Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №676/3691/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/3691/26

Провадження № 3/676/1121/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Кам’янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Шульга К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 уповноваженою особою Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в у Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №650897, з якого вбачається, що 27.04.2026 о 01.55 год. в м. Кам`янець-Подільський по вул. Північна, 106А, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Toyota Avensis з д.н.з. НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у найближчому медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечив обставини, викладені в протоколі та пояснив, що того вечора посварився з дружиною і вирішив піти з дому та переночувати в автомобілі. Оскільки перебував у стані сп`яніння, попросив товариша відвезти його від дому. В автомобілі спав, іноді прокидався, щоб прогріти салон, оскільки вночі було досить прохолодно. Він не керував автомобілем, а спав у ньому. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ліпковський О. В. в судовому засіданні вказав на невідповідність викладених у протоколі обставин фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем. Пояснив, що автомобіль, в якому перебував ОСОБА_1 , був припаркований на зупинці громадського транспорту. Коли до автомобіля підійшли працівники поліції, той спав в автомобілі. ОСОБА_1 не заперечував пройти тест у найближчому медичному закладі, але при цьому він не керував автомобілем. Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у рішеннях від 15.03.2019 у справі №686/11314/17 та від 20.02.2019 у справі 3404/4467/16-а щодо пред`явлення до водія вимоги пред`явити документи без доведеності факту порушення водієм правил дорожнього руху та щодо ознак керування транспортним засобом, зазначив про незаконність складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а також вказав на безпідставність проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» чи у найближчому медичному закладі. Просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статей 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, зокрема, у разі керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінують порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до положень статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За результатом оглянутих в судовому засіданні відеозаписів суд приходить до наступного.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що під час патрулювання поліцейськими було виявлено автомобіль, який був припаркований на зупинці громадського транспорту. Підійшовши до автомобіля, поліцейські виявили в салоні чоловіка, який спав. Коли поліцейські розбудили чоловіка, той мав ознаки алкогольного сп`яніння.

При цьому суд звертає увагу, що визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в пункті 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом – виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

З матеріалів вказаної адміністративної справи не можливо однозначно встановити, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, коли та ким було припарковано автомобіль, оскільки відеозаписами зафіксовано спілкування поліцейських та ОСОБА_1 після його пробудження. Тобто обставини, зафіксовані відеозаписом, узгоджуються з поясненнями, наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокатом.

Згідно з частиною 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, він, у розумінні диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, не є суб`єктом вчинення цього адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036-16-а зазначив, що єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності є наявність усіх ознак адміністративного правопорушення; якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Керуючись статтями 7, 130, 247, 268, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя К. М. Шульга