Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №757/22272/26-п — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №757/22272/26-п

Суддя: Музичко Світлана Григорівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

справа № 757/22272/26-п

провадження № 33/824/4423/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь державного бюджету України.

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 разом з апеляційною скрагою подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, та зазначив, що 13 травня 2026 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності Печерським районним судом м. Києва, та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн., однак, зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та йому вручено 10.08.2026 року, з огляду на це у крайній строк підготував апеляційну скаргу та подав у 10-ти денний термін, у зв`язку з цим просить поновити строк на оскарження судового рішення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Чинний КУпАП не пов`язує початок перебігу строку оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення із датою вручення копії цієї постанови, на що посилається апелянт, а лише надає право клопотати про поновлення строку оскарження, якщо його пропущено з поважних причин.

Отже, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в Печерському районному суді міста Києва та знав про результат постановленого рішення.

Вивчивши питання про поновлення строку, ОСОБА_1 не наведені обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, такими, що не залежали від його волевиявлення, пов`язаними дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а, відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва 13 травня 2026 року слід відмовити.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2026 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua