Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №608/2544/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Справа № 608/2544/26

Номер провадження2-а/608/141/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.

представника позивача Кантелюка Т.- Т. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові під час відеоконференції справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві вказав, що 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього штрафу в сумі 34 000 грн. на підставі постанови № 2809 від 26.05.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та також ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Вказаною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень. Суть адміністративного правопорушення згідно змісту постанови полягає в тому, що 25 травня 2026 року біля 07-53 години громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних за адресою: АДРЕСА_2 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).

Постанову № 2809 від 26.05.2026 року ОСОБА_1 не підписував, копію постанови не отримував. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення також не отримував, відповідно не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Із постановою позивач не погоджується з наступних підстав. Підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отже, зміст наведеної норми свідчить про те, що вона встановлює конкретні обов`язки щодо повідомлення про зміну персональних даних та подання документів на підтвердження права на відстрочку. При цьому підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку не встановлює обов`язку щодо проходження військово-лікарської комісії або медичного огляду. Водночас оскаржувана постанова не містить посилання на конкретну норму законодавства, яка б передбачала обов`язок для Позивача пройти військово-лікарську комісію у визначений строк та за конкретних обставин. Також зі змісту постанови неможливо встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, оскільки відсутній конкретний опис діяння, яке вважається протиправним. Відповідно, в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 2809 від 26.05.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити та стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Також позивач подав окрему заяву, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити пропущений процесуальний строк.

Від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти позовних вимог. Частиною 3 статті 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК. Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність. Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов`язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як видно з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач не пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Зокрема, також і Позивачем не надано відомостей про проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військового обліку. Під час винесення оскаржуваної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП Відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанова відповідає вимогам ст. 251, 278, 279, 280, 283 КУпАП, є правомірною та відсутні підстави для її скасування. Позивач допустив порушив правила військового обліку, а саме, всупереч норм чинного законодавства не уточнив свої персональні дані шляхом проходження ВЛК для встановлення ступеня придатності до військової служби від початку виникнення такого обов`язку. Відповідно до обставин справи, позивач, будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проходив медичний огляд з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, не користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, не був особою з інвалідністю. Таким чином, ним було допущено порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про що і було винесено оскаржувану постанову. Також про вчинення адміністративного правопорушення було складено протокол від 25 травня 2026 року № 381. Позивача було належним чином проінформовано про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанова була винесена в межах повноважень Відповідача та на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Представник позивача Кантелюк Т.-Т. Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 26 травня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову № 2809 про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Із постанови вбачається, що 25 травня 2026 року біля 07-53 години громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних за адресою: АДРЕСА_2 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).

За правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

В цьому ж Законі визначено поняття: особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України» Закони України «Про Збройні Сили України», Закони України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, в абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Таким чином, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Невиконання цього обов`язку буде порушенням абз.1 ч.1 ст.22, та абз.7. ч.3 ст.33 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та становитиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024р. (далі Порядок).

Частиною ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008р. чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024року № 560, визначено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов`язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно протоколу № 381 про адміністративне правопорушення від 25.05.2026 року, який доданий відповідачем до відзиву, вбачається, що 25 травня 2026 року біля 07-53 години громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних за адресою: АДРЕСА_2 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).

Із змісту Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (зі змінами), видно, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів(кандидатів у резервісти). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Тобто, обов`язок військовозобов`язаного самостійно звертатись до ТЦК та СП з метою направлення його для проходження повторного медичного огляду з метою встановлення змін у ступені придатності до військової служби, або ж обов`язок відповідного ТЦК та СП викликати військовозобов`язаного шляхом надсилання повістки для направлення його для проходження медичного огляду, виникає виходячи з результату медичного огляду, що мав бути пройденим військовозобов`язаним протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, тобто обов`язку уточнити свої облікові дані (в тому числі ступінь придатності до військової служби) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поважності причини непроходження медичного огляду.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 381 від 25.05.2026 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було відомо про розгляд справи 26 травня 2026 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується його особистим підписом.

Тому суд погоджується з думкою представника відповідача про відсутність порушення прав ОСОБА_1 внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення без його участі.

Позивач повинен був особисто цікавитися станом розгляду справи про адміністративне правопорушення, запитувати та одержувати копії документів по справі. Проте з часу доставлення його працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 та складання протоколу про адміністративне правопорушення по час відкриття виконавчого провадження по справі він не цікавився станом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення він не отримував, не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, внаслідок чого могли бути порушені його права.

Щодо дотримання вимог процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону. Також копія постанови в справі про адміністративне правопорушення направлялася відповідачем 26.05.2026 за адресою позивача, яка відповідає адресі його проживання зазначеній в позовній заяві, що підтверджується копією конверта із штрихкодом.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає, що постанова № 2809 від 26.05.2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно за ч. 3 ст. 210 КУпАП, є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, позивач зобов`язаний самостійно дотримуватись правил військового обліку, в тому числі оновлювати свої персональні дані в терміни встановлені законом.

Аналогічні висновки викладені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 26.03.2026 у справі № 595/84/26, від 27.01.2026 у справі № 608/2491/25.

Відповідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що постанова № 2809 від 26.06.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП є правомірною, такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому відсутні підстави для її скасування.

На підставі викладеного, ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 162, 205, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2544/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець