Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/20265/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/20265/25 Провадження №2/607/2418/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

30 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 8515268 від 25 жовтня 2024 року у розмірі 21 004,29 грн, яка складається з: 7 250 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 21,03 грн – сума заборгованості за відсотками; 12 449,29 грн – сума заборгованості за пенею; 1 283,98 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту, а також, понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»

(далі – ТОВ «1 БАНК») та відповідачем укладено кредитний договір № 8515268 (далі – Договір), який підписано електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/2025 (далі – Договір № 27/03/2025), відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема, до

ОСОБА_1 в сумі 21 004,29 грн.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Від відповідача – ОСОБА_1 – надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона частково визнала позовні вимоги у розмірі 7 300 грн (тіло кредиту), інші нарахування вважає спірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла відповідь на відзив, у якій висловлена позиція щодо підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня

2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у позовній заяві та у клопотаннях представник позивача висловив прохання здійснювати розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав; щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів сторона позивача не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, проте висловила прохання розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір; сума кредиту 7 250 грн, строком на 30 днів, з процентною ставкою в день

0,01 % (фіксована), комісією за надання кредиту 17,71 % від суми наданого кредиту, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «702453» (а.с. 5–12).

Позивачем долучено: додаток № 1 до Договору, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість якого становить 8 555 грн (а.с. 12 зворотна сторона, 13).

Загальна заборгованість станом на 27 березня 2025 року становить 21 004,29 грн, яка складається з: 7 250 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 21,03 грн – сума заборгованості за відсотками; 12 449,29 грн – сума заборгованості за пенею; 1 283,98 грн – сума заборгованості комісії за надання кредиту (а.с. 20).

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір № 27/03/25 (а.с. 14, 15).

Додатковою угодою № 1 до Договору№ 27/03/2025 від 27 березня 2025 року відступлено вимоги до боржників (а.с. 16).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 683 від 31 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1 БАНК» кошти у сумі 2 225 048,39 грн. Призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 1 від 27 березня 2025 року до Договору № 27/03/25 (а.с. 18).

Згідно з Актом прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 27 березня 2025 року за Договором № 27/03/25 та витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору № 27/03/25, до

ТОВ «ФК «ЄАПБ» під № 1779 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 21 004,29 грн, яка складається з: 7 250 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 21,03 грн – сума заборгованості за відсотками; 12 449,29 грн – сума заборгованості за пенею; 1 283,98 грн – сума заборгованості комісії за надання кредиту (а.с. 17, 19).

Відповідно до свідоцтва про народження від 21 листопада 2024 року, запис

№ 156-24-087180, місто Нью-Йорк – управління охорони здоров`я та психічної гігієни,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , матір якого вказано – ОСОБА_1

(а.с. 46–49).

Згідно Витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 04 квітня 2026 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПЗМ: ОНМ-29.01.2026-590709, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2130458461101, 25 лютого 2026 року виплачено грошову допомогу у розмірі 146 000 грн компенсація за послугою «єВідновлення» (а.с. 76, 77).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі –

ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів – Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629 ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі між ТОВ «1 БАНК» та відповідачем, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. При цьому ОСОБА_1 не заперечує факту укладення Договору та отримання кредитних коштів. Такий Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів, суд вважає, що клопотання про витребування доказів на підтвердження факту зарахування таких коштів задоволенню не підлягає.

2.4. Розв`язуючи цей спір у частині стягнення пені/неустойки за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан наразі не скасовано, відтак він на цей час діє на території України й, відповідно, застосовними є приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України.

Верховний Суд зазначив, що згідно із Законом України від 15 березня 2022 року

№ 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, справа № 206/2984/23).

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є нормою цивільного законодавства, яка поширюється на всі без винятку зобов`язання за договорами кредиту (позики) у період дії воєнного стану.

Умовами Договору, зокрема підпунктом 2.2.4 пункту 2.2, встановлено, що пеня становить 5 % на день від суми наданого кредиту.

Первісним кредитором нараховано пеню у розмірі 12 449,29 грн, що суперечить наведеним приписам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 12 449,29 грн за Договором є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими. Тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 8 555,01 грн, з яких: 7 250 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 21,03 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 283,98 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а позивачем сплачено судовий збір у

сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів

№ 133804 від 16 вересня 2025 року (а.с. 36), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 233,30 грн

(8 555,01 ? 3 028 / 21 004,29).

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273 – 274,

352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредиту №8515268 від 25 жовтня 2024 року у розмірі 8 555 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 01 (одна) копійка, з яких: 7 250 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 21,03 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 283,98 грн – сума заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) гривні 30 (тридцять) копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Т. І. Якімець