Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №686/20760/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/20760/26

Провадження № 1-кп/686/2191/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025240000001124 від 11 листопада 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, старшого водія-електрика 1 автомобільного відділення автомобільного взводу 2 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта (на момент вчинення злочину – головний сержант – командир 1 міномету 1 мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ), із вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

установив:

ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що боєприпаси та вибухові речовини відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами та вибуховими речовинами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-12 від 17.06.1992, а також в порушення вимог п.п. 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та п. 8.1, 8.9, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також бойових припасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу бойових припасів та вибухових речовин, вчинив незаконне поводження з вищевказаними предметами за наступних обставин.

Так, старший сержант ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, протиправно, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, впродовж 2024-2025 років, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у невстановлених місцях, під час участі в бойових діях знайшов придатні для здійснення вибуху бойові припаси – ручну оборонну гранату «GMD m/963», ручну оборонну гранату «SPL HGr-85», ручну осколкову наступальну гранату «РГД-5», а також придатні для стрільби 24 патрони калібру 5,45 мм., які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, проміжними патронами з кулею зі сталевим осердям до автоматів (АК-74, АКС-74, АКС-74У), ручного кулемета РКК-74, та іншої зброї калібру 5,45х39 мм., та 133 порохові заряди до 120 мм. мінометної міни, які містять у своєму складі придатну до вибухового перетворення вибухову речовину метальної дії – нітроцелюлозний (бездимний) порох масою 7315 грам, котрі помістив до особистих речей, таким чином незаконно придбавши вищевказані предмети шляхом привласнення знайденого та розпочав їх незаконне зберігання у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, старший сержант ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, впродовж 2024-2025 років, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, разом із особистими речами незаконно перевіз вищевказані бойові припасти та вибухові речовини до Хмельницького району Хмельницької області, де розпочав їх незаконне зберігання до моменту вилучення працівниками поліції 23.04.2026, а саме: придатні для здійснення вибуху бойові припаси – ручну оборонну гранату «GMD m/963» та ручну оборонну гранату «SPL HGr-85», а також придатні для стрільби 24 патрони калібру 5,45 мм., які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, проміжними патронами з кулею зі сталевим осердям до автоматів (АК-74, АКС-74, АКС-74У), ручного кулемета РКК-74, та іншої зброї калібру 5,45х39 мм., він зберігав за адресою фактичного проживання у кв. АДРЕСА_3 , до 08:58 години; 133 порохові заряди до 120 мм. мінометної міни, які містять у своєму складі вибухову речовину метальної дії – нітроцелюлозний (бездимний) порох масою 7315 грам, придатний до вибухового перетворення, він зберігав у будинку АДРЕСА_4 , до 11:40 години; придатний для здійснення вибуху бойовий припас – ручну осколкову наступальну гранату типу «РГД-5, він зберігав у гаражному приміщені № НОМЕР_2 , яке розташоване у блоці «15а» гаражного кооперативу «Раково 2», що по вул. Гарнізонній, 16/3 у м. Хмельницький, до 11:44 години.

Указаними діями ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , не оспорюючи жодних фактичних обставин кримінального правопорушення, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Також обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України поза розумним сумнівом.

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати як придбання, носіння та зберігання бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто за ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає його осудним та таким, який має нести кримінальну відповідальність за вчинене.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

За положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який не має судимостей, неодружений має постійне місце проживання, є військовослужбовцем та бере участь у відсічі збройної агресії проти України, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, заохочень та стягнень не має.

Водночас суд ураховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним придбанням, носінням і зберіганням бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, здійснював їх зберігання у різних місцях.

Заразом ОСОБА_4 , як особа, яка перебуває на військовій службі, був обізнаний про порядок зберігання зброї та бойових припасів, однак це не зупинило його від вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що незаконний обіг зброї сприяє збільшенню кількості злочинів, терактів, пограбувань та насильства над людьми, сприяє загостренню конфліктів, дестабілізує суспільство, створює бар?єри для його розвитку. Також незаконний обіг зброї може впливати на захист державного суверенітету, територіальної цілісності, виступаючи як засіб загострення ситуації. Більше того, незаконного та неконтрольованого обігу зброї та боєприпасів, відсутність жорсткого реагування на подібні факти негативно впливає на обороноздатність країни, оскільки може стати перешкодою у наданні військової допомоги Україні іншими країнами, шкодить іміджу нашої держави на міжнародній арені.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Виходячи з підходів, напрацьованих сталою судовою практикою, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження.

Суд зазначає, що застосування ст. 69 КК України можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Аналізуючи обставини кримінального правопорушення, відомості про особу ОСОБА_4 , наявність однієї встановленої судом обставини, яка пом`якшує обвинуваченому покарання та однієї обставини, яка покарання обтяжує, суд дійшов висновку, що про те, що указані обставини не слугують підставою для призначення йому із застосуванням положень ст.69 КК України більш м`якого, нижчого від найнижчої межі покарання, про що вислови вилася сторона захисту.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі вище мінімальної межі, визначеній санкцією ч.1 ст.263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Суд також зазначає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Суд ураховує позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , до якого у кримінальному провадженні не застосовувався запобіжний захід та до належності процесуальної поведінки якого не було застережень Суд також ураховує послідовну позицію ОСОБА_6 про визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Зважаючи на усі встановлені обставини, позицію ОСОБА_4 який ствердив, що бажає бути корисним суспільству, служити народу України у Збройних Силах України та який під час судового розгляду продемонстрував усвідомлення негативності свого вчинку, розуміє необхідність спрямованості власної поведінки на підтримання цінностей суспільства, а не задля негативних проявів, дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Такий вид кримінально-правового примусу за конкретних обставин відповідатиме меті кримінального провадження та буде справедливим.

Разом із цим відсутні застереження щодо контролю за поведінкою ОСОБА_4 у разі призначення покарання без реального його відбування із встановленням іспитового строку відносно обвинуваченого як до військовослужбовця та це регламентовано наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» (далі – Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 жовтня 2020 року за №697/35250.

За положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку поставлення військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, на облік у військовій частині (установі) здійснюється в одноденний строк після отримання копії вироку суду, що набрав законної сили, засвідченого та скріпленого відповідною печаткою суду.

З огляду на викладене, позицію сторони захисту щодо утруднення виконання покарання у разі звільнення ОСОБА_4 від його відбування з випробуванням під час іспитового строку, суд відхиляє.

А тому необхідним та достатнім для досягнення мети кримінального провадження, визначеній у ст.2 КПК України, суд з урахуванням положень ст..75 КК України уважає іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно із протоколом затримання від 23.04.2026 року, ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України 23.04.2026 о 13 год. 05 хв.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.04.2026 у справі №686/11280/26 відносно на той час підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 20 червня 2026 року включно із визначенням застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 грн., в разі внесення якої, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Із листа ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор від 27.04.2026 №2/4683про звільнення ОСОБА_4 убачається, що ОСОБА_4 тримався під вартою по 27.04.2026 відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.04.2026.

Згідно із долученою копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №233394567 АТ «А-Банк» від 27.04.2026 із застереженням про виправлення неправильно зазначеного по-батькові ОСОБА_4 ( було зазначено ОСОБА_7 ) 27.04.2026 на депозитний рахунок територіального управління ДСА в Хмельницькій області відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.04.2026 у справі №686/11280/26, провадження №1-кс/686/4287/26 була сплачена застава за ОСОБА_4 в розмірі 99840 грн. ОСОБА_8 , рнокпп: НОМЕР_3 .

Оскільки підстав для звернення застави у дохід держави немає, сплачена за ОСОБА_4 застава в розмірі 99840 грн. відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України після набрання вироком законної сили підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 , рнокпп: НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_4 у строк відбування покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 23.04.2026 (дня затримання) по 27.04.2026 – дня звільнення із слідчого ізолятора у зв`язку із внесеною за нього заставою, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Накладені на речові докази ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року (справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4275/26, справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4276/26, справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4277/26) скасувати, як такі, у яких відпала потреба.

Під час розгляду кримінального провадження строк застосованих до ОСОБА_4 у зв`язку із запобіжним заходом у виді застави, передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов`язків закінчився, прокурор не ініціював їх продовження чи застосування іншого запобіжного заходу, покарання обвинуваченому призначене без реального його відбування, а тому до набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, а тому запобіжний захід у виді застави слід скасувати.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 52808,97 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув`язнення з 23.04.2026 (дня затримання) по 27.04.2026 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили сплачену за ОСОБА_4 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №233394567 АТ «А-Банк» від 27.04.2026 заставу у розмірі 99840 (дев`яноста дев`яти тисяч восьмисот сорока) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_8 , рнокпп: НОМЕР_3 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року (справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4275/26) на мобільний телефон моделі «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 , ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року (справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4276/26) на мобільний телефон моделі «SAMSUNG S20 FE» IMEI: НОМЕР_7 , IMEI: НОМЕР_8 із сім картами НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року (справа № 686/11280/26, провадження №1-кс/686/4277/26) на мобільний телефон моделі «Xiaomi 11T» IMEI: НОМЕР_11 , IMEI: НОМЕР_12 з сім картами НОМЕР_13 , НОМЕР_14 та карту пам`яті microSD, об`ємом 64ГБ з відео реєстратора автомобіля - скасувати.

Речові докази:

- безпечні залишки об`єктів дослідження , а саме: уламки корпусів гранат та підривачів – спускові важелі, запобіжні скоби та чеки з кільцями разом із первинним упакуванням – відкритими сейф-пакетами «АВ1005455 та №1005456», які упаковано до спеціального пакету Експертного служби МВС України № 5432747 (квитанція – порядковий номер № 1231, номер книги обліку 1486) – знищити;

- чотирнадцять патронів, десять гільз, дев`ять куль, одне осердя, магазин, сейф- пакет № 4255839, які поміщено до спеціального пакету Експертного служби МВС України № 5788619 (квитанція – порядковий номер 1259) – знищити;

- безпечні залишки об`єктів дослідження, а саме:уламки корпусу гранати «РГД-5» та чеку з кільцем разом із первинним упакуванням – відкритими сейф-пакетами № AB 1005452 № АВ 1005453 та № АВ 100545454 упакованого до спеціального пакету експертної служби МВС України № 5432750 (квитанція - порядковий номер 1232) – знищити;

- сукупність частин вогнепальної зброї, автомата Калашникова моделі АК-74, а саме: ствола зі ствольною коробкою, з видаленими маркуваннями, ударно спускового механізму, полум`я гасника, газової трубки (без ствольної накладки), пістолетного руків`я, які разом із марлевим тампоном, первинним упакуванням та биркою поміщений до прозорого поліетиленового мішку, який опломбовано індикаторною пломбою синього кольору №7673662 (квитанція - порядковий номер 1187) – знищити;

- 133 предмети схожі на порохові заряди до 120 мм мінометної міни, які містять у собі бездимний порох масою 7315 г, поміщені у сейф – пакет NPU 5575198 - вважати знищеними (акт знищення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують № 111/32-26 від 18.06.2026);

мобільний телефон моделі «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 , який поміщено до спеціального пакету № NPU 5325023 (квитанція порядковий номер 1189, номер книги обліку 1486), повернути ОСОБА_4 ;

мобільний телефон моделі «SAMSUNG S20 FE» IMEI: НОМЕР_7 , IMEI: НОМЕР_8 із сім картами НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , який поміщено до спеціального пакету № NPU 5325404 (квитанція порядковий номер 1191), повернути ОСОБА_9 ;

мобільний телефон моделі «Xiaomi 11T» IMEI: НОМЕР_11 , IMEI: НОМЕР_12 з сім картами НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , який разом із первинними упакуванням поміщено в сейф-пакет № NPU 5325405 та карту пам`яті microSD, об`ємом 64ГБ з відеореєстратора автомобіля, яку разом із первинними упакуванням поміщено в сейф-пакет № СRI 1224909 (квитанція порядковий номер 1188, номер книги обліку 1486), повернути ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

мобільний телефон моделі «Redmi Note 11» IMEI: НОМЕР_15 , IMEI: НОМЕР_16 з сім картами НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , який разом із первинним упакуванням поміщено у сейф-пакет PSP 6108894 (квитанція порядковий номер 1192) який перебуває у користуванні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , арешт на який ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.05.2026 скасований, залишити йому за належністю;

аплікатор із зразком букального епітелію ОСОБА_4 у первинному упакуванні, поміщений у сейф-пакет № 3828052 (квитанція порядковий номер 1190, номер книги обліку 1486) –знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 52808,97 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_12