Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №671/1881/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1881/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

при секретарі Хрупайло Т.В.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

В серпні 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту сумісного проживання його, заявника, з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що він з 09.10.1993 року був зареєстрований та мешкав разом із своїм дядьком - ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , у житловому будинку, що належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 в частці 1/3 будинку, та йому- ОСОБА_1 в частці 3/4 будинку. Зазначає, що через психічну хворобу ОСОБА_2 , він був призначений його опікуном, здійснював догляд за дядьком, проживав із ним, вів спільне господарство, однак на день смерті ОСОБА_2 не був зареєстрований з ним за однією адресою. З метою оформлення спадкових прав він звернувся до нотаіуса, однак Волочиська державна нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, пояснив, що, крім нього, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.

Представник заінтересованої особи Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи покладається на думку суду (а.с. 40).

Заслухавши заявника, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, даних у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування”, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно п. 23 вищезазначеної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дядько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , свідоцтвами про народження НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 (а.с. 9, 18-21).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 до складу спадкового майна уввійшла 1/3 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належала на праві власності спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 13.02.1986 року державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори Шиленко С.В., зареєстроване в реєстрі за № 2-612.

Відповідно до договору дарування від 13 червня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори Кононенко В.М., власником 2/3 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , є заявник ОСОБА_1 (а.с. 12-13).

Встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що вбачається із відмітки про реєстрацію місця проживання у паспорті серії НОМЕР_6 (а.с. 15-16).

Із висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду № 92 вбачається, що ОСОБА_2 , як особа із інвалідністю ІІ групи, проживав разом із ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 та потребував постійного стороннього догляду (а.с. 25).

Згідно із рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради від 19.06.2002 року № 372 “Про призначення опіки над недієздатним ОСОБА_2 ” ОСОБА_1 був призначений опікуном недієздатного ОСОБА_2 та опікуном його майна (а.с. 17).

Відповідно до довідки Комунальної установи Покровського координаційного комітету самоорганізації населення від 13.07.2026 року № 01-04/45, ОСОБА_1 фактично проживав разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Із витягу з Реєстру територіальної громади, витягу із домової книги слідує, що ОСОБА_1 із 09.10.1993 року проживав за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 22, 28).

Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.08.2024 року вбачається, що фактичне місце перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 23).

Волочиська державна нотаріальна контора 31.07.2026 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з тим на день смерті ОСОБА_2 він не був зареєстрований з ним за однією адресою та у шестимісячний строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини (а.с. 24).

Спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 після його смерті не заводилася (а,с. 41, 42).

Дані обставини не оспорюються заінтересованою особою та підтверджуються зазначеними вище доказами, а також показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які в судовому засіданні підтвердили факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 із ОСОБА_2 на день його смерті в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання в ньому, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Дослідивши надані докази, суд вважає доведеним факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 247, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1268, 1269 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 1993 року і до дня відкриття спадщини в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи: заявник ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , заінтересована особа: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 44790232, місцезнаходження: 85300, Донецька область Покровський район м. Покровськ, площа Незалежності, 11.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: