Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №608/2617/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Справа № 608/2617/26

Номер провадження2-а/608/142/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 7799197 від 29 серпня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 серпня 2026 року ОСОБА_1 рухався трактором Т25 державний номер НОМЕР_1 по дорозі Чортків – Бучач, дорога Т2001, біля с. Мазурівка Чортківського району Тернопільської області, виїхав на узбіччя дороги, припинив рух трактора, заглушив мотор, так як виникли поломки в паливній системі трактора. До нього під`їхав поліцейський автомобіль, і працівник поліції попросив показати реєстраційні документи, при відсутності поліса страхування транспортного засобу працівником поліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вважає дії поліцейського незаконними із наступних причин. Оскільки транспортний засіб був нерухомим і стояв на узбіччі, то і правил дорожнього руху він не порушив, тому в даному випадку будь-яка вимога про надання документів, в тому числі і поліса страхування транспортного засобу є незаконною. Жодних правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував, не створював аварійної обстановки, що давало б поліцейському вимагати від нього реєстраційні документи.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказують, що ГУНП в Тернопільській області не визнає позовних вимог. Інспектором Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Логвин Н. М. винесено постанову серії ЕНА № 7799197 від 29.08.2026 на позивача ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що він в с. Білобожниця, дорога Т2001, керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив вимоги п. 2.1.ґ ПДР України та норми ч. 1 ст. 126 КУпАП. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було роз`яснено позивачеві його права, як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП.

До відзиву долучено відеозапис події, який безпосередньо стосується позивача і вчиненого ним правопорушення. Відповідно до відеозапису з боді-камери працівника поліції № 860468 (починаючи з 00:00:11), зафіксовано факт руху транспортного засобу. Відповідно твердження позивача про те, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані та стояв на узбіччі, є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами відеофіксації. Крім того, на вказаному відеозаписі зафіксовано процес спілкування з водієм ОСОБА_1 , під час якого інспектор поліції чітко повідомив причини зупинки транспортного засобу, а саме: несправність світлових приладів та відсутність номерного знака. Додатково, під час перевірки документів, було виявлено відсутність чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначені обставини повністю спростовують будь-які твердження сторони позивача та виключають будь-які сумніви щодо обізнаності водія про допущені ним порушення Правил дорожнього руху України. Таким чином, оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи, а тому Головне управління Національної поліції в Тернопільській області вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, в поданому відзиві просять розгляд справи проводити за його відсутності, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 серпня 2026 року інспектором Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Логвином Н. М. відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7799197, згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що 29 серпня 2026 року о 14 год. 37 хв. в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області, дорога Т2001, він керував трактором Т25А номерний знак НОМЕР_1 без чинного страхового поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановлені законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За визначенням ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.).

Згідно з пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Відповідно до п.2.1. (а) Верховний Суд у своєму рішенні № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року зазначив, що у розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року N 3353-ХІІ. А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, — страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм, органи Національної поліції мають право перевіряти наявність у водіїв зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до покладених на неї завдань поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону одним із превентивних заходів, які може застосовувати поліція, є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, підтверджується факт руху транспортного засобу – трактора, яким керував позивач ОСОБА_1 . Також зафіксовано процес спілкування працівника поліції з водієм ОСОБА_1 , під час якого інспектор поліції чітко повідомив причини зупинки транспортного засобу, а саме: несправність світлових приладів та відсутність номерного знака. Під час перевірки документів було виявлено відсутність чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, твердження позивача про те, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані та стояв на узбіччі, є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами відеофіксації.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 допущено порушення Правил дорожнього руху в частині невиконання ним встановленого в п. 2.1.ґ Правил дорожнього руху.

Оцінюючи встановлене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, яке доведено належними та допустимими доказами. Відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 126, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного судового рішення – 5 жовтня 2026 року.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом

Рішення набрало законної сили «____» ______________________ 2026 року.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2617/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець