Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №689/1322/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1322/26

2/689/851/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаба А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок, а також на господарські будівлі та надвірні споруди в порядку спадкування за законом,

встановив:

Адвокат Польовий В.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок, а також на господарські будівлі та надвірні споруди в порядку спадкування за законом. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно, а саме: житловий будинок (літ. А-1) загальною площею 56,1 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, який фактично прийняв спадщину, оскільки на час її відкриття постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Ярмолинецької селищної ради. Інший син померлої, ОСОБА_3 , у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Павлик Н.П. із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

При зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок через відсутність первинного правовстановлюючого документа на ім`я померлої матері. Оскільки в інший спосіб оформити свої спадкові права позивач не має можливості, він просить визнати за ним право власності на вказану нерухомість у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з`явився подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у їх відсутності.

Представник відповідача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву, в якій вказав, що Ярмолинецька селищна рада заявлені вимог визнає та не заперечує проти їх задоволення. Просить розгляд справи проводити без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, копії документів спадкової справи № 72-2015, витяги зі Спадкового реєстру та технічну документацію, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 2014 року. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло спадковое майно у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 лютого 1974 року, а отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги за законом.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 72-2015, заведеної приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу Павлик Н.П., інший син спадкодавця - ОСОБА_3 (1964 року народження) - 28 квітня 2015 року офіційно звернувся до нотаріуса із заявою, у якій зазначив, що відмовляється від прийняття спадщини після смерті матері на користь свого брата (позивача у справі).

Факт прийняття спадщини позивачем та його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини повністю підтверджується довідкою Ярмолинецької селищної ради № 1242 від 03 червня 2026 року. Згідно з даними цієї довідки, за змістом погосподарської книги № 1 за 2011-2015 роки (стаття 5), за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини були зареєстровані та постійно проживали: голова домогосподарства - спадкодавець ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ); син- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; невістка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач у встановлений законом строк не відмовився від спадщини, а навпаки - вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, продовжує проживати у зазначеному будинку, здійснює догляд за домоволодінням та утримує його, тобто повністю прийняв спадщину.

У зв`язку з відсутністю у позивача первинного правовстановлюючого документа на житловий будинок, оформленого за життя його матері, приватний нотаріус Павлик Н.П. листом від 24.07.2026 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, рекомендувавши звернутися за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд керується базовими принципами спадкового права України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Наведена вище довідка з погосподарської книги № 1 Ярмолинецької селищної ради беззаперечно доводить факт спільного проживання та реєстрації позивача разом із матір`ю на момент її смерті. З урахуванням офіційної відмови брата, ОСОБА_3 , позивач є єдиним законним спадкоємцем, який повністю прийняв спадщину.

Головною перешкодою для реалізації спадкових прав позивача в нотаріальному порядку стала відсутність формальної державної реєстрації права власності на житловий будинок за спадкодавцем ОСОБА_2 у сучасних реєстрах нерухомості.

Суд зазначає, що за змістом технічного паспорта, виготовленого 23.06.2026 року, спірне домоволодіння складається з житлового будинку загальною площею 56,1 кв. м. (літера А-1) та належних до нього господарських будівель і споруд. Вказаний об`єкт нерухомості збудований та облікований як об`єкт права власності спадкодавця в погосподарських книгах задовго до 05 серпня 1992 року.

Аналізуючи правовий статус зазначеного майна, суд виходить з того, що до 05 серпня 1992 року в Україні не існувало правового механізму та обов`язкової процедури введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів був уперше затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449.

Ця правова позиція узгоджується зі сталою судовою практикою Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 301/1311/17, № 211/2205/16-ц). Верховний Суд неодноразово наголошував, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт, виготовлений за результатами інвентаризації, а первинний облік таких об`єктів здійснювався саме у погосподарських книгах сільських (селищних) рад, що й відображено в наданій суду довідці № 1242. Належність вказаного будинку за життя ОСОБА_2 додатково підтверджується довідкою Ярмолинецької селищної ради №142 від 03 червня 2026 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Спадкодавець за життя набула право власності на збудований та облікований за нею будинок на законних підставах, володіла й користувалася ним відкрито і безперешкодно. Той факт, що вона за життя не здійснила формальну державну реєстрацію свого права у сучасних електронних реєстрах, не може позбавляти її спадкоємців права на одержання спадщини, оскільки право власності на будинок виникло в спадкодавця за законодавством, що діяло на момент будівництва та ведення погосподарського обліку.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У спадковому процесі цей механізм застосовується, якщо нотаріус не може видати свідоцтво через брак первинних документів.

Враховуючи, що позивач є законним спадкоємцем першої черги, який фактично та юридично прийняв спадщину, факт побудови, реєстрації в погосподарській книзі та належності будинку його померлій матері повністю доведено матеріалами справи, а захистити свої права в інший спосіб, окрім судового, позивач не має можливості, суд доходить висновку, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок загальною площею 56,1 кв. м. (літера за техпаспортом А-1); господарські будівлі та надвірні споруди, що належать до цього домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА