Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №607/12731/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 Справа №607/12731/26 Провадження №3/607/3889/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 31 травня 2026 року о 16 год. 26 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері – ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував, принижував, внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з невідомих причин не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення з поважних причин не подав, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. У зв`язку з наведеним судом неодноразово відкладався розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складення стосовно нього адміністративних матеріалів провадженням не цікавився, що свідчить про відсутність у нього зацікавленості до зазначеної справи, та розцінюється судом, як небажання брати участь у судових засіданнях. За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП.

Вказана позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №782533 від 31 травня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 31 травня 2026 року о 16 год. 26 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері – ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував, принижував, внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю;

- даними рапорту старшого інспектора чергового Відділу поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Сеника С.В. від 31 травня 2026 року, відповідно до якого 31 травня 2026 року о 16 год. 50 хв. зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що син перебуває у стані алкогольного сп`яніння, погрожує, б`є заявницю, і свою бабусю ОСОБА_3 , якій 86 років. Прибувши на місце події встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство;

- заявою ОСОБА_2 від 31 травня 2026 року, у якій вона просить притягнути до адміністративної відповідальності сина ОСОБА_1 , який 31 травня 2026 року вчинив відносно неї та її мами домашнє насильство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, вчинив сварку, штовхав, поводив себе агресивно;

- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 31 травня 2026 року, у якому вона зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 протягом тривалого часу. 31 травня 2026 року приблизно о 16 год. 50 хв. прийшов її син ОСОБА_1 , який почав вчиняти сварку, висловлювався нецензурною лайкою, штовхав.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вік, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, враховуючи особу ОСОБА_1 , беручи до уваги оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вважаю, що відсутня необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 40-1, 173-2, 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій