Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №357/7971/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/4413/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/7971/26

05 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Логунова Валерія Петровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, 10 серпня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Логунов Валерій Петрович подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Логунова Валерія Петровича повернуто особі, яка її подала.

Підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що на підтвердження своїх повноважень адвокатом Логуновим В.П. не було надано належних документів, які підтверджували його повноваження на захист інтересів ОСОБА_1 саме в Київському апеляційному суді. До апеляційної скарги було долучено ордер, відповідно до якого адвокату надано право представляти інтереси ОСОБА_1 у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

18 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Логунов В.П. повторно звернувся з апеляційною скаргою на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду, крім того, подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що при направленні першої апеляційної скарги ним помилково не було долучено ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді. Вказує, що вини ОСОБА_1 у ненаданні такого ордера немає. Також посилається на те, що, зі слів підзахисного, останній на цей час перебуває у Черкаській області в Державній прикордонній службі України, де виконує службові обов`язки. Вказує, що постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року ним особисто отримано 15 вересня 2026 року у поштовому відділенні в м. Біла Церква.

Перевіривши наведені захисником доводи та матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, встановлений законом строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року сплив 24 липня 2026 року.

Разом із тим, уперше апеляційну скаргу захисником було подано лише 10 серпня 2026 року, тобто вже поза межами передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження.

При цьому у поданому разом із повторною апеляційною скаргою клопотанні захисник не наводить обставин, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 або його захиснику звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, зокрема у період з дня винесення оскаржуваної постанови до закінчення десятиденного строку на її апеляційне оскарження.

Посилання захисника на те, що при первісному зверненні ним помилково не було надано ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді, стосується причин повернення раніше поданої апеляційної скарги, однак саме по собі не пояснює причин пропуску первісного десятиденного строку, оскільки апеляційна скарга від 10 серпня 2026 року на постанову, винесену 14 липня 2026 року, вже на момент її першого подання була подана після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Допущення захисником помилки при оформленні документів, що підтверджують його повноваження, також не може саме по собі розцінюватися як об`єктивно непереборна обставина, яка не залежала від волі особи та унеможливлювала своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.

Не свідчить про наявність таких обставин і посилання захисника на перебування ОСОБА_1 на час повторного звернення в Черкаській області у зв`язку з проходженням служби в Державній прикордонній службі України, оскільки у клопотанні не зазначено, яким саме чином наведена обставина перешкоджала поданню апеляційної скарги у строк, установлений законом, та не наведено відомостей про існування такого зв`язку протягом відповідного процесуального строку.

Той факт, що після отримання 15 вересня 2026 року постанови Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року захисник повторно звернувся з апеляційною скаргою 18 вересня 2026 року, не усуває необхідності встановлення поважних причин пропуску передбаченого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції.

При цьому КУпАП не містить положень, відповідно до яких попереднє подання апеляційної скарги, що в подальшому була повернута особі, яка її подала, перериває, зупиняє або встановлює новий строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини також виходить із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути предметом допустимих процесуальних обмежень. Правила щодо строків оскарження спрямовані, зокрема, на забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу юридичної визначеності, а сторони мають проявляти належну зацікавленість у перебігу відомого їм судового провадження. Такий підхід відображений, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України» та «Перетяка та Шереметьєв проти України».

Таким чином, судом установлено, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухвалена 14 липня 2026 року, тоді як первісна апеляційна скарга подана лише 10 серпня 2026 року, тобто після закінчення встановленого законом десятиденного строку. Після повернення цієї апеляційної скарги захисник повторно звернувся з апеляційною скаргою, однак наведені ним у клопотанні обставини стосуються переважно ненадання належного ордера та не пояснюють причин первісного пропуску строку. Крім того, повторну апеляційну скаргу захисником подано безпосередньо до Київського апеляційного суду, а не через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, як того вимагає ч. 3 ст. 294 КУпАП. За таких обставин наведені захисником причини не можуть бути визнані поважними та такими, що об`єктивно перешкоджали своєчасному й належному зверненню з апеляційною скарг.

Оскільки у поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, повторно подана апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Логунова Валерія Петровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Логунова Валерія Петровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: