку в присутності малолітньої дитини. Піднявшись в квартиру наряд «ІНФОРМАЦІЯ_7» тривалий час стукали в двері, але їм ніхто не відчинив. Через деякий час крізь двері почав спілкуватись чоловік на ім?я ОСОБА_5 , який за манерою спілкування перебував у стані алкогольного сп?яніння, відчиняти двері категорично відмовився, мотивуючи це тим, що вони вже сплять, а якщо вони заважають сусідам, то наступного дня з?їдуть з даної квартири. На подальші переконання відчинити двері відмовився та виходячи зі звуків почав задвигати дверний пройом меблями.

01.03.2025 року поліцейськими СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , тривалий час двері ніхто не відчиняв, але приблизно через годину двері відчинили. Вдома перебували малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Одразу було викликано швидку медичну допомогу, оскільки на тілі ОСОБА_1 були синці, гематоми та ножове поранення правої руки, проте коли приїхала швидка медична допомога, ОСОБА_1 від госпіталізації відмовилась. У зв?язку з тим, що умови загрожували життю та здоров`ю дитини, було викликано бабусю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6., яка забрала онуку до себе за адресою: АДРЕСА_2 .

Про родину ОСОБА_7 стало відомо в червні 2024 року, коли до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6., про те, що матір дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займається вихованням своїх двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабуся дітей вказала, що матір зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дітей не займається, мешкає окремо від дітей в орендованій квартирі, де не створені належні умови для проживання малолітніх, не цікавиться станом здоров?я дітей, хоча молодша дитина має проблеми зі слухом (майже не чує), потребує обстеження та оформлення інвалідності. Батько молодшої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., мешкає в м. Одеса.

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно інспекторами патрульної поліції ВЗГ УПП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дітей в родині бабусі за адресою: АДРЕСА_3 .

Встановлено, що бабуся ОСОБА_6 мешкає разом з онучками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в двокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо-, та електропостачання. В першій кімнаті є великий диван, розкладачка, шафа для одягу, шафа для книжок, стіл, комод. В другій кімнаті є ліжко, телевізор, письмовий стіл, шафа для одягу. Санітарний стан помешкання задовільний.

На той час матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., мешкала за адресою: АДРЕСА_4 .

Спеціалістами відділу тричі було зроблено вихід за вищевказаною адресою, проте вдома нікого не було. На залишені запрошення матір не реагувала, лише на третє запрошення з?явилася до відділу.

Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 10.06.2024 року, 28.05.2024 року поліцією було відпрацьовано повідомлення про те, що бабуся протягом трьох днів не віддає матері доньку ОСОБА_3 (зателефонував батько дитини). Було встановлено, що матір 27.05.2024 року прийшла за дитиною, але знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, тому бабуся дитину їй не віддала. Самостійно лікувала онуку від застуди. Під час виходу за адресою проживання матері: АДРЕСА_4 , були виявлені неналежні умови проживання: відсутній холодильник, взагалі відсутня їжа, іграшки, одяг для дитини, лише зламані меблі, брудна постільна білизна, кіт випорожнюється у ванну. Тому на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно характеристики ЗНВК № 67, ОСОБА_9 за місцем навчання характеризується посередньо. Домашні завдання виконує із запізненням, володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Зв?язок батьків зі школою відсутній, навчанням дитини батьки не цікавляться і вихованням не займаються. Батьківські збори не відвідують. Вихованням дівчинки займається бабуся, у якої вона проживає. Бабуся систематично контролює виконання завдань, відвідує батьківські збори.

Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД № 2», ОСОБА_3 спостерігається на обліку підприємства, має укладену декларацію з лікарем ОСОБА_11 , дівчинка перебуває на обліку у сурдолога, отоларинголога, офтальмолога, має статус дитини з інвалідністю, щеплена за віком. В останнє до центру зверталась 30.07.2024 року з приводу захворювання з матір?ю.

Згідно корінця медичного висновку № 146/2 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 07 серпня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання - Н90.3 (нейросенсорна втрата слуху).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4., не має укладеної декларації на медичне обслуговування з лікарем-педіатром підприємства.

Відповідно до оцінки потреб сім?ї, складеної фахівцями ЗМЦСС від 01.07.2024 року, в родині ОСОБА_1 наявні ознаки СЖО, оскільки матір неналежно виконує свої батьківські обов?язки відносно двох дітей.

Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2024 року перебувають на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах по причині проживання в сім?ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов?язків з виховання дитини.

В січні 2025 року стало відомо, що батьки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2., разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 23.01.2025 року спільно інспекторами ювенальної превенції ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дитини в родині батьків за вищевказаною адресою. Встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкає разом з батьками в однокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо- та електропостачання. В кімнаті є великий диван, диван на підлозі без ніжок та боковушек, комод, телевізор, шафа для одягу, полиці. Санітарний стан помешкання задовільний, продуктів харчування в мінімальній кількості. У дитини немає нормального спального місця, одяг в неналежному стані, речі в купі, з приготованих страв лише гречана каша та сосиски. Під час обстеження з батьками було проведено бесіду стосовно належного ставлення до виховання дитини, необхідності облаштувати нормальне спальне місце для дитини, зробити запаси продуктів харчування. Матір підтвердила, що вона зловживає спиртними напоями, оскільки відчуває стрес, батько повідомив, що він допускає до дружини фізичне насильство, оскільки вона напивається коли він на роботі. Батьків попереджено, що у разі, якщо вони не змінять свого ставлення один до одного і не припинять зловживати спиртними напоями та вчиняти насильство, дитину буде негайно відібрано від них.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною за ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді попередження.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 28 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною за ч.2 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді попередження.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною за ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.

Відповідно до витягу з протоколу № 19 комісії з питань захисту дитини РА ЗМР по Заводському району від 19 червня 2025 року встановлено, що батьки ОСОБА_3 просили встановити їм порядок побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодня з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Батько ОСОБА_2 повідомив, що вони з дружиною розірвали шлюб і зараз він орендує дві окремі квартири їй та собі, вони припинили шлюбні відносини, але мають бажання разом брати доньку на прогулянку і гуляти з нею на вулиці. Батько додав, що бабуся взагалі не виводить ОСОБА_3 на прогулянку, дитина постійно сидить вдома. ОСОБА_2 підтвердив, що він вчиняв насильство по відношенню до матері дитини, коли вони жили разом, це відбувалось як в стані алкогольного сп?яніння, так і в тверезому стані, тому що він має схильність до агресії. Ярова Г.С. повідомила, що батько ОСОБА_2 зателефонував інспектору ювенальної превенції і повідомив, що матір ОСОБА_1 приходила до нього в стані алкогольного сп?яніння і після того, як він її не впустив до квартири, випорожнилася у під?їзді. Голова комісії Штепа O.I. роз?яснила батькам їх права та обов?язки відповідно до чинного законодавства та наголосила на необхідності отримання психологічної допомоги та проходження корекційних програм з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї. Вирішили: рекомендувати батькам отримати психологічну допомогу та пройти корекційні програми з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї; повернутися до розгляду даного питання після надання батьками відповідних документів.

З витягу з протоколу № 21 комісії з питань захисту дитини РА ЗМР по Заводському району від 10 липня 2025 року встановлено, що батьки ОСОБА_7 підтвердили своє бажання спілкуватися з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодня з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на вулиці. Матір ОСОБА_1 повідомила, що останній раз вона приходила до дитини ще до першого засідання комісії 19.06.2025, проте бабуся двері їй не відчинила, тому матір викликала поліцію, але поліція нічого не вдіяла. На думку матері, бабуся навмисно так себе поводить, робить їй на зло. Бабуся ОСОБА_6 повідомила, що вона проти спілкування батьків з донькою, оскільки вони зловживають спиртними напоями та негативно впливають на психіку малолітньої дитини. Вони з самого раннього дитинства не займалися вихованням доньки, не навчали її нічому, дитина не вміла пити з чашки, повзала по підлозі, батьки навіть не звернули увагу на те, що у дитини відсутній слух. 25.06.2025 року батько ОСОБА_2 приходив до бабусі і вибивав ногою її вхідні двері, внаслідок чого вона викликала поліцію, проте батько ще до приїзду поліції пішов. Також бабуся показала переписку в соціальній мережі Viber, де ОСОБА_2 з номера телефона матері ОСОБА_1 писав їй погрози нецензурною лексикою, де обіцяв її вбити чи згвалтувати в неприродній формі, нібито за прояви сепаратизму з її боку. ОСОБА_20 повідомила, що батькам потрібна не консультація лікаря-психіатра, а необхідно пройти курс спілкування з психологом, який допоможе справитися з проявами агресивної поведінки та можливо встановить причину алкогольної залежності. Також надала батькам адресу розташування психолога при дитячій поліклініці (вул. Історична, буд. 65). Голова комісії Штепа O.I. роз?яснила, що оскільки батьки не виконали рекомендацій членів комісії і не отримали психологічної допомоги з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї, не вжили заходів щодо подолання алкогольної залежності, неодноразово були притягнені до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов?язків та за вчинення насильства в сім?ї, у зв?язку з розглядом справи в суді про позбавлення батьків батьківських прав, запропонувала не встановлювати порядок побачень батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., до винесення рішення Комунарського районного суду. Вирішили: не встановлювати порядок побачень батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до винесення рішення Комунарським районним судом.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста лікаря-психіатра Кондратенко М.Ю. , ОСОБА_1 встановлено діагноз - F43.23 адаптаційний розлад з порушенням інших емоцій, легкого ступеня та призначено лікування.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста лікаря-психіатра Кондратенко М.Ю. , у ОСОБА_2 психічної патології не виявлено.

Також встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до органу опіки та піклування РА ЗМР по Заводському району з заявами про передачу дитини - ОСОБА_3 йому за місцем його проживання.

ОСОБА_1 офіційно працевлаштована на посаді охоронник магазину №146 _С Запоріжжя ТОВ «Сільпо-Фуд», та за період липень 2025 року по грудень 2025 року має сукупний дохід у розмірі 98 982 гривні 63 копійки.

Відповідно до висновку РА ЗМР по Заводському району № 18.02/01-27/159 від 24 березня 2025 року, РА ЗМР по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 пояснила, що мешкає у бабусі разом з молодшою сестрою - ОСОБА_3 . На постійній основі перебуває у бабусі з 10 років у зв`язку з тим, що мати зловживає алкогольними напоями, не надає належним умов проживання. З 2021 року проживала разом з матір`ю та вітчимом, проживали в Одесі. З вітчимом має погані відношення, оскільки він до неї застосував фізичну силу. Раз на рік матір приїжджала ОСОБА_3 до неї, проживала разом у бабусі. У цей час також зловживала алкогольними напоями. Не заперечує щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неї.

Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_6 , яка є бабусею, пояснила, що ОСОБА_4 перебуває на її утриманні та проживає разом з нею приблизно 5 років, а ОСОБА_3 - 9 місяців. Пояснила, що батьки не приймають участь у вихованні дітей, не цікавляться їх станом здоров`я. ОСОБА_2 відносно неї застосовував психологічний тиск, ображав, виражався нецензурною лайкою. ОСОБА_3 має вади зі слухом, займається її лікуванням ОСОБА_6 . Також зазначила, що ОСОБА_2 передав їй 10 000 грн на оплату комунальних послуг та придбав мобільний телефон для дитини.

Мотиви, якими керується апеляційний суд, та застосовані норми права.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Правовою підставою для позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 батьківських прав Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району у позовній заяві визначає пункти 2, 4 частини першої статті 164 СК України.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення їх батьківських прав, покладається на позивача.

Відповідно до статей 12, 76, 77 та 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а допустимими - ті, що одержані у порядку, встановленому законом.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав є те, що батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови Верховного Суду від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та ін.).

Наведені позивачем аргументи щодо наявності підстав для позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 батьківських прав за п. 4 частини першої статті 164 СК України не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 77 та 78 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.

Судова практика у цій категорії справ є сталою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Так, суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що позбавлення відповідачів батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, зокрема, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували свідому та винну поведінку відповідачів щодо невиконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів.

Так, відповідно до частин четвертої - шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Тлумачення частини шостої статі 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 317/2256/22).

Надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, суд правильно вважав, що зазначений висновок є недостатньо мотивованим та обґрунтованим, оскільки не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідачів як осіб, які не здійснюють своїх батьківських обов`язків, а також переконливих доводів щодо доцільності позбавлення батьківських прав, якими він керувався під час прийняття рішення. Зазначений висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку батьків загрози для дітей, їх здоров`я та психічного розвитку, та не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дітей та необхідності в такий спосіб захисту їх прав, та не містить посилання в чому саме полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення їх батьків батьківських прав.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що надані позивачем письмові докази, показання свідка, а також пояснення дитини в цілому підтверджують обставини того, що відповідачі протягом тривалого часу не проживають разом із дітьми, не беруть повсякденної участі у їх вихованні, а основний тягар забезпечення належних умов життя, навчання, медичного догляду та розвитку дітей несе бабуся - ОСОБА_6 . Водночас для застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, самого лише встановлення факту неналежного виконання батьківських обов`язків недостатньо. Необхідним є встановлення саме винної поведінки батьків, їх свідомого, тривалого, стійкого та фактично остаточного ухилення від виконання батьківських обов`язків, а також того, що збереження правового зв`язку дітей з батьками суперечить якнайкращим інтересам дітей, завдає їм шкоди або створює реальну загрозу їх розвитку та благополуччю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, який не знайшов достатніх підстав для висновку про доведеність саме такої винної, свідомої та безповоротної поведінки відповідачів. Так, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно і свідомо самоусунулись від виконання батьківських обов`язків у такий спосіб, що подальше збереження за ними статусу матері та батька саме по собі завдаватиме шкоди дітям. Наявні у справі докази підтверджують неналежне виконання відповідачами батьківських обов`язків, однак не дають підстав для беззаперечного висновку про неможливість зміни їх поведінки у кращий бік, а також про необхідність застосування саме найсуворішого заходу відповідальності.

Щодо доводів про неврахування думки допитаної в судовому засіданні ОСОБА_4 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 СК України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У постанові ВС від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) зазначено, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Відтак, думка опитаної в судовому засіданні дитини взята судом до уваги, однак питання позбавлення батьківських прав з`ясовується на підставі різних доказів, при цьому, суд при прийнятті рішення взяв до уваги супутні фактори, які можуть мати вплив на висловлений дитиною інтерес, а тому думка дитини не є абсолютною та оцінена у сукупності з іншими доказами у справі.

Колегія суддів наголошує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, бажання відповідачів брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Таких обставин у справі не встановлено.

Натомість необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батьків до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Водночас, суд першої інстанції також правильно виснував, що необхідно попередити відповідачів про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню дітей.

За своїм змістом інші доводи апеляційної скарги на рішення суду зводяться до повторень підстав позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка. Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: Р.В. Мінгазов

Е.А. Онищенко