Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №593/1178/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1178/26

Провадження № 2/593/633/2026

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"05" жовтня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої-судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом, поданим представником позивачки адвокатом Проциком Петром Богдановичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року представник позивачки адвокат Процик Петро Богданович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

У поданому позові вказав, що хоч син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, але у зв`язку із стаціонарним навчанням у Приватному технікумі ім. 72-го Піхотного полку в Радомі він потребує матеріальної допомоги, тому просив зобов`язати відповідача щомісячно сплачувати позивачці аліменти на час навчання сина у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, починаючи з дати звернення позивачки до суду і до закінчення їх сином навчання у даному навчальному закладі, а саме: - до 2028 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник не з`явилися. Адвокат Процик Петро Богданович подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задоволити, не заперечують проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надіслав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України зі згоди сторони позивача вважає можливим розглянути справу заочно у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги подані стороною позивача письмові докази, прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За вимогами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У Постанові № 644/3610/16-ц від 17 квітня 2019 року Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином відповідача ОСОБА_2 і він у зв`язку із стаціонарним навчанням потребує матеріальної допомоги.

Вищевказаний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що було видане 5 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області та довідкою № 07281910398, виданою 15 вересня 2025 року Приватним технікумом ім. 72-го Піхотного полку в Родомі, із якої видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 3ТЕ класу вищевказаного навчального закладу і термін його навчання у ньому заплановано до 2028 року.

А так як із долучених до позовної заяви документів видно, що відповідач є батьком ОСОБА_3 на утримання якого на час навчання просила позивачка стягати аліменти та остання, подавши суду письмову заяву, наполягає на задоволенні їх позовних вимог, а відповідач в судове засідання не з`явився та відзиву на позов не надіслав, у якому би вказав свої заперечення щодо заявлених до нього вимог, а тому суд, аналізуючи в сукупності викладені обставини та враховуючи положення закону, яким вони регулюються, враховуючи необхідність забезпечення прав повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги слід задоволити та постановити рішення, яким щомісяця стягувати з відповідача аліменти на утримання його сина у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, починаючи з дати звернення позивачки до суду, з 13 липня 2026 року і до закінчення їх сином навчання у Приватному технікумі ім. 72-го Піхотного полку в Родомі, а саме - до 2028 року.

Що стосується вирішення питання судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А так як позивачка при подачі до суду своїх позовних вимог відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'' була звільнена від сплати судового збору, а тому при винесенні вказаного рішення із відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України в дохід держави слід стягнути судовий збір, визначений Законом України ''Про судовий збір'', а саме: 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1331грн. 20 коп..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, Законом України ''Про судовий збір'', суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 50 ( п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Стягнення аліментів розпочати з 13 липня 2026 року і продовжувати на час навчання ОСОБА_3 у Приватному технікумі ім. 72-го Піхотного полку в Родомі.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривень 20 копійок.

Рішення про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.