Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №607/26688/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 Справа №607/26688/25 Провадження №2/607/2654/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 8373885 від 31 травня 2025 року

(далі – Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір в електронній формі, яким визначено істотні умови договору, зокрема суму кредиту 2 500 грн, дату видачі, строк користування у 360 днів з 31 травня 2025 року по 25 травня 2026 року, розмір процентів 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту (що в грошовому еквіваленті становить 431,25 грн) та умови кредитування. 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу № 16/09/25 (далі – Договір № 16/09/25), згідно якого клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року від ТОВ «1 БАНК» до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 9 471,25 грн. Також, позивач зазначив про відсутність у нього інших доказів, які б підтверджували перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з чим одночасно з позовною заявою звернувся до суду з клопотанням про витребування необхідних доказів.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, передбачений статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 відкрито провадження у цій справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року за клопотанням позивача, який зазначив про відсутність у нього інших доказів на підтвердження перерахування коштів за Договором відповідачу, витребувано у Акціонерного товариства «Акцент-Банк», відомості, що становлять банківську таємницю.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, що 31 травня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір, сума кредиту 2 500 грн, строком на 360 днів, з процентною ставкою в день 0,95 %, комісією за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 431,25 грн), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «354736» (а.с. 13–20).

Позивачем долучено довідки про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора «354736, за номером договору 8373885, час відправки ідентифікатора 31 травня 2025 року о 15:11:42. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID, назва банку: a-bank. У матеріалах справи міститься повідомлення про вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, яка надіслана відповідачу 19 жовтня 2025 року о 07:14:43 (а.с. 21).

Позивачем на підтвердження факту надання кредитних коштів долучено довідку ТОВ «1 БАНК» від 19 листопада 2025 року вих. № 19/11/25-19545, у якій під номером 2

зазначено ОСОБА_1 , номер договору 8373885 та номер платежу

8c0d3031-a15d-4ca8-86e1-9ce6dfa3884a (а.с. 21 зворотна сторона). Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 24 листопада 2025 року № КД-000089093 підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БАНК» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ

«1 БАНК» та завершення наступної платіжної операції: дата 31 травня 2025 року; номер платежу: 8c0d3031-a15d-4ca8-86e1-9ce6dfa3884a; сума 2 500 грн, отримувач Мархівка Володимир – ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 22), а також копії платіжної інструкції.

19 жовтня 2025 року ТОВ «1 БАНК» надіслало вимогу про повернення кредиту адресоване ОСОБА_1 , в якій висловлено прохання упродовж 30 календарних днів погасити заборгованість у сумі 9 471,25 грн (а.с. 41).

Загальна заборгованість станом на 19 листопада 2025 року склала 9 471,25 грн, зокрема: 2 500 грн – сума заборгованості за кредитом; 1 971,25 грн – сума заборгованості за процентами; 5 000 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 10 зворотна

сторона – 12).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено Договір № 16/09/25 разом із додатками (а.с. 23 зворотна сторона – 30).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579936540.1

від 19 листопада 2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало ТОВ «1 БАНК» кошти у сумі 1 179 754,18 грн. Призначення платежу: оплата згідно Договору № 16/09/25

(а.с. 32 зворотна сторона).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року під № 157 значиться ОСОБА_1 , за яким перейшло право вимоги за Договором у сумі

9 471,25 грн, яка складається з: 2 500 грн – сума заборгованості за кредитом; 1 971,25 грн – сума заборгованості за процентами; 5 000 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою

(а.с. 31, 32).

Як вказано у розрахунку заборгованості за Договором за період з 18 листопада 2025 року по 12 грудня 2025 року сума заборгованості становить 9 471,25 грн, яка складається з: 2 500 грн – сума заборгованості за кредитом; 1 971,25 грн – сума заборгованості за процентами; 5 000 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 33).

Відповідно до листа АТ «А-Банк» від 26 лютого 2026 року

№ 20.1.0.0.0/7-20260224/0170, наданого на запит суду, підтверджено, що на ім`я

ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також, банком додатково надано виписку за рахунком № НОМЕР_2 за період 31 травня 2025 року

по 03 червня 2025 року, яка містить зарахування на суму 2 500 грн (а.с. 67–72).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3

статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. За статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі між ТОВ «1 БАНК» та відповідачем, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. Такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) Верховний Суд вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Як було зазначено, 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір № 16/09/25 разом із додатками. У матеріалах справи містяться докази перерахування коштів за Договором № 16/09/25, а також докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, зокрема реєстр прав вимоги № 19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року, відповідно до якого під № 157 до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

Отже, суд констатує, що надані позивачем докази підтверджують перехід до ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги до відповідача за Договором.

2.5. Розв`язуючи цей спір у частині стягнення пені/неустойки за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан наразі не скасовано, відтак він на цей час діє на території України й, відповідно, застосовними є приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України.

Верховний Суд зазначив, що згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, справа № 206/2984/23).

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є нормою цивільного законодавства, яка поширюється на всі без винятку зобов`язання за договорами кредиту (позики) у період дії воєнного стану.

Умовами кредитного договору встановлено, зокрема у підпункті 2.2.8. пункту 2.2. Договору неустойка становить 125 грн в день.

Первісним кредитором нараховано у вигляді неустойки у розмірі 5 000 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 5 000 грн за кредитним договором є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими. Тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 4 471,25 грн, яка складається з: 2 500 грн – сума заборгованості за кредитом; 1 971,25 грн – сума заборгованості за процентами.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів

№ 579937159.1 від 18 грудня 2025 року (а.с. 45), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі

1 143,58 грн (4 471,25 ? 2 422,40 / 9 471,25).

3.3. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2

ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правову (правничу) допомогу ТОВ «Деал Фінанс Груп» долучено договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, укладений між товариством та Адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»; витяг з акту № 2-ДІЛ від 01 грудня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року; додаток № 1 до акту приймання-передачі наданої правничої допомоги; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579936562.1 від 11 грудня 2025 року на суму 157 500 грн (а.с. 34–39).

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та результати його розгляду, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та співмірним.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню такі витрати у сумі 2 124,39 грн (4 471,25 ? 4 500 / 9 471,25), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273, 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором кредиту № 8373885 від 31 травня 2025 року в розмірі 4 471 (чотири тисячі чотириста сімдесят одну) гривню 25 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір у розмірі 1 143 (одну тисячу сто сорок три) гривні 58 копійок.

5. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати на правничу допомогу у розмірі

2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) гривні 39 копійок.

6. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

11. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

12. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

13. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

14. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ: 44280974, адреса місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець