Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №752/15117/25 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 752/15117/25

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/7182/2026

Головуючий у суді першої інстанції К. Г. Плахотнюк

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

сторони:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», подану представником Рура Наталією Вікторівною, на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді К. Г. Плахотнюк в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва,

в с т а н о в и в :

16.06.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 25.10.2021 у розмірі 57 019, 77 грн. та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог банком зазначено про те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 25.10.2021. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним лімітом отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 200 000,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, зокрема здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

У зв`язку з порушенням зобов`язання відповідач станом на 27.05.2025 має перед банком заборгованість у розмірі 57 019, 77 грн., яка складається з: 45 855, 48 грн - заборгованості за тілом кредиту, 11 164, 29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту 45 855,48 грн., судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 48 277, 88 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», через представника Руру Н.В. подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги банк зазначає, що на момент укладення кредитного договору б/н від 25.10.2021 року до відома відповідача були належним чином доведені всі умови договору, відповідач на момент укладення кредитного договору не заявляв додаткових вимог або заперечень щодо умов договору, будь-яких претензій та незгоди з окремими пунктами договору або щодо нерозуміння ним окремих його частин не надходило.

Зауважує, що в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості та виписка по картковому рахунку, які є належними та допустимими доказами по справі, що підтверджують наявну заборгованість відповідача перед позивачем.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що у справі наявна підписана Заява про приєднання до Умов та Правил надання, яка підтверджує саме конкретні запропоновані відповідачу умови кредитування, визначає процентну ставку, строк кредитування, можливість надання пільгового періоду та інші умови договору. Відповідач в свою чергу з даним документом ознайомився та погодився, про що свідчить його підпис у відповідній графі.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, а також його ціну, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частинами першою, другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.10.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Анкета-заява містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис відповідача ОСОБА_1 (а.с. 22).

Відповідач, підписавши анкету-заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

До зазначеної Анкети-заяви банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до довідки банку відповідачу видавалися кредитні картки: № НОМЕР_1 строк дії 11/25 тип «Універсальна GOLD»; № НОМЕР_2 строк дії 11/25 тип «Універсальна GOLD»; на підставі договору від 03.11.2023 року було отримано кредитну картку № НОМЕР_3 , строк дії 12/27 тип віртуальна картка Універсальна. (а.с. 21).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування старт карткового рахунку почався 25.10.2021, відповідачем неодноразово збільшувався кредитний ліміт.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4 Договору на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

25.10.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Підписанням цієї заяви відповідач приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою www.privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Відповідно до Умов договору реальна річна процентна ставка становить 40, 8% для картки Універсальна.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач своєчасно не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Вирішуючи спір у даній справі, судом зазначено, що відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 45 855, 48 грн. Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 11 164, 29 грн., суд виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, неустойки, штрафів та, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Судом зауважено, що ні матеріали справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача.

Таким чином суд вважав, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у сумі 11 164, 29 грн., у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог банку відмовив.

Перевіряючи таке твердження суду, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Законодавець пов`язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

25.10.2021 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. В Заяві про приєднання, яка підписана відповідачем викладений текст умов, до яких приєднався відповідач на момент її підписання.

З моменту підписання відповідачем Заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, між Банком та відповідачем був укладений договір № б/н від 25.10.2021 в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

Розділом 1 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг сторони погодили Істотні умови Договору «Кредитні картки», серед яких зокрема: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п.1.3 Договору).

В процесі користування рахунком та видачі кредитної картки з новим строком дії, 03.11.2023 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (міститься в матеріалах справи) - далі Заява про приєднання, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. В Заяві про приєднання, яка підписана відповідачем викладений текст умов, до яких приєднався відповідач на момент її підписання.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 373/212/16 судом зазначено: «Перевипуск платіжних карток у подальшому, у тому числі з оформленням платіжної картки іншого класу, не свідчить про укладення іншого кредитного договору».

Заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 03.11.2023 є частиною договору б/н від 25.10.2021 та відповідно до ч. 3 статті 631 ЦК України має силу письмової домовленості сторін про зміну/ встановлення умов кредитування по вже існуючим кредитним правовідносинам.

З 03.11.2023 сторонами погоджена процентна ставка у розмірі 42% річних (п. 9.3), тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія 200 000 грн. для картки Універсальна Gold (п.9.2. Договору), строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2 договору).

На підтвердження заборгованості по кредиту, позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості та виписку по договору.

Розрахунок заборгованості містить відомості у відповідних колонках щодо дати операції за рахунками обліку заборгованості, кількість днів, за які нарахована заборгованість, витрати клієнтом кредитних коштів, тіло кредиту поточне та прострочене, процентну ставку, період нарахування тощо.

З виписки по договору прослідковується, якою карткою користувався відповідач, її номер та період з якого відповідач почав користуватись кредитними коштами, період нарахування процентів та ставку, за якою нараховані проценти.

Як видно з розрахунку заборгованості - графа Процентна ставка та виписки по рахунку нарахування процентів у спірний період здійснено за ставкою 3,5% на місяць, що складає 42% річних, тобто відповідно до погоджених умов договору.

З виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач отримав кредитну картку та активно нею користувався, знімаючи грошові кошти та здійснюючи платежі за кредитні кошти.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку є первинним документом та містить реквізити, передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Банківські виписки з рахунків є належними, допустимими і достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, що підтверджують факт здійснення операцій між банком та клієнтом. Тому, для підтвердження встановлення банком кредитного ліміту на картковий рахунок клієнта та користування ним достатньо надання виписок по рахунках, які складаються у вигляді електронних записів та роздруковані на паперових носіях (висновок Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).

Виписка по договору є належним та допустимим доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, період нарахування процентів та процентну ставку, облік як особистих та і кредитних коштів у колонці «Залишок після операції».

Відповідно до виписки по договору в період з 25.10.2021 до 28.05.2025 року на рахунку обліковувались як власні кошти, так і здійснювались платежі за рахунок кредитних коштів.

З 27.04.2024 відповідач почав активно здійснювати платежі за рахунок кредитних коштів, після кожного переказу сума у колонці «Залишок після операції» збільшувалась.

До 31.08.2024 відповідач не вніс мінімальний обов`язковий платіж, який передбачено умовами договору, у зв`язку з чим з 01.09.2024 за кредитним договором виникла прострочена заборгованість.

Як видно з виписки по договору та розрахунку заборгованості, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами в сумі 11 164,29 грн. (з урахуванням погашення) за період з 01.08.2024 по 01.03.2025, які розраховані за погодженою сторонами процентною ставкою 3,5% на місяць (42% річних).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

Проценти по кредиту за своєю природою є ціною кредитного договору, яка обумовлена сторонами в Заяві про приєднання від 25.10.2021 року, зі змінами та доповненнями від 03.11.2023 року.

На момент укладення кредитного договору б/н від 25.10.2021 до відома відповідача були належним чином доведені всі умови договору, відповідач на момент укладення кредитного договору не заявляв додаткових вимог або заперечень щодо умов договору, будь-яких претензій та незгоди з окремими пунктами договору або щодо нерозуміння ним окремих його частин не надходило.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості та виписка по картковому рахунку, які є належними та допустимими доказами по справі, що підтверджують наявну заборгованість відповідача перед позивачем. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, заперечень щодо суми заявлених позовних вимог в суді від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку колегії суддів, суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки розрахунку заборгованості, виписці по договору за період 25.10.2021 - 28.05.2025, заявам про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в їх сукупності та взаємозв`язку, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів.

Суд першої інстанції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, який не може бути застосовані у даній справі, оскільки справи не є подібними за змістом наданих доказів у справах.

Слід зауважити, що основним принципом посилання на практику судів, а також використання правових висновків Великої Палати Верховного Суду є ідентичність всіх обставин справи, стосовно якої виноситься рішення та справи, стосовно якої був зроблений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 11 164, 29 грн.

Відповідно до статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 11 164, 29 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 3 993,60 грн. судового збору. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про задоволення вимог скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позивачем апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», подану представником Рура Наталією Вікторівною, задовольнити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за кредитним договором від 25.10.2021 у розмірі 11 164, 29 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за відсотками за кредитним договором від 25.10.2021 у розмірі 11 164, 29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна