Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №675/1601/24 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №675/1601/24

Суддя: Янішевська О. С.

Справа № 675/1601/24

Провадження № 2/675/44/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої – судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі – ТОВ «Санфорд Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи це тим, що 12 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 уклали угоду № С15.206.73628 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Відповідно до преамбули даної угоди, вона укладається згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці банку за адресою www.ideabank.ua. Пунктом 5.1 угоди клієнт надав підтвердження про ознайомлення ним з умовами ДКБО та згоду з ними. Крім того, ОСОБА_1 власним підписом під текстом угоди підтвердила ознайомлення з Тарифами банку та згоду з ними. Таким чином, позивач вважає, що угода, Тарифи та Договір комплексного банківського обслуговування в сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості банку і ОСОБА_1 щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 633, 634 ЦК України є за своєю суттю публічним договором та договором приєднання. Згідно з п. 2 угоди банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту платіжну картку. Пунктом 3 угоди визначено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі - 200000,00 грн; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 5000,00 грн; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних. Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами в сумі 5000,00 грн в межах кредитного ліміту, визначеного угодою. ОСОБА_1 здійснювала користування грошовими коштами кредитного ліміту. Свої зобов`язання за угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідачка не виконує, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед банком в сумі 21 218,79 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6832,10 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 14386,69 грн.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за договором № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року.

29 грудня 2023 року ТОВ «ФК «СОНАТІ» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за договором № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року.

Оскільки, на думку позивача, ОСОБА_1 прострочила узгоджені строки платежів за договором № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року, порушила виконання грошового зобов`язання, тому позивачем на підставі ст. 625 ЦК України на суму боргу нараховано інфляційні витрати в сумі 4258,50 грн та три проценти річних в сумі 1614,95 грн, розраховані від простроченої суми за період, починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору, тобто з 13 серпня 2019 року до 23 лютого 2022 року включно.

ТОВ «Санфорд Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за договором № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року в розмірі 27092,24 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6832,10 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 14386,69 грн, інфляційні втрати в сумі 4258,50 грн; три проценти річних в сумі 1614,95 грн та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі представника позивача, також подав відповідь на відзив та додаткові пояснення по справі, в яких просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Цалованська-Луференко Я. Л. у судове засідання не з`явилися, до суду подали письмову заяву, в якій просили справу розглядати за їх відсутності, також подали відзив на позов, заперечення та додаткові пояснення по справі, в яких просили в задоволені позову відмовити.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом, 12 травня 2017 року між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 була укладена угода № С15.206.73628 про відкриття відновлювальної кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка була підписана особисто ОСОБА_1 .

Згідно п. п. 2, 3 Угоди відповідачка отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачці. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних, максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 5000,00 грн. Враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Позивач наполягає, що підписавши 12 травня 2017 року вказану угоду ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена та згідна з тим, що ця угода разом з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифами банку складає між нею і банком договір про надання банківських послуг.

Проте, позивач не надав на підтвердження своїх позовних вимог Тарифів та Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Ідея банк», які діяли на момент укладення угоди між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 , які б містили підпис відповідачки.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що які саме Тарифи банку та умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи угоду з ПАТ «Ідея банк» 12 травня 2017 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови й щодо порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, порядку та розміру комісій, штрафних санкцій та, зокрема, що саме такі порядок та розмір нарахувань зазначені в розрахункових документах, що додані банком до позовної заяви.

Крім того, роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила банківських послуг, відсутність угоді домовленості сторін про порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами, посилання на умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифи банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою ПАТ «Ідея банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

В ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

16 листопада 2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладений договір факторингу № 16/11-23. Відповідно до якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору, реєстру боржників, платіжної інструкції № 566 від 17 жовтня 2023 року та № 608 від 17 листопада 2023 року оплати за договором відступлення прав вимоги.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладений договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору, платіжних інструкцій № 13 від 29 грудня 2023 року, № 3 від 29 лютого 2024 року, № 1 від 29 лютого 2024 року, № 4 від 29 лютого 2024 року, № 5 від 29 лютого 2024 року.

Відповідно до Додатку № 2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року.

Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Угодою № С15.206.73628 від 12 травня 2017 року, сформованої АТ «Ідея Банк» станом на 16 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить:

- заборгованість за основним боргом в сумі 6832,10 грн;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 14386,69 грн, що разом становить 21218,79 грн.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги – 16 листопада 2023 року. ТОВ «Санфорд Капітал» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

У відповідності до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши наданий суду детальний розрахунок заборгованості, нарахованої ПАТ «Ідея банк» Левченко А. Л., суд звертає увагу на наступне.

Фактично за домовленістю між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було узгоджене лише те, що відповідачці відкрита кредитна лінія, максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 5000,00 грн, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних.

Суд зауважує, що жодних домовленостей про нарахування та стягнення комісій, плати за проведення операцій, відсотків за понадстрокове користування кредитом, штрафних санкцій, а також про строк та порядок повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 не узгоджувались, угод з цих підстав між сторонами укладено не було.

ОСОБА_1 отримала від ПАТ «Ідея банк» в загальному 8000 грн кредитних коштів та повернула 11993 грн, останній раз отримана сума 700 грн в якості кредиту 28 листопада 2018 року, останній платіж здійснено 26 червня 2019 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що банком безпідставно були нараховані комісія в сумі 15001,19 грн, прострочена сума відсотків 6566,48 грн, штрафу в сумі 1500 грн. Крім того, судом встановлено, що банком безпідставно стягувалась сума нарахованої комісії, внаслідок чого безпідставно збільшувалась сума тіла кредиту на загальну суму 1951,96 грн, відсотки нараховувались з урахуванням безпідставно збільшеної суми тіла кредиту. При цьому зарахування сплачених відповідачкою коштів відбувалось з урахуванням безпідставно нарахованих сум.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повернула ПАТ «Ідея банк» отриману суму кредиту (8000 грн) та відсотки за користування кредитом (3993 грн), а тому відсутня заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея банк».

На підставі вищевказаного, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місце знаходження вул. Сімферопольська, буд. 21, приміщення 68, 69, м. Дніпро Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 43575686) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 10 жовтня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. С. Янішевська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua