Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №673/913/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/913/26

Провадження № 2/673/903/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання – Капітана В.А.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що 05.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області між ОСОБА_1 та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис №17. Від шлюбу у сторін є двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя між сторонами не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, наявності істотних розбіжностей в інтересах та поглядах на життя, внаслідок чого спільне життя сторін та збереження шлюбу стали неможливими. Шлюб між сторонами фактично носить формальний характер, а його подальше збереження суперечитиме їхнім спільним інтересам. У зв`язку з цим позивач просила суд шлюб між сторонами розірвати.

Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницькокої області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

Відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що із вказаними вимогами та твердженнями позивача не погоджується. Протягом періоду спільного проживання було реалізовано спільні плани. На теперішній час подружжя продовжує проживати в одному спільному будинку та спільно опікується утриманням і вихованням неповнолітніх дітей. Вона наголошує, що почуття взаємної поваги та кохання між нею та чоловіком не втрачені остаточно, а виниклі суперечки мають лише тимчасовий характер, хоча й негативно впливають на психологічний стан дітей.

Враховуючи викладене, відповідач заперечує проти розірвання шлюбу та просить суд надати подружжю строк для примирення тривалістю чотири місяці, а також зупинити провадження у справі на цей період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що відповідатиме моральним засадам суспільства та інтересам дітей.

В судове засідання позивач не з`явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі просить шлюб розірвати.

В судове засідання відповідач не з`явилася, проте подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі. Просить не надавати строк для примирення, оскільки усі спроби позивача для подальшого збереження шлюбу не дали результату, бажає шлюб розірвати.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України та п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 05.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №17, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області 05.03.2011.

Від шлюбу у сторін є два сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області 08.10.2011; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 , виданим Деражнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 19.02.2020.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що Подружнє життя між сторонами не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, наявності істотних розбіжностей в інтересах та поглядах на життя, внаслідок чого спільне життя сторін та збереження шлюбу стали неможливими. Шлюб між сторонами фактично носить формальний характер, а його подальше збереження суперечитиме їхнім спільним інтересам.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами.

Судом приймаються до уваги такі його доводи, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачем не подано, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.

З огляду на наведене, з`ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

При розподілі судових витрат, судом приймається до уваги визнання відповідачем позовних вимог до початку судового засідання.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, при ухвалення рішення про задоволення позовних вимог приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків від розміру сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 665,60 грн, з одночасним поверненням 50 відсотків від сплаченого судового збору, позивачу із державного бюджету у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273, 280-284, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 24, 109, 110, 112 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 17, розірвати.

Після розірвання шлюбу сторонам прізвища не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк