Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №607/13954/26
Суддя: Дуда О. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2026 Справа №607/13954/26 Провадження №3/607/4165/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, директора Тернопільського обласного комунального територіального відділення малої академії наук України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до наданих для перевірки документів, ОСОБА_2 працювала у ТОВ МАН України з 20.05.2004 по 16.03.2026 року. В порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону №2136, статті 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні ОСОБА_2 не було виплачено грошову компенсацію за 5 (п?ять) днів невикористаних нею щорічних відпусток в день звільнення. ОСОБА_3 працював з 05.12.2000 по 23.02.2026 року. ОСОБА_3 проведено виплату грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної додаткової відпустки за період роботи з 05.12.2021 по 04.12.2024, однак в порушення вимог Постанови №100, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані ним щорічні додаткові відпустки ОСОБА_3 за період роботи з 05.12.2021 по 31.12.2023, проведено виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, а не із виплат нарахованих у 2023 році. В порушення вимог частини 1 статті 10 Закону №2136, статті 116 КЗпП України, грошову компенсацію за 5 (п?ять) днів невикористаних щорічних відпусток було виплачено не в день звільнення (16.03.2026), а виплачено 05.06.2026 (копія наказу на звільнення, довідки про надані відпустки та відомості розподілу витрат додаються). В порушення вимог статті 117 КЗпП України, при виплаті ОСОБА_2 компенсації за невикористані нею дні щорічних відпусток, її не було виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Дана сума залишається невиплаченою на день перевірки. В порушення вимог ч. 2 ст. 10 ЗУ № 2136, керівником ТОВ МАН України не забезпечено реалізації права працівниці ОСОБА_2 на своєчасне отримання заробітної плати в терміни, передбачені частиною 1 статті 10, абзацом 4 частини 1 статті 12 Закону №2136, статті 24 ЗУ «Про відпустки», статтею 116 КЗпП України. Перебуваючи на посаді директора Тернопільського обласного комунального територіального відділення малої академії наук України у лютому-червні 2026 року, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП.
В судове засідання 20.07.2026 о 12 год 35 хв ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день та час слухання справи повідомлялася, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправляння адресату на адресу суду не повернулося, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Крім того, 02.09.2026 о 11 год 00 хв в судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день та час слухання справи повідомлялася, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправляння адресату повернулися до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №ПЗ/ТР/7937/024412/П/ПТ від 18.06.2026; актом №ПЗ/ТР/7937/024412 від 18.06.2026; копією заяви ОСОБА_5 від 26.05.2026; копією заяви ОСОБА_6 від 26.05.2026; копією наказу №12-к від 16.03.2026; копією наказу від 20.02.2026; копією довідки про надані відпустки ОСОБА_2 від 15.06.2026 №66; копією довідки про надані відпустки ОСОБА_3 від 15.06.2026 №67; копією розрахунку компенсації ОСОБА_2 ; копією розрахунку компенсації ОСОБА_3 ; копією відомостей розподілу виплат від 05.06.2026 №260605РВ00056128102.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 41 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.9, 38, 41, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua