Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №594/1311/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1311/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання права власності, в якому просить визнати за ним право власності, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , на частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 . Посилається на те, що при зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини на вказане майно йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім`я спадкодавця та рекомендовано звернутися до суду. Позивач у підготовче засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідачка в підготовче засідання не з`явилася, у заяві, поданій через канцелярію суду, позовні вимоги визнала та просить розглядати справу за її відсутності.

Третя особа в підготовче засідання не з`явилася, у заяві, поданій через канцелярію суду, не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглядати справу за її відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Долина Калуського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 15.07.2025.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входить частка у праві спільної сумісної власності у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить (належала) на праві спільної сумісної власності без визначення часток: померлому ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_3 , що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав № 470137451 від 27.03.2026, копією довідки головного спеціаліста з питань архіву інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Борщівської міської ради від 23.01.2026 № 453-2026.

За життя, 09.07.2024 ОСОБА_4 склав заповіт № 152, в якому все своє майно заповів своїм дітям в рівних долях по частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є чинним, що стверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85080071 від 30.04.2026.

ОСОБА_1 подав до Борщівської державної нотаріальної контори у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої до майна померлого ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 74627575, номер у нотаріуса 206/2025, що стверджується копією відповідної заяви та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85080073 від 30.04.2026.

Відповідачка ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 до Борщівської державної нотаріальної контори у встановлений законом строк, що підтверджується копією заяви.

30.04.2026 Борщівською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом: за Р № 535 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 та за Р № 536 на 1/2 частину мисливської гладкоствольної зброї марки "ИЖ-18М-М", 12/70 калібру, № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , за Р № 537 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 та за Р № 536 на 1/2 частину мисливської гладкоствольної зброї марки "ИЖ-ІЗМ-М", 12/70 калібру, № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв.

Позивач 30.04.2026 звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у праві спільної сумісної власності у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Однак, державним нотаріусом Дідик І.О. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності спадкодавця і відповідно до ст. 369 ЦК України частка спадкодавця не була визначена договором між співвласниками, у зв`язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до суду для визначення частки у праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та встановлення права власності за позивачем, як за спадкоємцем згідно заповіту, що стверджується листом державного нотаріуса Дідик І.О. від 30.04.2026 № 274/02-14.

Отже, судом встановлено, що до складу спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 входить частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала йому на праві спільної сумісної власності без визначення часток.

З поданих позивачем копії технічного паспорта, зокрема характеристики будинку, господарських будівель та споруд, виготовленого ТОВ «Технічна інвентаризація об`єктів нерухомості» 20.03.2026. Житловий будинок, господарські будівлі і споруди побудовано в період 1976-1979 р.р.

Згідно висновку про вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 від 06.05.2026, виготовленого ФОП ОСОБА_5 Броніцьким (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №361/2023 від 14.06.2023), оціночна вартість вищевказаного житлового будинку становить 769 440 грн., в тому числі 1/4 частини становить - 192 360 грн.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох,або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом ч. 1ст. 368 ЦК України, спільна власність, двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Як вбачається з ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1226 ЦК: - ч. 1: частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах; - ч. 2: суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Так, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 частка власника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після, нього спадщини.

Згідно роз`яснень, наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3.4 Інформаційного листа «Про судову практику" розгляду цивільних прав про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки у майні, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 у справі № 756/1218/16-ц зазначив про помилковість висновку суду апеляційної інстанції відносно відсутності у позивача, спадкоємця, права на звернення до суду з позовом про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні в порядку спадкування, посилаючись на те, що позивач не наділений правом на звернення до суду, оскільки не довів порушення, невизнання або оспорювання саме його прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, з викладеного вбачається, що спадкодавцеві ОСОБА_4 належала 1/2 частина у праві спільної сумісної власності у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке належала на праві спільної сумісної власності без визначення часток ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_3 . Отже, ця частина будинку увійшла до майна, на яке відкрилась спадщина після його смерті, спадкоємцем якого за заповітом є позивач ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності, при цьому, частки в праві спільної сумісної власності на вказане домоволодіння не визначені, зокрема частка у домоволодінні, яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності не визначена, що унеможливлює реалізацію позивачем його спадкових прав на частку зазначеного вище домоволодіння.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину у встановлений законом строк, зокрема в розмірі частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Під час підготовчого провадження в справі відповідачка визнала позов про визнання права власності на спадкове майно у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1223, 1218, 1223 ЦК України, та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265, 279 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Третя особа ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман