Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №308/2715/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/2715/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю представника Закарпатської митниці – Селеша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Не погоджуючись з даною постановою заступник начальник Закарпатської митниці Т. Кравченко подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду про закриття провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 . Просить прийняти нове рішення, яким ОСОБА_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та призначити стягнення згідно з санкцією ст.485 МК України.

Від захисника Дрюченко О.С. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці – Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, зібрані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.

Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі).

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0190/UA305000/2026 від 12.02.2026, керівнику ТОВ «Іфу Транс» ОСОБА_2 інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639502 від 28.03.2024 року, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 92 077.66 грн. (в тому числі: ввізне мито – 76 731.38 грн. та ПДВ – 15 346.28 грн.

Порушення полягає у поданні під час митного оформлення сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639502 від 28.03.2024 року, який відповідно до листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 є підробленим.

Згідно ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

За твердженням захисника Ухаля І.Ф., під час митного оформлення вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 діяв добросовісно та в рамках чинного законодавства. Сертифікат EUR.1 був наданий митному органу України в оригіналі, він був фізично виданий та засвідчений печаткою уповноваженого митного органу Чехії. Факт видачі сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639502 від 28.03.2024 року не спростовано листом уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025.

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме частини першої статті 16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (у редакції, чинній на момент здійснення експортно-імпортної операції): «товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІШ. І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.»

Статтею 17 Протоколу №1 визначено процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку ІІІ. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

За змістом ст. 35 Протоколу 1 стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.

Митним законодавством не передбачено обов`язку декларанта (імпортера) перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника.

Згідно митної декларації відправником товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка VOLVO, модель FH, номер шасі НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12777см3, потужність - 315кВт., календарний рік виготовлення: 2013, модельний рік виготовлення: 2013» є іноземне підприємство «Broz-cz spol. s.r.o.» (CSLA 36, 391 11 Plana nad Luznici, CZ), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ТОВ «ІФУ TPAHC» (90532, Україна, Закарпатська обл., Тячівський р-н., с. Калини, вул. Партизанська, 19), код ЄДРПОУ 38692591).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі контракту №б/н від 26.03.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Broz-cz spol. s.r.o.» та покупцем - ТОВ «ІФУ TPAHC». Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ТОВ «ІФУ TPAHC» (код ЄДРПОУ 38692591).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ТОВ «ІФУ TPAHC» (код ЄДРПОУ 38692591) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639502 від 28.03.2024 року, виданий митним органом Чехії.

Проте, згідно відповіді уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами, в результаті проведеної перевірки, зокрема, сертифікату з перевезення з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639502 від 28.03.2024 року, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

З наведеного вбачається, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.

Більше того, митним органом не підтверджено жодними доказами та не доведено факт причетності ОСОБА_2 до підроблення сертифікату з перевезення товарів EUR.1 № с.Ty 06239502 від 28.03.2024, з метою зменшення розміру митних платежів на загальну суму 92 077,66 грн.

Протокол не містить обставин, які б свідчили про умисний характер дій ОСОБА_2 на вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачений механізм для імпортера пересвідчитися у дійсності товаросупровідних документів та у наявності права на застосування преференції у відправника товару, оскільки обов`язок видачі Сертифіката з перевезення товару EUR.1 покладається на митні органи Сторони-експортера.

Будь-які беззаперечні докази про те, що ОСОБА_2 вчиненні умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів відвутні. Доказів, які б свідчили про протилежне, митним органом не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.

Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_2 був прямий умисел на подання документів, з метою неправомірного зменшення розміру суми митних платежів, апеляційний суд визнає необґрунтованими і такі відхиляє.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним доказам у справі й врахував те, що ОСОБА_2 не здійснював дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 92 077, 66 грн.

З урахуванням наведеного та матеріалів справи, апеляційний суд приходить до переконання, що Закарпатською митницею не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На підставі наведеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 не мав умислу на ухилення від сплати митних платежів.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов належного та обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Т. Кравченко- залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага