Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/15061/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/15061/25 Провадження №2/607/2258/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № ПКК/136421 у розмірі 53 954,76 грн, яка складається з: 10 804,37 грн – сума заборгованості за строковим тілом; 13 479,48 грн – сума заборгованості за простроченим тілом; 12 295,65 грн – сума заборгованості за простроченими відсотками; 17 375,26 грн – сума заборгованості за строковими відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ПКК/136421 (далі – Договір), яким визначено істотні умови кредитування, зокрема строк користування коштами, розмір процентів за користування кредитом, комісії та інші передбачені платежі, а також порядок і строки погашення кредиту. Представник позивача вказує, що позичальник належним чином не виконував своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим станом на 08 листопада 2023 року утворилася заборгованість у розмірі

36 579,50 грн, з яких: 10 804,37 грн – строкова заборгованість за тілом кредиту; 13 479,48 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 12 295,65 грн – прострочена заборгованість за процентами.

08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого клієнт відступив фактору право вимоги за Договором згідно з реєстром боржників в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення права вимоги. 12 грудня 2024 року рішенням № 12/12/24-1 учасника

ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» змінено найменування товариства на

ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс».

Представник позивача посилається на те, що за період з 09 листопада 2023 року по 31 травня 2025 року на суму заборгованості нараховано проценти у розмірі 17 375,26 грн. Відтак, за твердженням позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором становить 53 954,76 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з анкетою-заявою № 136421 на отримання ліміту по кредитній картці до АТ «Кредобанк», в якій просив надати йому кредитний ліміт у розмірі 26 000 грн, строком на 36 місяців, з процентною ставкою 30 %, яка підписана ним власноручно (а.с. 14).

Згідно з додатком про відкриття кредитної лінії № ПКК/136421 від 20 вересня

2021 року до заяви-договору № 26202011512566/980/РКО від 19 квітня 2021 року, в якій вказано, що відкрито рахунок № НОМЕР_1 , максимальний ліміт кредитної лінії: 200 000 грн; термін до 19 вересня 2024 року (включно); тип процентної ставки фіксована 30 % з дати видачі кредиту. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 46,09 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту 240 819,44 грн, який підписано відповідачем власноручно (а.с. 11–13).

Також ОСОБА_1 підписав власноручно додаток від 14 грудня 2021 року до заяви-договору № 26202011512566/980/РКО від 19 квітня 2021 року, в якій просив відкрити картковий рахунок (а.с. 10).

Крім того, позивачем долучено виписку за особовим рахунком ОСОБА_1 , сформовану АТ «Кредобанк» за період з 20 вересня 2021 року по 07 листопада 2023 року, з якої вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами, здійснював операції за рахунком, а також погашав кредит та проценти (а.с. 101–122, 125–230).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07 листопада 2023 року заборгованість за Договором складає 36 579,50 грн, з яких: 24 283,85 грн – тіло кредиту, 12 295,65 грн – відсотки (а.с. 123, 124).

08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами (а.с. 16 зворотна сторона, 17, 61–70).

Згідно з платіжною інструкцією № 1 від 08 листопада 2023 року ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» перерахувало АТ «Кредобанк» кошти у сумі 4 420 385,21 грн. Призначення платежу: оплата згідно договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за КД та прав за забезпечувальними договорами від 08 листопада 2023 року укладеними між ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» та АТ «Кредобанк» (а.с. 71).

У додатку № 1 до договору факторингу під №3740 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості якого за Договором становить 36 579,50 грн (а.с. 16).

Рішенням № 12/12/24-1 учасника ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» від 12 грудня 2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» (а.с. 18).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором станом на 08 листопада 2023 року загальна сума заборгованості становила 36 579,50 грн,

з яких: 10 804,37 грн – заборгованість за строковим тілом кредиту; 13 479,48 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 12 295,65 грн – заборгованість за простроченими процентами. За період з 09 листопада 2023 року по 31 травня 2025 року позивачем додатково нараховано проценти за ставкою 30 % річних у розмірі 17 375,26 грн, у зв`язку з чим згідно з розрахунком станом на 31 травня 2025 року загальна сума заборгованості за Договором становить 53 954,76 грн (а.с. 15).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

2.2. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

2.3. За змістом наданої позивачем анкети-заяви № 136421 на отримання ліміту по кредитній картці, додатку про відкриття кредитної лінії № ПКК/136421 від 20 вересня 2021 року до заяви-договору № 26202011512566/980/РКО від 19 квітня 2021 року та додатку від 14 грудня 2021 року до заяви-договору № 26202011512566/980/РКО від 19 квітня 2021 року, їх підписанням клієнт приєднався до Умов і правил обслуговування в АТ «Кредобанк», які разом із зазначеними документами становлять Договір.

Вказані документи підписані ОСОБА_1 власноручно та містять умови щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування і процентної ставки. Банк зобов`язався в межах установленого ліміту кредитування відкрити клієнту кредитну лінію та надавати йому грошові кошти на умовах, визначених Договором.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629 ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

У цій справі відповідач власноручно підписав Анкету-заяву та додатки, на підставі яких йому відкрито поточний рахунок та кредитну лінію. Виписка за особовим рахунком підтверджує фактичне користування відповідачем кредитними коштами, здійснення операцій за рахунком та часткове погашення кредитної заборгованості.

Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують укладення між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 кредитного договору у письмовій формі, погодження відповідачем його умов, надання йому кредитних коштів та їх фактичне використання.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) Верховний Суд вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Так, 08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» було укладено Договір факторингу з додатками. У матеріалах справи наявне підтвердження факту оплати за Договором факторингу, відповідно до додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

Враховуючи наведене, а також зміну найменування ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс», суд констатує, що надані позивачем докази підтверджують наявність у ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

2.5. Водночас суд зазначає, що позивачем не доведена повною мірою вимога про стягнення заборгованості за відсотками, виходячи з такого.

Відповідно до анкети-заяви № 136421 на отримання ліміту по кредитній картці та додатку про відкриття кредитної лінії № ПКК/136421 від 20 вересня 2021 року до заяви-договору № 26202011512566/980/РКО від 19 квітня 2021 року кредитні кошти надаються строком на 36 місяців або до 19 вересня 2024 року (включно). Отже, погоджений сторонами строк кредитування становив 36 місяців.

Кредитний договір за своєю суттю є строковим договором. Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша); боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина друга).

При цьому, статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша).

За змістом частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних процентів.

Виписка за рахунком підтверджує фактичне користування ОСОБА_1 кредитними коштами та їх часткове повернення. Водночас установленого Договором обов`язку щомісячного погашення заборгованості відповідач належним чином не виконував, що підтверджується рухом коштів та розрахунком заборгованості.

На момент відступлення права вимоги 08 листопада 2023 року погоджений сторонами строк кредитування не закінчився, оскільки Договором його визначено до 19 вересня 2024 року включно.

Після набуття права вимоги позивачем нараховано проценти за користування кредитними коштами за період з 09 листопада 2023 року по 31 травня 2025 року за погодженою сторонами процентною ставкою 30 % річних у загальному розмірі 17 375,26 грн.

Водночас право кредитодавця нараховувати передбачені Договором проценти за користування кредитом обмежується погодженим сторонами строком кредитування. Оскільки такий строк закінчився 19 вересня 2024 року, підстави для нарахування передбачених Договором процентів після цієї дати відсутні.

Відтак стягненню підлягають проценти, нараховані за період з 09 листопада 2023 року по 19 вересня 2024 року включно, у розмірі 6 287,19 грн.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, заборгованість у повному обсязі не погасив, здійснивши лише часткове погашення, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 42 866,69 грн, з яких: 10 804,37 грн – сума заборгованості за строковим тілом; 13 479,48 грн – сума заборгованості за простроченим тілом; 12 295,65 грн – сума заборгованості за простроченими відсотками; 6 287,19 грн – сума заборгованості за строковими відсотками.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 357 від 02 липня 2025 року

(а.с. 35), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 924,58 грн (42 866,69 ? 2 422,40 / 53 954,76).

3.3. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» долучено договір про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24 січня 2025 року, укладений між товариством та адвокатом Альховською І.Б.; акт наданих послуг № 1 від 27 січня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24 січня 2025 року, загальна сума 6 000 грн (а.с. 26, 27).

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 4 766,96 грн (42 866,69 ? 6 000 / 53 954,76).

Керуючись статтями 2, 4, 12 – 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 247, 258 – 268, 273 – 274,

280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за договором кредиту № ПКК/136421 від 20 вересня 2021 року в розмірі 42 866 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 69 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» судовий збір у розмірі 1 924 (одну тисячу дев`ятсот двадцять чотири) гривні 58 копійок.

5. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» судові витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 4 766 (чотири тисячі сімсот шістдесят шість) гривень

96 копійок.

6. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

11. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

12. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

13. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

14. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», код ЄДРПОУ: 43231894, адреса місцезнаходження: вул. Академіка Лазаренка, 4, кабінет 4, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець